Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Предмет і метод статистики

1. Загальне понятт статистики,її галузі

2. Статистичні сукупності.

3. Предемет статистики.

4. Метод статистики.

1. Загальне поняття статистики, її галузі

Термін “статистика” походить від латинського “status”, що означає положення, стан явищ. Від кореня цього слова ви­никли слова “stato” (держава), “statista” (статистик, знавець держа­ви), “statistics” (статистика – певна сума знань, зведень про державу). Цей термін існує століття, хоч зміст його неодноразо­во змінювався.

Статистика – це  наука, яка вивчає величину, розміри і кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з якісною стороною цих явищ, з їх соціально-економічним зміс­том.

2. Статистичні сукупності

Вивчення статистичною наукою масових суспільних явищ означає, що статистичні показники завжди є наслідком уза­гальнення деякої сукупності фактів. Поняття сукупності у ста­тистиці має дуже важливе значення. Під статистичною су­купністю розуміють масу однорідних у певному відношен­ні елементів (явищ, фактів і т. ін.), які мають єдину якісну осно­ву, але різняться між собою за певними ознаками.

Під одноякісністю, або однорідністю, розуміють підпорядко­ваність елементів, що складають сукупність, загальному закону розвитку або їх однотиповість (наприклад, інформація про су­купність одиниць господарств, малих підприємств; про сукуп­ність одиниць виробленої ними продукції і т. ін.).

Статистична сукупність складається з окремих одиниць (наприклад, у конкретному малому підприємстві є зведення про вид, вантажопідйомність, кількість днів роботи, витрати на ре­монт по кожному автомобілю). Такі окремі первинні елементи, або індивідуальні явища, які складають статистичну сукупність, називають одиницями сукупності.

Таким чином, одиниці статистичної сукупності, утворюючи разом дещо ціле, за рядом своїх властивостей і особливостей різняться між собою. Тобто важливою рисою статистичної су­купності є наявність варіації між її ознаками. Вивчення статис­тичної сукупності на основі цієї варіації становить важливе зав­дання статистичної науки.

3. Предмет статистики

У науковій статистичній літературі є різні погляди від­носно визначення предмета статистики як науки. Окремі автори навіть не визнають наявність предмета у статистиці, вважаючи її наукою методологічною. Безпідставність такої точки зору очевидна, адже немає безпредметних наук і самі методи як вже зазначалось, зумовлені її предметом. Прихильники цієї точки зору забувають про існування економічної статистики, галузевих статистик та статистик сфер діяльності, тобто статистик, пов’язаних з практичною діяльністю.

Переважна більшість вчених статистиків є прихильниками визначення статистики як суспільної науки, а звідси і визна­чення її предмета згідно із концепціями, викладеними вище. Слід визнати аксіоматичним, що оскільки об’єктом вивчення статистики є суспільство, її відносять до суспільних наук. Але на відміну від інших суспільних наук (останні мають один об’­єкт і предмет) статистика має специфічний предмет. Наприк­лад, якщо політекономія пізнає суспільство за допомогою таких категорій, як товар, гроші, вартість, кредит тощо, у статистиці в ролі основних категорій виступають узагальнюючі статистичні показники.

Предметом статистики є кількісна сторона масових явищ у нерозривній єдності з їх якісною стороною.

4. Метод статистики

Особливість (специфіка) статистичних методів полягає в їх комплексності, що зумовлено як різноманітністю форм статис­тичних закономірностей, так і складністю самого процесу ста­тистичного дослідження. Специфіка методів пояснюється зміс­том виконуваної роботи у процесі дослідження тих чи інших со­ціально-економічних явищ. Природа останніх досить складна і непередбачена, тому вивчати їх треба у взаємозв’язку і взаємо­обумовленості. Для цього статистична теорія розробила досить широке коло методологічних і методичних засобів, які дозволя­ють кількісно вимірювати досліджувані зв’язки (особливо при­чинно-наслідкові).

загрузка...