Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Предмет і завдання економічного аналізу.

Економічний аналіз —  це наука, що вивчає економічні процеси з виявленням їх глибинної суті і причин, що спричиняють відхилення запланованих показників, а також розробляє заходи, спрямовані на усунення таких відхилень та підвищення ефективності господарської діяльності.

Завдання аналізу – це виявлення  резервів, розробка і впровадження заходів, спрямованих на збільшення виробництва продукції, поліпшення її якості, підвищення рівня рентабельності, економічної ефективності.

Такими резервами є три основні елементи виробництва:

  • праця (підвищення її продуктивності);
  • предмети праці (раціональне й економне витрачання кормів, насіння, сировини, матеріалів тощо);
  • засоби праці (раціональне використання будівель, машин, обладнання, інструментів тощо).

Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і установ, а також робота окремих галузей та регіонів і всього господарства країни в цілому.

Об’єкти аналізу — це окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Наприклад, виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції та прибуток, ритмічність виробництва тощо. Усі об’єкти аналізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу.

Предмет аналізу та його об’єкти досліджують через систему соціально-економічних показників, які відображають кількісні та якісні характеристики явищ, виробничих ресурсів, рівень технологічної, економічної, соціальної й екологічної ефективності господарських процесів. Кожний показник має свій числовий вираз, який характеризує аналізований об’єкт. Усі об’єкти аналізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу.

Показники поділяють на:

  • кількісні показники – пов’язані з виміром аналізованих об’єктів і кількісними змінами, які відбуваються в них (земельна площа, розмір основного й оборотного капіталу, чисельність працюючих, обсяг виробництва і продаж тощо);
  • якісні – істотні особливості окремих об’єктів, аналіз і закономірності їх розвитку (конкурентоспроможність, рентабельність, платоспромож­ність, ліквідність тощо);
  • абсолютні – відображують розмір (величину, обсяг) аналізованого об’єкта, їх обчислюють у натуральних, вартісних або трудових вимірниках;
  • відносні – показують співвідношення між абсолютними показниками, обчислюють їх у відсотках, індексах, коефіцієнтах і вони характеризують рівень, структуру аналізованого об’єкта;
  • прямі – характеризують безпосередньо аналізований об’єкт;
  • обернені – непрямо (продуктивність праці -трудомісткість, фондовіддача – фондомісткість);
  • середні – одержують як усереднений результат кількох однорідних показників;
  • синтетичні (узагальнюючі, інтегральні) – характеризують складні соціально-економічні комплекси;
  • комбіновані – охоплюють кілька сторін характеристики об’єкта аналізу (люд-дні, т-км тощо.);

Величина показників та їх якісна характеристика в процесі господарської діяльності постійно змінюються під впливом певних причин і умов, які називають факторами.

Які поділяють на:

  • соціально-економічні
  • виробничо-технологічні
  • природно-екологічні
  • зовнішні та внутрішні
  • інтенсивні й екстенсивні
  • головні та другорядні

Соціально-економічні фактори характеризують підприємництво, творчу ініціативу працівників, рівень їх кваліфікації, стан управління виробництвом, матеріального та культурного добробуту членів колективу, соціально-психологічні умови праці, її охорону і техніку безпеки на підприємстві.

Виробничо-технологічні фактори – це умови, які забезпечують здійснення виробництва в заданому режимі, їх розглядають у двох напрямах: як виробничі ресурси і технологічні фактори. До перших належать знаряддя, предмети праці й сама праця, і аналізують їх як з погляду забезпеченості ними виробництва, так і ефективності їх використання.

Природно-екологічні фактори – місце розташування підприємства, якість земельних угідь, розмір і конфігурація полів, метрологічні умови.

Зовнішні фактори – це об’єктивні умови, які не залежать від підприємства (природні, фіскальна, імпортно-експортна політика держави тощо) і по суті не піддаються прямому впливу з його боку;

Внутрішні - піддаються господарському регулюванню.

Інтенсивні – пов’язані з підвищенням ефективності використання ресурсів та інших складових виробничого процесу;

Екстенсивні – це додаткове залученням ресурсів, що в умовах  обмеженості в них — небажане.

Головні і другорядні.

Поділ аналітичних показників і факторів за різними ознаками дає можливість систематизувати наше уявлення про аналізований об’єкт, допомагає організувати його системне вивчення.

Економічний аналіз повинен сприяти підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва, який значною мірою залежить від впровадження досягнень науки, техніки, передового досвіду, подальшого розвитку спеціалізації та агропромислової інтеграції, а також від використання внутрішньовиробничих резервів.

загрузка...