Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Правове регулювання часу відпочинку

Кожен працівник має право на відпочинок (ст.45КУ)

ЧАС ВІДПОЧИНКУ – це частина календарного часу, коли працівник вільний від виконання трудової функції і має право використовувати його за власним розсудом.

Види часу відпочинку:

1)                перерви протягом робочого дня чи зміни;

2)                щоденний відпочинок між робочими днями;

3)                щотижневі вихідні дні;

4)                щорічні святкові і неробочі дні;

5)                щорічні відпустки.                                                               Найпоширенішою є щорічна відпустка (основна і додаткова)

Види відпусток:

  1. щорічна (основна і додаткова);
  2. додаткова у зв’язку з навчанням;
  3. творча (написання дисертації, підручників);
  4. соціальна відпустка
  5. відпустка без збереження заробітної плати.(весілля, похорон)

Святкові дні:

1 січня – Новий рік;

8 березня – Жіночий день;

1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня – День Перемоги;

28 червня – День Конституції України;

24 серпня – День незалежності України.

Релігійні свята:

7 січня – Різдво Христове;

один день (неділя) – Великдень;

один день (неділя) – Трійця.

2.1. Право на відпустки.

Ст.2 ЗУ “Про відпустки” наголошує, що право на відпустки мають громадяни України, що працюють на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, а також працюють за трудовим договором у фізичних осіб.

Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.

Щорічна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік. Особам віком до 18 років надається щорічна відпустка 31 календарний день.

Дні тимчасової непрацездатності, засвідченої у встановленому порядку, відпустки по пологах, вагітності до щорічних відпусток не включаються.

Щорічні (основні та додаткові) відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення 6-ти місяців безперервної роботи.

Поділ щорічної відпустки на частини допускається на прохання працівника за умови, що основна її частина буде становити не менше 14 календарних днів.

Відкликання працівника може бути лише на відвернення стихійного лиха, виробничої аварії, простою, загибелі або псування майна за згодою працівника.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією.

Особливе місце займають соціальні відпустки. Серед них виділяють:

1. Відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами надається жінкам на підставі медичного висновку тривалістю 70 днів до пологів і 56 після ( при ускладненні, народженні 2-х дітей – 70/70).

2. Відпустка по догляду за дитиною до 3-х років.

3. Відпустка жінкам, які усиновили дітей.

Надається також творча відпустка – 3 місяці надається для закінчення дисертації на здобування наукового ступеня кандидата наук, доктора наук – 6 місяців. Для написання підручника, монографії – 3 місяці.

Навчальні відпустки (ст.211 – 217 КЗпП) – це надання оплаченої відпустки в зв’язку з навчаням без відриву від виробництва. Відпустка залежить від акредитації навчального закладу,  курсів і форми навчання.

I-II(вечірня форма) 10 днів 20 днів 30 днів 2 місяці

I-II(заочна ф)

30 днів 40 днів 30 днів 2 місяці
III- lV

(вечірня)

20 днів 30 днів 30 днів 4 місяці
III-IV

(заочна)

30 днів 40 днів 30 днів 4 місяці

Відпустка без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку на вимогу працівника (ст.25 ЗУ “Про відпустки”). Неоплачувана відпустка за сімейними обставинами надається за наявності заяви працівника. Строк відпустки узгоджується, але не може перевищувати 15 календарних днів.

Власник зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

загрузка...