Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Породи овець, їх вовнова і м’ясна продуктивність

Вівчарство – це джерело вовни, овчини, смушків, баранини, жиру і молока.

Основна продукція галузі – це вовна, яка становить 40 – 42% від усієї вартості продукції овець і є незамінною сировиною для виробництва високоякісних тканин.

Вівчарство розвивається в південних степах, гірських районах. Воно може бути додатковою галуззю в районах розведення великої рогатої худоби. У північних районах розводять овець на хутро і м’ясо у південних – тонкорунних. Смужкове та молочне вівчарство переважно склалося в Карпатах.

Найбільше поголів’я овець зосереджене в Китаї – 127,2 млн голів.

В Україні на 1 січня 2000 року поголів’я овець і кіз становило 1885 тис. голів.

В основу господарської класифікації овець покладено напрям продуктивності. За цією класифікацією породи поділяють на такі групи:

Тонкорунні ( Вівці мають однорідну тонку вовну, що складається з пухових волокон)

Напівтонкорунні (мають напівтонку однорідну вовну, до складу якої входять перехідний волос і грубий пух);

Напівгрубововнові та грубововні породи овець (вовна неоднорідна, напівгруба, складається з пухових, перехідних і остьових волокон і використовується переважно для виробництва килимів.

Тонкорунні породи овець

У тонкорунних овець вовна складається з самого пуху і має тонину до 25 мкм включно. Існує 65 порід тонкорунних овець, з яких в Україні розводять чотири (найпоширеніші — дві).

Асканійська порода створена у 1925 – 1934 рр. в Асканії-Новій на основі схрещування місцевих тонкорунних овець (акліматизованих і поліпшених німецьких електоралей, негретті та електораль х негретті) з американським рамбульє.

Жива маса баранів-плідників — 115 – 125, вівцематок — 55-65 кг; настриг немитої вовни відповідно 14-16 і 6-7 кг; вихід чистого волокна — 55-60 та 50 – 55 %; настриг чистої вовни — 8 – 10 і 3 – 3,5 кг; довжина вовни 10 – 11 та 9 – 10 см. Барани — рогаті, вів­цематки — комолі. Жива маса ягнят при відлученні в 4-місячному віці — 27-29 кг; молодняк у річному віці досягає 70 – 75 % маси дорослих тварин.

Прекос — у перекладі з французької означає скороспілий. По­рода створена наприкінці XIX — на початку XX ст.

Жива маса баранів-плідників — 120-130, вівцематок — близько 60 – 70 кг; настриг немитої вовни відповідно 10 – 12 і 5 – 5,5 кг; вихід чистого волокна – 50-  55 та 40 — 52 %; настриг чистої вовни — 6 – 8 і 2,5 – 2,8 кг; довжина штапелю — 9 – 10 та 8 – 9 см. Барани й вівцематки — комолі. Жива маса ягнят при відлученні в 4-місячному віці – 30 – 32 кг; молодняк у річному віці досягає 75- 80 % жи­вої маси дорослих тварин.

Напівтонкорунні породи овець

У напівтонкорунних овець вовна складається з перехідного воло­су або перехідного й пуху, вирівняних за тониною; тварини великих розмірів, характеризуються високою якістю м’яса, скороспілі, бага­топлідні і молочні; серед домашніх овець мають найкраще поєднан­ня високого розвитку м’ясної та вовнової продуктивностей. У світі налічується 218 напівтонкорунних порід овець, в тому числі в Україні — п’ять (найпоширеніша — одна).

Цигайська порода — створена в давні часи народами Балкан-ського півострова і Малої Азії. На південь України завезена в XIX ст. переселенцями-болгарами з Бессарабії та румунськими кочівниками-вівчарями з Трансільванії.

Жива маса баранів-плідників — 110 — 120, вівцематок — 55 — 65 кг; настриг немитої вовни відповід­но 9 – 10 та 4 – 5 кг, вихід чистого волокна — 60 – 65 і 55 – 60 %; на­стриг чистої вовни — 6 — 8 та 2,6 — 3 кг; довжина вовни — 10—11 і 8 — 9 см. Барани — рогаті, вівцематки — комолі. Жива маса ягнят при відлученні у 4-місячному віці — 28 — 30 кг; молодняк у річному віці досягає 70 – 75 % живої маси дорослих тварин. Особливістю вов­ни цигайських овець є значна пружність, тому хутро (цигейки) і тканини з цигайської вовни стійкі проти зминання.

Асканійські кросбреди — український тип м’ясо-вовнових овець асканійської селекції. Створені відтворним схрещуванням асканійських тонкорунних та цигайських вівцематок з баранами англійської породи Лінкольн.

Жива маса баранів-плідників — 120—130, вівцематок — 65 — 75 кг; настриг чистої вовни відповідно 8— 11 і 4 — 6 кг; довжина вовни — 18 — 20 та 14 — 16 см; вихід чистого волокна — 60 — 70 %. Барани і вівцемат­ки — комолі. Середньодобові прирости ягнят — 200 — 250, молодня­ку — 120 – 150 г. У річному віці молодняк досягає 85 – 90 % живої маси дорослих овець.

Напівгрубововні та грубововні породи овець

Напівгрубововні вівці відрізняються неоднорідною напівгрубою вовною, що складається переважно з пуху (56 – 75 %), пере­хідного волосу (20 — 25 %) та невеликої кількості ості (5 — 25 %) без сухого і мертвого волосу.

Каракульська порода створена давніми народами Межиріччя й півдня басейну річок Сирдар’ї та Амудар’ї (сучасні Узбекистан і Туркменія). В Україну потрапили наприкінці XIX ст. Схрещуван­ням каракульських і романовських овець в Інституті тваринництва степових районів УААН «Асканія-Нова» створено асканійський ба­гатоплідний тип каракульських овець.

Жи­ва маса баранів — 65 — 80, вівцематок — 45 — 50 кг; настриг немитої вовни відповідно 3 – 4 і 2,5 – 2,8 кг; довжина косиць — близько 15 — 20 см. Барани — рогаті, вівцематки — комолі. Каракульські вівці багатоплідного типу характеризуються більшою живою масою (барани — 90 – 100, вівцематки — 55-60 кг) і вищими настригами вовни (на 8-10 %). Жива маса ягнят при народженні — 3,5 – 5 кг.

Сокільська порода створена на Полтавщині шляхом тривалої селекції з можливим використанням овець каракульської породи та кримських маличів.

Жива маса баранів-плідників – 60-65, вів­цематок – 40 — 45 кг; настриг немитої вовни відповідно 3,5 — 4 і 2-3 кг; довжина косиць — близько 20 – 25 см. Барани — рогаті, вівцематки — комолі. Жива маса ягнят при народженні 3,5 – 4 кг. Від овець сокільської породи одержують 55 – 60 % сірих і 40-45 % чорних смушків.

Українська гірськокартпатська порода овець створена на ос­нові схрещування відрідь місцевих грубововних гірськокарпатських овець із напівтонкорунними цигайськими.

У кращих стадах жива маса баранів-плідників – 60 – 80, вівцематок — 40-45 кг; настриг немитої вовни відповідно 4-5 і 2,7-3,8 кг; вихід чистого волокна — 60-80 %; довжина вовни — близько 18 – 20 см і більше. Барани — рогаті, вівцематки — комолі. За лактацію (70 – 80 днів) від вівцематки одержують від 25 до 50 кг товарного молока.

ВОВНОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОВЕЦЬ

Якщо вовна складається з одного виду волокна, її називають однорідною, якщо з 2 – 3 – неоднорідною.

Розрізняють такі види волокон:

  • Пух;
  • Ость;
  • Перехідний;
  • Мертвий та сухий волос.

Пух – найтонші короткі шерстинки товщиною 10-30 мікронів.

Ость – найдовші (до 40 см) мало звивисті шерстинки. Товщина таких волокон від 30-35 до 100-120 мікронів.

Перехідний волос займає проміжне положення за товщиною і довжиною між остю та пухом.

Мертвий волос – це дуже груба та ламка ость. Наявність мертвого волосу набагато знижує якість вовни.

Сухий волос – це груба ость, яка характеризується меншим блиском та більшою ламкістю чим звичайна.

До основних технологічних властивостей вовни належать товщина, звивистість, довжина, міцність, пружність, еластичність, колір та блиск.

Крім вовни в вівчарстві використовують: смушки та овчину.

Смушок – це шкурка новонародженого ягняти, у віці 2-3 дні, що має волосяний покрив у вигляді завитків. В торгівлі смушок називають каракуль.

Овчина – це шкурка, знята з овець у віці після 4-6- місяців.

МЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОВЕЦЬ

М’ясна продуктивність овець залежить від індивідуальних, породних особливостей, статі, а також віку.

Ягнята порівняно з повновіковими вівцями дають більші прирости з меншими витратами кормів.

Численні ознаки м’ясної продуктивності овець поділяють на дві групи:

–         прижиттєві;

–         після забійні.

Прижиттєві ознаки: будова тіла, жива маса, середньодобові прирости, скоро спілість, витрата корму на 1 кг приросту, вгодованість (вища, середня, нижче середня).

Після забійні ознаки: забійна маса, забійний вихід, частини туші, якість м’яса…

МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОВЕЦЬ

Овочеве молоко – цінний харчовий продукт, з якого виготовляють різноманітні сорти сиру (рокфор, бринза..) і кисломолочні продукти (йогурт, кисле молоко та ін.).

Лактація у звичайних овець триває 4-5 місяців. Доїти вівцематок починають після відлучення ягнят у 2,5-3-місячному віці.

В оптимальних умовах годівлі та утримання від однієї вівцематки за лактацію одержують 60-80 кг товарного молока. Продуктивність вівцематок спеціалізованих молочних порід 300-400, а рекордисток – до 1000 кг молока за лактацію.

загрузка...