Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

ПРЕДМЕТ І МЕТОД СТАТИСТИКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Статистикасуспільна наука, яка вивчає кількісний бік якісно визначених масових соціально-економічних явищ і процесів, їх структуру та розподіл, розміщення у просторі, напрям і швидкість змін у часі, тенденції та закономірності перебігу, щільність взаємозв’язків і взаємозалежностей.

У наведеному визначенні предмета статистики наголошується на двох принципових його особливостях: по-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ і процесів, а по-друге, вона вивчає не поодинокі, а масові явища.

Кількісний бік суспільних явищ — це насамперед їх розміри. Саме такою є, скажімо, інформація про те, що на 14 березня 2000 р. населення Земної кулі досягло 5 млрд. Кількісний бік суспільних явищ відбивається також співвідношенням їх розмірів. Наприклад, за 2000 р. кількість безробітних в Україні зросла на 4,4 %, серед них 32 % — молодь у віці до 28 років.

Вивчаючи кількісний бік явищ, статистика відбиває його у своїх числових показниках: подає конкретну міру явищ, установлює спільні їх властивості, а також схожість і відмінність окремих характеристик, об’єднує елементи у групи, виявляє певні типи явищ.

Кількісний бік будь-якого суспільного явища нерозривно пов’язаний з його якісними аспектами, бо кількісна розмірність не існує без якісної визначеності. Так, групуючи безробітних, статистика виокремлює якісно відмінні групи за тривалістю безробіття: до одного місяця, до двох, до півроку і т. ін.

Важлива особливість предмета статистики зумовлена масовістю суспільних явищ. Масові суспільні явища й процеси розглядаються як множина окремих елементів, що схожі за істотними властивостями. Завдання статистичного дослідження полягає у відшуканні узагальнюючих показників і встановленні закономірностей суспільного життя, які виявляються лише в певній множині.

Явища суспільного життя динамічні, їм притаманні безперервні зміни і розвиток. Протягом певного періоду змінюються розміри явищ, співвідношення і пропорції. Усе це означає, що кількісний бік суспільних явищ статистика вивчає в конкретних умовах простору і часу.

Теоретичну основу будь-якої науки, у тому числі й статистики, становлять основні поняття і категорії. Однією з найважливіших категорій статистики є статистична закономірність — це повторюваність, послідовність, порядок у явищах. Закономірності масових соціально-економічних явищ притаманні лише статистичним сукупностям. Об’єктивною основою їх існування є комплекс причин, які формують масовий процес: основних, спільних для всіх подій явища, що вивчається, та індивідуальних для кожного елемента окремо, але випадкових для маси. Якщо кількість подій велика, вплив випадкових причин взаємно врівноважується і закон стає наочним (видимим). Статистичні закономірності можуть стосуватися різних аспектів досліджуваних явищ. Так, розглядають:

1) закономірності розвитку (динаміки) явищ (зростання чисельності населення на Земній кулі, або зменшення кількості багатодітних сімей);

2) закономірності структурних зрушень (збільшення частки жінок у загальній чисельності безробітних або збільшення частки населення похилого віку в сільській місцевості);

3) закономірності поділу елементів сукупності (поділ населення за рівнем сукупного доходу, студентів за рівнем успішності, працівників підприємства за кваліфікацією);

4) закономірності зв’язку між явищами (залежність прибутку підприємства від обсягів реалізації продукції, рівня продуктивності праці від капіталоозброєності підприємства). Отже, статистичні закономірності виявляються лише в сукупностях.

Статистична сукупність — це певна множина елементів, поєднаних умовами розвитку й існування. Наприклад, статистичною сукупністю можна назвати сукупність фермерських господарств або комерційних банків. Тут чітко виокремлюється елемент сукупності — фермерське господарство, банк. Важливою властивістю статистичної сукупності є її неподільність. Це означає, що вилучення одного чи кількох елементів не порушує якісної основи статистичної сукупності. Скажімо, населення регіону залишиться населенням, незважаючи на постійний природний і механічний рух.

У статистиці розглядають поняття однорідності сукупності. Воно відносне і зовсім не означає повної відповідності всіх одиниць сукупності, а йдеться лише про наявність для всіх одиниць сукупності основних властивостей. Одна й та сама сукупність одиниць може бути однорідною за однією ознакою і неоднорідною за іншою. Однорідність одиниць статистичної сукупності формується під впли­вом певних внутрішніх причин і умов. Однакові для всіх одиниць певної сукупності причини і умови існування становлять те спільне, що їх об’єднує. Водночас саме ці причини й умови формують те, що відрізняє одну одиницю сукупності від іншої. Найчастіше такі відмінності кількісні. Кількісні зміни значень ознаки при переході від однієї одиниці сукупності до іншої називають варіацією.

Статистичні сукупності мають певні властивості, носіями яких є окремі елементи — одиниці сукупності. Кожен елемент сукупності характеризується низкою ознак, значення яких змінюються від елемента до елемента або від одного періоду до іншого. Склад елементів і спосіб об’єднання їх визначають структуру сукупності.

Ознаки поділяються на кількісні та атрибутивні (описові, словесні, щодо яких існують відповідні типи шкал). Кількісна ознака може бути виражена числом (обсяг видобутку нафти, кількість приватизованих будинків). Для атрибутивних ознак вимірювання означає реєстрацію наявності, чи відсутності властивості, що вивчається. Наприклад, можна лише зафіксувати сімейний стан, стать, освіту, наявність персонального комп’ютера тощо.

Кількісні ознаки можуть бути дискретними або неперервними. До дискретних належать ознаки, що набувають лише конкретних, ізольованих значень (кількість кімнат в квартирі, кількість поверхів у будинку, кількість членів сім’ї). Неперервні ознаки мають будь-які значення в певних межах варіації (сума податкових платежів, ставка податку, балансова ліквідність, урожайність).

Ознаки різняться за ступенем вимірюваності. Згідно з цим розроблено відповідні типи шкал.

Шкала — це засіб упорядкування та кількісного вираження ознак. Відомі такі типи шкал:

номінальна — шкала найменувань, де встановлюється відношення подібності елементів (порядок розміщення ознак значення не істотний). Номінальні ознаки, які мають лише два протилежних значення, називаються альтернативними;

порядкова (рангова) — шкала, що встановлює послідовність інтенсивності прояву ознаки (це відношення типу «більше ніж», «краще ніж»);

метрична — це звичайна числова шкала, яку використовують для вимірювання фізичних величин або результатів обчислення. Вибір одиниці вимірювання залежить від природи, матеріального змісту явища, конкретних завдань дослідження та практичної доцільності.

Окремо взяті елементи будь-якої сукупності характеризуються практично необмеженою кількістю різних ознак, проте всі вони мають спільні властивості щодо мети дослідження, завдяки чому їх можна об’єднувати. Об’єднуючи елементи у сукупність, дістаємо якісно нові системні властивості. Вони відбивають спільність і відмінність, сталість і мінливість, повторюваність і неповторність властивостей, зв’язків і співвідношень елементів. Для того щоб дати їм відповідне пояснення, виміряти і оцінити, застосовують комплекси спеціальних методів і прийомів, притаманних лише статистиці.

Методологічною основою статистики є теорія пізнання, яка ґрунтується на загальнофілософських і загальнонаукових прин­ципах. Це означає, що статистика аналізує соціально-економічні явища та процеси не ізольовано, а в їх взаємозв’язку та взаємодії з іншими явищами. Виявляє чинники, які спричинюють варіацію значень ознаки в межах сукупності, оцінює ефекти впливу факторів і щільність причинно-наслідкових зв’язків.

Статистична методологія ґрунтується на поєднанні аналізу і синтезу. Аналізуючи сукупність елементів, виокремлюють і вивчають схожі риси та відмінності, поділяють елементи на якісно однорідні групи. За допомогою синтезу узагальнюють інформацію як за окремими групами, так і в межах усієї сукупності.

Особливості статистичної методології пов’язані, по-перше, з точним вимірюванням і кількісним описуванням масових суспільних явищ, а по-друге — з використанням узагальнюючих оцінок для характеристики об’єктивних статистичних закономірностей.

Будь-яке статистичне дослідження виконують послідовно у три етапи:

1)      збирання первинного статистичного матеріалу;

2)      первинна обробка, зведення та групування результатів спос­тереження;

3)      аналіз здобутих зведених матеріалів.

Усі ці етапи пов’язані між собою, відсутність одного з них означає порушення логіки статистичного дослідження. На кожному етапі застосовують ті методи, які забезпечують глибоку й усебічну характеристику явища, що вивчається.

[1, с. 7—14; 2, с. 3—11; 3, с. 16—23]

Предмет статистики становлять розміри і кількісні співвідношення між масовими соціально-економічними явищами, а також закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.

Завдання статистичного дослідження — відшукання узагальнюючих показників і виявлення закономірностей соціально-економічних явищ і процесів у конкретних умовах місця і часу.

Ознака — загальна властивість, риса або особливість одиниць сукупності, що її можна вивчати та вимірювати.

Одиниця сукупності — первинний елемент об’єкта, носій ознак, які вивчаються.

Варіація — коливання значень ознаки від елемента до елемента в межах сукупності.

Статистична методологія — комплекс спеціальних, притаманних лише статистиці методів і засобів дослідження.

1. Що таке статистика? Чому статистика належить до суспільних наук?

2. Визначення предмета статистики. Чим предмет статистики відрізняється від предмета будь-якої іншої науки?

3. Чому статистика вивчає масові явища і процеси? У чому полягає принцип масовості?

4. Як виявляється статистична закономірність? Наведіть приклади різних закономірностей, поясніть їх особливості.

5. Чим відрізняється статистична сукупність від будь-якої іншої? Наведіть приклади.

6. Шкали вимірювання ознак. Наведіть приклади.

7. Чому статистика вивчає явища і процеси суспільного життя в конкретних умовах простору і часу?

8. Сутність варіації. Наведіть приклади ознак, що варіюють.

9. Як статистика поєднує особливості статистичної методології — аналіз і синтез?

  1. 10. Які етапи виокремлюють у статистичному дослідженні? Що їх об’єднує ?
загрузка...