Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

ПОВНОВАЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ ТА ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ

Органи виконавчої влади в Україні здійснюють дві основні функції: виконавчу та розпорядчу.

Виконавча функція полягає у тому, що ці органи безпосередньо виконують нормативні приписи та інші акти законодавчої влади.

Розпорядча функція характеризується тим, що для виконання актів законодавчої влади органи виконавчої влади від свого імені видають управлінські акти, дають відповідні розпорядження.

Вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України — Уряд. Відповідно до Конституції (ст. 113) він у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Підконтрольність і підзвітність Кабінету Міністрів Верховній Раді України реалізується через затвердження Державного бюджету України та внесення до нього змін, організацією контролю за виконанням бюджету.

Верховна Рада розглядає та приймає рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, дає згоду на призначення Президентом України Прем’єр-міністра, контролює діяльність Кабінету Міністрів.

До складу Кабінету Міністрів України входять: Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри та міністри.. Кабінет Міністрів має повноваження створювати свої комітети та тимчасові комісії, а також інші робочі органи.

Прем’єр-міністр призначається Президентом України за згодою більш як половини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. До традиційних повноважень Прем’єр-міністра України, пов’язаних з організацією роботи Кабінету Міністрів України, належать: керівництво Кабінетом Міністрів та його засіданнями; розподіл обов’язків між Першим віце-прем’єр-міністром і віце-прем’єр-міністрами; представництво Кабінету Міністрів України у міжнародних відносинах; підписання актів Кабінету Міністрів тощо.

Кабінет Міністрів є колегіальним органом, основною формою діяльності якого є засідання. На них розглядаються найважливіші питання державного управління і соціально-культурного будівництва: про підготовку і виконання бюджету, фінанси та ціноутворення, надання кредитів і позик тощо.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним (провідним) органом в системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності. Керівництво міністерством здійснює міністр. Міністр, як член Кабінету Міністрів України, особисто відповідає за розробку і впровадження Програми Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління. Він здійснює управління в цій сфері, спрямовує і координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання.

У системі кожного міністерства діє велика кількість відповідних установ, організацій і підприємств.

Завдання та функції конкретних міністерств та інших органів державної виконавчої влади встановлюються положеннями про них, затверджуваними Президентом України. У цих положеннях передбачається відповідальність керівників міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади за результати своєї діяльності. Компетенція міністерств, комітетів і відомств реалізується через накази, інструкції та інші нормативно-правові акти, які реєструються в порядку, встановленому законом.

Місцеве самоврядування — це право територіальної громади — мешканців села чи добровільного об’єднання у сільську громаду мешканців кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 140 Конституції України). Головне у самоврядуванні — це надати колективам сіл, селищ, міст можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення. Адже ніхто краще, ніж мешканці цих населених пунктів, не знає їхніх потреб, бажань, інтересів.

Система місцевого самоврядування в Україні включає:

1)територіальну громаду;

2)сільську, селищну, міську раду;

3)сільського, селищного, міського голову;

4)виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

5)районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси громад сіл, селищ, міст;

6)органи самоорганізації населення.

Територіальна громада — це сукупність мешканців, об’єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання мешканців кількох з них.

Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Остання може вирішувати питання, віднесені до її компетенції, через місцеві референдуми, загальні збори, місцеві ініціативи.

Сільські, селищні, міські ради також є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їхнього імені певні повноваження.

Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

загрузка...