Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Позичковий процент та його диференціація

Суть процента як економічної категорії полягає в тому, він є частиною прибутку,  котру позичальник сплачує за взятий кредит позичковий капітал. Джерелом процента є додаткова вартість що створюється в процесі продуктивного використання цього капіталу, а кількісним вираженням – норма процента, або ставка.

Норма процента регулюється в основному співвідношенням попитом   і   пропозицією   позичкового   капіталу.   Однак   на   рівень процентної ставки впливають також багато різноманітних факторів, що розглядатимуться далі.

Процентні ставки по кредитах комерційного банку можуть (твердими і плаваючими. Тверда ставка залишається незмінною протягом всього строку дії кредитного договору, плаваюча змінюється

На величину процентної ставки впливають такі фактори:

Облікова ставка НБУце базисна ставка рефінансування, яка застосовується при кредитуванні комерційних банків. Останні встановлюють процентну ставку по кредитних операціях, як правмо, вище за облікову ставку. Однак це не є обов’язковою нормою. Якщо банк має дешевші ресурси, він може встановити більш низькі процентні ставки по своїх кредитах.

Рівень інфляції повинен обов’язково враховуватись при встановленні як облікової ставки НБУ, так і ставки процента по кредитах комерційного банку, тому що так чи інакше банки нестимуть збитки у зв’язку зі знеціненням грошей. Дешеві гроші (порівняно з іншими видами ресурсів) стимулюють ажіотажний попит на кредити, створюють умови для зловживань у банківській сфері та розбалансування економіки.

Строк кредитурівень процентної ставки перебуває у безпосередній залежності від строку кредиту: чим більше строк, тим вище процентна ставка. Така залежність зумовлена двома факторами: по-перше, за значних строків кредиту вищим є ризик втрати від неповернення кредиту та знецінення коштів під час інфляції; по-друге, вкладення коштів довгострокового характеру, як правило, принсить відносно вищу віддачу.

Витрати на формування позичкового капіталу, які безпосередньо впливають на величину процентної ставки по кредитах. Ці витрати складаються з депозитного процента та плати за кредит, що отриманий в інших банках. Чим дорожче банку коштують ресурси, тим вищою є норма позичкового процента.

Розмір позичкизвичайно процент по більш великих кредитах повинен бути нижчим, ніж по дрібніших, оскільки витрати пов’язані з кредитною послугою, не перебувають у безпосередній залежності від її величини, а абсолютний дохід банку по великий позичках вищий, ніж по дрібних.

Попит на кредити. Звичайно збільшення попиту на кредити викликає збільшення процентних ставок по них. Однак в умовах конкуренції між кредитними інститутами та боротьби за розширення ринків банки не можуть зловживати цим правилом. Вони мають можливість не підвищувати рівень процентних ставок при зростанні попиту на кредит, щоб залучити більшу кількість клієнтів та завоювати конкурентні переваги.

Характер забезпеченнякожна з форм забезпечення повернення кредитів має свій рівень надійності. Банк повинен оцінити якість відповідної форми забезпечення та встановити процентну ставку з урахуванням цих даних. Чим вище якість застави, тим нижчою може бути процентна ставка.

Витрати на оформлення позички і контроль безпосередньо впливають на рівень процентної ставки. Чим вищими є ці витрати, тим вище норма позичкового процента.

Ставки банків-конкурентів. Звичайно вони не дуже відрізняються, однак в окремі періоди банк може проводити індивідуальну процентну політику.

Характер взаємовідносин між банком і позичальником. Постійному клієнтові, якого банк давно знає та якому довіряє, що має строковий вклад або депозит з невисокою ставкою, банк може встановлювати знижку при визначенні величини позичкового процента.

Норма прибутку від інших активних операцій. Якщо інвестиційні операції приносять відносно більший дохід (на одиницю вкладеного капіталу), ніж позичкові, то банку треба переглянути свою процентну політику в бік підвищення рівня процентних ставок.

Необхідність отримання прибутку від позичкових операцій. Норма позичкового процента повинна бути вищою за норму депозитного процента. Величина цієї різниці (маржа) використовується для покриття банківських витрат та формування прибутку.

загрузка...