Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Поняття, правовідносини, джерела аграрного права

Аграрне право, як галузь права, що перебуває в стадії становлення і формування, регулює комплекс пов’язаних між собою виробничо – господарських, земельних, майнових, трудових та організаційно – управлінських відносин, які складаються у процесі виробництва та переробки с/г продукції в аграрному секторі між с/г підприємствами і об’єднаннями, фермерськими і підсобними господарствами, іншими виробниками.

Джерела аграрного права – це результат правотворчості державних органів, як зовнішній вираз волі народу, закріпленої в уніфікованих і диференційованих нормативно – правових актах, а також локальних с/г актах. До джерел аграрного права належать закони, підзаконні нормативно – правові акти, постанови, положення, правила, інструкції, примірні статути, статути.

Серед законів слід наголосити на такі основні: ЗУ «Про власність», ЗУ «Про підприємства в Україні», ЗУ «Про господарські товариства»,  ЗУ «Про підприємництво», ЗУ «Про селянське ( фермерське) господарство» та інші.

Державну регулятивну діяльність у с/г здійснюють – Кабінет Міністрів ( розробка і здійснення загальнодержавних програм і прогнозів економічного, науково – технічного, соціального, культурного розвитку), Міністерство аграрної політики (розробляє і організовує державні програми у АПК; проводить державну політику у сфері с/г, садівництва, виноградарства, харчової промисловості, рибного господарства, переробки с/г; забезпечує проведення аграрної реформи; здійснює контроль за якістю та ін.)

Аграрні правовідносини – це вид суспільних відносин, що регулюються нормами аграрного права і суміжних галузей права в комплексі, які складаються між суб’єктами з приводу виробництва, переробки  та реалізації с/г продукції та сировини.

Суб’єктами або учасниками аграрних правовідносин є юридичні особи,  фізичні особи. Об’єктами є: земля, споруди господарсько – виробничого призначення, природні ресурси, живі організми, земельні та майнові паї.

Державні с/г підприємства – це такі підприємства, які не є власниками закріпленого за ними майна ( племінні заводи, дослідно – селекційні станції, тваринницькі комплекси) та ін.

С/г підприємства кооперативного і корпоративного типу утворюються їх засновниками на принципах добровільності членства фізичних і юридичних осіб, виходу з них, обов’язковій трудовій участі, розподілу прибутків відповідно до участі у господарській діяльності. Підприємства кооперативного типу мають самостійний баланс, рахунки в банках, печатку, статут, та установчий договір.

Селянське ( фермерське ) господарство може створити дієздатна особа по досягненні 18 років. Воно є господарством сімейного типу. Громадяни отримують земельну ділянку та ведуть на ній с/г діяльність.

Право участі в аграрних підприємствах корпоративного типу – це сукупність правових норм законів та інших установчих документів акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та ін., якими регулюються їх корпоративні права та обов’язки.

Ці аграрні підприємства мають свої, тільки їм притаманні особливості:

їх діяльність пов’язана з обробітком землі, виробництвом, переробкою і реалізацією с/г продукції та сировини;

місцем перебування, як правило, є сільська місцевість;

засновниками та учасниками вказаних підприємств є селяни;

виробництво с/г продукції, сезонний характер праці, оплата праці може здійснюватись у натуральній формі;

статутний фонд створюється внаслідок об’єднання селянами – інвесторами свого капіталу з їх участю в ньому з метою отримання прибутку.

загрузка...