Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Порядок здійснення міжнародних розрахунків за експортно-імпортними операціями

Усі міжнародні розрахунки за комерційними операціями здійснюються через банки, що встановили між собою кореспон­дентські відносини та мають домовленість про порядок і умови проведення міжбанківських операцій.

Для проведення взаємних розрахунків банки укладають угоди про встановлення кореспондентських відносин і відкривають відпо-ч відні кореспондентські рахунки.

Рахунок, що відкривається українським уповноваженим банком в іноземному банку, називається “НОСТРО”. Рахунок, що відкрива­ється іноземним банком в українському уповноваженому банку, – “ЛОРО”.

Кореспондентські рахунки відкриваються у вільно конвертованій валюті, обмежено конвертованій валюті, неконвертованій валюті, валюті клірингових розрахунків.

Міжнародні розрахунки в іноземній валюті між резидентами і нерезидентами здійснюються уповноваженими банками через кореспондентські рахунки “Ностро”. На уповноважені банки покладено функції агентів валютного контролю за здійсненням їхніми клієнтами міжнародних розрахунків. Для забезпечення контролю за проведенням розрахунків, пов’язаних із експортом-імпортом товарів, робіт, послуг, уповноважені банки при списанні коштів з поточного валютного рахунка резидента зобов’язані вимагати від останнього документи, що підтверджують мету операції (договори, контракти, інвойси тощо). У тому випадку, якщо резидент здійснює авансовий платіж або попередню оплату за продукцію, що імпортується в Україну, банк реєструє цю операцію у спеціально заведеному журналі, в якому фіксуються дата перерахування коштів; найменування постачальника продукції; дата і номер контракту; іграничний термін надходження продукції з-за кордону на адресу резидента, виходячи із законодавче встановлених термінів; дата фактичного надходження продукції, яка проставляється на підставі реєстрів вантажних митних декларацій, що свідчать про перетинання імпортованою продукцією митного кордону України.

Експортні    операції    клієнтів    фіксуються   уповноваженими банками після одержання реєстрів вантажних митних декларацій в аналогічному журналі з одночасною вимогою від резидента – копій контракту та товаросупроводжувальних документів, які підтверджують момент фактичного перетинання митного кордону України.

Під час експорту товарів, робіт та послуг на умовах відстрочення платежу виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні поточні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше ніж 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, або з моменту підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Дія зазначеного терміну не поширюється на розрахунки за вивезені за межі України матеріали, комплектуючі та обладнання для здійснення резидентом довгострокового будівництва за межами України, оплата якого проводиться у строки, обумовлені контрактом, але не пізніше 30 днів з моменту підписання акта виконаних робіт, та на частку вартості будівництва, яка згідно з умовами контракту сплачується іноземним замовником після гарантійного строку експлуатації обладнання (не більш як 10% загальної вартості контракту).

Моментом одержання виручки в іноземній валюті за експортну продукцію вважається дата надходження коштів на поточний валютний рахунок в уповноваженому банку.

Подовження зазначеного терміну можливе лише за індивідуальним дозволом обласного управління НБУ за місцем реєстрації резидента.

Валютна виручка від здійснення експортних операцій підлягає зарахуванню у повному обсязі на поточні валютні рахунки резидентів, відкриті в уповноважених банках, і тільки на ті, які зазначені у контрактах з іноземними партнерами. Порядок використання валютної виручки резидентами встановлюється чинним законодавством та регламентується нормативними актами НБУ.

Під час проведення, імпортних операцій на умовах відстрочення поставки резиденти мають враховувати, що імпортована продукція повинна надійти в Україну не пізніше 90 днів з моменту здійснення авансового платежу або відкриття акредитива.

Моментом здійснення авансового платежу або відкриття акредитива на користь нерезидента вважається дата списання коштів із поточного валютного рахунка резидента або їх резервування при відкритті акредитива.

Перевищення встановленого терміну надходження продукції потребує індивідуального дозволу обласного управління НБУ.

При відсутності на рахунку -резидента передбаченої контрактом вільно конвертованої валюти для оплати продукції, що імпортується в Україну, уповноважений банк здійснює конвертацію наявної іноземної валюти у валюту контракту за власним курсом купівлі.

Дія встановленого терміну не поширюється на виконання будівельних робіт іноземними фірмами на території України при спорудженні об’єктів, які будуються тривалий час. Зазначені терміни не застосовуються також до перерахованих за кордон валютних коштів у вигляді заставної суми для участі у міжнародних торгах з одержання замовлення на здійснення будівництва чи поставок обладнання для будівництва за кордоном, які після закінчення торгів повертаються резидентові.

Для   одержання   індивідуального   дозволу   на   продовження -законодавче    встановлених    термінів    розрахунків    за    експортно-імпортними операціями резидент має подати комісії при регіональному управлінні НБУ матеріали з обґрунтуванням такої необхідності: під час експорту:

• заяву з обгрунтуванням необхідності подовження термінів перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону;

• нотаріально завірену копію установчих документів;

• копії контрактів з нерезидентами з обов’язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів;

• копію вантажної митної декларації та товаросупровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетинання митного кордону України продукцією, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг) – підписаного іноземним партнером акта або іншого документа, що засвідчує термін виконання робіт чи надання послуг. При цьому вантажна митна декларація, що не містить реквізитів уповноваженого банку України, через який здійснюються розрахунки за експортовану продукцію, до розгляду не приймається;

під час імпорту:

ü заяву із обґрунтуванням необхідності подовження законодавче визначених термінів відстрочення поставки продукції в Україну за умови здійснення авансового платежу чи відкриття акредитива;

ü згоду Управління зовнішніх економічних зв’язків обласної державної адміністрації на подовження терміну поставки продукції;

ü нотаріально завірену копію установчих документів;

ü копії контрактів з нерезидентами з обов’язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів.

Резидент одночасно з поданням комісії при регіональному управлінні НБУ пакета документів для оформлення індивідуального дозволу на подовження термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями повинен у письмовій формі проінформувати уповноважений банк про передачу документів на розгляд комісії. Комісія має розглянути пакет поданих документів у двотижневий термін з часу надходження. Індивідуальний дозвіл на подовження термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями надається регіональним управлінням НБУ на строк не більш як 90 календарних днів. В окремих випадках регіональні управління НБУ можуть, за повторним рішенням комісії, пролонгувати строки вже наданих індивідуальних дозволів (загальне подовження термінів розрахунків не може бути більше ніж 270 днів).

При ненадходженні валютної виручки або продукції, що імпортується, у встановлені терміни уповноважені банки у тижневий строк подають інформацію про це комісіям при регіональних управліннях НБУ за місцем реєстрації резидента.

Разом з тим після закінчення встановлених термінів надходження виручки в іноземній валюті або продукції за імпортом в Україну уповноважені банки нараховують пеню на резидентів за кожний день прострочення розміром у 0,3% суми недоодержаної виручки в іноземній валюті або вартості продукції, перерахованої за офіційним валютним курсом НБУ на день виконання заборгованості.

Уповноважені банки нараховують пеню за прострочення термінів розрахунків і 20 числа поточного місяця повідомляють про нарахування пені державну податкову інспекцію за місцем реєстрації резидента, яка у свою чергу дає розпорядження на безакцептне списання пені з рахунка резидента. Уповноважені банки 28 числа кожного місяця перераховують до Державного бюджету України (за розпорядженням податкової інспекції) суми нарахованої пені.

Стягнення пені безпосередньо податковими органами здійснюється у тому разі, якщо встановлено, що уповноважений банк не виконує покладених на нього функцій агента валютного контролю. При цьому податкові органи зобов’язані повідомляти обласне управління НБУ про ухилення уповноваженого банку від здійснення функції органу контролю за експортно-імпортними операціями своїх клієнтів для притягнення їх до відповідальності.

Ухилення уповноважених банків від функцій органу контролю за експортно-імпортними операціями клієнтів, а також неподання інформації комісіям при регіональних управліннях Національного банку України тягне за собою застосування штрафів, визначених Положенням Національного банку України “Про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, затвердженим Постановою Правління НБУ № 212 від 4 липня 1997 р.

загрузка...