Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

ПОНЯТТЯ ВИТРАТ

2.1. Витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

2.2. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

2.3. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

2.4. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

2.5. Не визнаються витратами звітного періоду:

а) платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

б) попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

в) погашення одержаних позик;

г) зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками.

2.6. В плануванні і бухгалтерському обліку визначають собівартість реалізованої продукції та виробничу собівартість.

2.7. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, розподілених загальновиробничих та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

а) прямі матеріальні витрати;

б) прямі витрати на оплату праці;

в) інші прямі витрати;

г) загальновиробничі витрати.

2.8.  Прямими вважаються витрати, які можна віднести безпосередньо на відповідний об’єкт витрат або які розподіляються між об’єктами витрат пропорційно до бази, з якою ці витрати знаходяться в близькій залежності, зокрема витрати мастильних матеріалів розподіляються пропорційно вартості основного пального; амортизація і витрати на поточний ремонт приміщення – пропорційно площі, що використовується при виробництві окремих продуктів тощо.

2.9. Прямі матеріальні витрати – це витрати цінностей (ма­­­теріалів), використаних безпосередньо на виробництво конкретного виду продукції, включаючи ті, що пов’язані з:

а) підготовкою та освоєнням випуску продукції (суми цих витрат відносяться на собівартість продукції з початку її ви­­­робництва);

б) виконанням технологічного процесу з виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг (сировина, насіння, паливо, енергія, добрива, засоби захисту рослин, ліки, корми, інструмент, пристрої та інші засоби і предмети праці, а також матеріали);

в) проведенням поточного ремонту, технічного огляду і техніч­­­ного обслуговування основних виробничих засобів, у тому числі взятих у тимчасове користування за угодами операційної оренди, за винятком їх реконструкції і мо­­­дернізації;

г) забезпеченням працівників спеціальним одягом і взуттям, захисними пристроями та спеці­­­альним харчуванням у випадках, передбачених законодавством, коли ці суми можна віднести на відповідний об’єкт.

2.10. Матеріальні ресурси та послуги, що входять до “Матеріальних  витрат”, оцінюються за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, визнається собівартість, до складу якої входять такі фактичні витрати:

а) суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

б) суми ввізного мита;

в) суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, що не відшкодовуються підприємству;

г) транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою та відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;

д) інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

2.11. Первісною вартістю запасів (кормів, насіння тощо), що виготовляються власними силами підприємства, визнається на протязі року планова (нормативна) собівартість їх виробництва, яка в кінці року доводиться  до рівня фактичних витрат.

2.12. Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

2.13. Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.

2.14. Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів (вартість за звичайними цінами).

Первісна вартість запасів після дати балансу вважається найменша з двох оцінок: первісна вартість або чиста вартість реалізації.

2.15. Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

а) понаднормативні втрати і нестачі запасів;

б) проценти за користування позиками;

в) витрати на збут;

г) адміністративні та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

2.16. До  вартості  матеріальних запасів включаються також  витрати підприємств на придбання тари, крім дерев’яної та кар­­­тонної.

У разі включення до ціни матеріальних запасів вартості тари із загальної суми витрат на їх придбання вираховується ­­можлива вартість використання або реалізації тари (без витрат на придбання матеріалів для її ремонту).

2.17. Вартість матеріальних запасів, які відносяться до собівартості продукції, зменшується на вартість зворотних від­­­ходів. Зворотні відходи – це залишки сировини та інших матері­­­альних ресурсів, які відповідно до встановленої технології пе­­­редаються до інших цехів і підрозділів як повноцінний матеріал  для виробництва інших видів продукції (виконання робіт, надан­­­ня послуг).

2.18. Ціни на зворотні відходи встановлюються підприємством:

а) на рівні договірної ціни того матеріалу, на заміну якого вони використовуються (за вирахуванням додаткових витрат, пов’язаних з підготовкою їх до використання), чи в залежності від коефіцієнта використання матеріалу;

б) за договірними (тут і далі – на момент здійснення операцій) цінами на відходи, за вирахуванням вит­­­рат на їх збирання та обробку, якщо вони призначені для пере­­­робки всередині підприємства чи передані стороннім організаці­­­ям (тут і далі -–договірні ціни приймаються на момент здійснення операції (в поточному місяці);

в) за повною ціною вхідної сировини чи матеріалу, якщо від­­­-                              ­­­ходи реалізуються для використання як повноцінний (повномірний) матеріал;

г) зворотні відходи оцінюються за зниженою ціною вхід­­­них матеріалів (напівфабрикатів), якщо відходи можуть бути ви­­­користані в основному (промисловому) виробництві, але з підви­­­щенням витрат (зниженням виходу готової продукції), для потреб допоміжного виробництва, виготовлення предметів широкого вжит­­­ку (товарів культурно-побутового і господарського призначення) або реалізовані стороннім підприємствам і організаціям.

2.19. Прямі витрати на оплату праці включають суми основної і додаткової оплати, які нараховані згідно із прийнятою підприємством системою оплати праці і які відносяться на конкретний об’єкт обліку витрат. При нарахуванні оплати праці натурою продукція оцінюється в порядку, передбаченому податковим законодавством.

2.20. До інших прямих витрат відносяться:

а) платежі зі страхування майна підприємства та цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (виконанні робіт, наданні послуг), безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я, передбачених законодавством;

б) плата за оренду основних засобів, що може бути віднесена на конкретний об’єкт;

в) витрати на утримання необоротних активів, що використовуються в конкретному виробничому процесі, зокрема їх амортизацію, витрати на освітлення, опалення, водопостачання, електропостачання тощо;

г) податки і збори (обов’язкові платежі), які згідно законодавства відносяться на витрати виробництва;

д) інші витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат.

2.21. До складу загальновиробничих витрат (в сільськогосподарських підприємствах вони не діляться на постійні і змінні) включаються:

а) витрати на управління виробництвом (оплата праці, відрахування на соціальні заходи й медичне страхування та витрати на оплату службових відряджень апарату управління та спеціалістів галузей (цехів), дільниць, підрозділів тощо);

б) амортизація необоротних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, бригадного) призначення;

в) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

г) витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці, включаючи відрахування на соціальні заходи, працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; оплата послуг сторонніх організацій тощо);

д) витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання загальних приміщень виробничого призначення;

е) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці та інші витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг тощо);

є) витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

ж) інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо)

з) плата за оренду землі і майна виробничого призначення.

До складу загальновиробничих витрат входять окремі види витрат, що стосуються всіх напрямків діяльності господарства, зокрема витрати на утримання основних засобів (включаючи орендну плату), які обслуговують виробничі процеси в різних напрямках діяльності господарства; витрати на утримання складів для зберігання виробничих запасів (крім складів для зберігання продукції та витрат на реалізацію); витрат на пожежну охорону; поточні витрати, пов’язані з утриман­­­ням та експлуатацією засобів природоохоронного призначення ­­­(очисних споруд, уловлювачів, фільтрів тощо); витрати на захо­­­ронення екологічно небезпечних відходів; оплата послуг сторон­­­ніх організацій щодо приймання, зберігання та знищення еколо­­­гічно небезпечних відходів та очищення стічних вод; інші види поточних витрат на збереження природи; витрати, пов’язані з добуванням та використанням природної сировини, в частині відрахувань для покриття витрат на геологічну розвідку та пошуки корисних ко­­­палин, на рекультивацію земель; плата за воду, що забирається з водогосподарських систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання інших природних ресурсів; за викиди і скиди забруднюючих речо­­­вин у навколишнє природне середовище; розміщення відходів та інших видів шкідливого впливу в межах лімітів.

Ці витрати обліковуються на окремому субрахунку рахунку 91 і розподіляються між основними галузями та об’єктами витрат пропорційно до суми прямих витрат (без витрат основних матеріалів: кормів, насіння, сировини).

2.22. Не відносяться на собівартість виробленої і реалізованої продукції і покриваються за рахунок інших джерел:

а) адміністративні витрати;

б) витрати на збут;

в) інші витрати операційної діяльності;

г) фінансові витрати;

д) втрати від участі в капіталі;

е) втрати від надзвичайних подій;

є) витрати, внаслідок вилучення капіталу власниками.

2.23. До адміністративних витрат відносяться витрати, на управління підприємством:

а) загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

б) витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу;

в) витрати на утримання основних засобів та необоротних активів адміністративного призначення (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона тощо);

г) винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

д) витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

е) витрати на вирішення судових спорів;

є) податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

ж) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

з) інші витрати адміністративного призначення.

2.24. Витрати на збут включають витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

а) витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах;

б) витрати на ремонт тари для зберігання продукції;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

д) витрати на передпродажну підготовку товарів;

е) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

є) витрати на утримання необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

ж) витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги;

з) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

і) інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До складу витрат на збут не відносяться витрати, які згідно договору поставки виконуються постачальником за окрему плату (вартість тари, відпускна ціна доставки цінностей до споживача тощо).

Адміністративні витрати та витрати на збут в кінці року списують на результати діяльності підприємства.

2.26.  До інших витрат операційної діяльності включаються:

а) витрати на дослідження та розробки;

б) собівартість реалізованої іноземної валюти;

в) собівартість реалізованих виробничих запасів;

г) сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

д) втрати від операційної курсової різниці;

е) втрати від знецінення запасів;

є) нестачі та втрати від псування цінностей;

ж) визнані штрафи, пені та неустойки;

з) витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;

і) інші витрати операційної діяльності.

2.26. До фінансових витрат відносяться витрати на відсотки (за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.

2.27. Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, що обліковуються методом участі в капіталі.

2.28. До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать:

а) собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій);

б) собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вартість та витрати, пов’язані з реалізацією необоротних активів);

в) собівартість реалізованих майнових комплексів;

г) втрати від неопераційних курсових різниць;

д) сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

е) витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо);

є) залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

ж) інші витрати звичайної діяльності.

2.29. В сільськогосподарських підприємствах витрати операційної діяльності (рослинництва, тваринництва і промислового виробництва) групуються за такими економічними елементами:

а) матеріальні затрати;

б) витрати на оплату праці;

в) відрахування на соціальні заходи;

г) амортизація;

д) інші операційні витрати.

2.30. До складу елемента “Матеріальні затрати” включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

а) сировини й основних матеріалів;

б) насіння;

в) корми;

г) паливо і мастильні матеріали;

д) купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

е) палива й енергії;

є) будівельних матеріалів;

ж) запасних частин;

з) тари й тарних матеріалів;

і) допоміжних та інших матеріалів.

2.31. До складу елемента “Витрати на оплату праці” включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

2.32. До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

2.33. До складу елемента “Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

2.34. До складу елемента “Інші операційні витрати” включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пунктах 2.30 – 2.33 цих Методичних рекомендацій, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв’язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

загрузка...