Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Принципи бухгалтерського обліку

При введенні бухгалтерського обліку важливо визначити його концептуальні рамки. Концепція — це система поглядів на певне явище. Концептуальна основа бухгалтерського обліку показу напрям у розв’язанні ним нових ситуацій. Вона постійно змінює форми для того, щоб бухгалтерський облік відповідав суспільну потребам на відповідних етапах розвитку економіки.

Логічна послідовність виконання бухгалтерських дій у процес реєстрації, накопичення та обробки облікової інформації та складання фінансової звітності називається процедурою бухгалтерського обліку. Вона включає його принципи і технологію відображення активів, пасивів і господарських процесів.

Бухгалтерський облік ведеться відповідно до встановленні норм і правил. Правила, якими слід керуватися при вимірюванні оцінці та реєстрації господарських операцій і відображенні їх результатів у фінансовій звітності, називаються принципами бухгалтерського обліку. Вони відрізняють одну модель обліку від іншої. Кількість офіційно визнаних принципів бухгалтерської! обліку в різних країнах неоднакова. Наприклад, у Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку передбачено два основоположні припущення – принцип нарахування і безперервність і чо­тири якісні характеристики фінансових звітів — зрозумілість, доречність, достовірність, зіставність.

Принцип нарахування означає, що результати операцій визна­ються тоді, коли вони відбуваються і відображаються в облікових регістрах та фінансових звітах тих періодів, до яких вони належать, Приклад. Нараховано заробітну плату у вересні, а фактично видано у жовтні. Нарахування заробітної плати потрібно показа­ти у бухгалтерських регістрах і фінансовій звітності у вересні, тобто коли вона була фактично нарахована, а не у жовтні, коли вона була фактично видана.

Приклад. Товар відпущено покупцю у вересні, а гроші за нього отримано у жовтні. Реалізацію потрібно показати у регістрах бух­галтерського обліку та фінансовій звітності за вересень, тобто ко­ли фактично відбувся відпуск товарів, а не у жовтні, коли фактич­но одержані гроші за товари.

Безперервність ґрунтується на припущенні, що підприємство є безперервно діючим і залишатиметься таким в осяжному май­бутньому.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено десять основних принципів бух­галтерського обліку. Розглянемо їх.

1 Обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Особи, які складають фінансові звіти, повинні враховувати не- визначеність, яка неминуче супроводжує багато подій та обставив (погашення сумнівної дебіторської заборгованості, термін корисної експлуатації машин та обладнання, кількість можливих претензій тощо. Обачність – це дотримання певної обережності при формуванні судження  необхідного при оцінці за умов непевності, таким чином, щоб активи або дохід не були завищені, а зобов’язання чи витрати – занижені. Проте дотримання обачності не дозволяє навмисно занижувати активи або дохід чи навмисно завищувати зобов’язання або витрати, оскільки в такому разі фінансові звіти не будуть достовірними.

Обачність – обережність або консерватизм передбачає, що якщо можна зробити вибір між різними оцінками фактів господарського життя, то потрібно зупинитися на тій, яка забезпечує найменший прибуток або найменшу чисту вартість. Тобто бухгалтер своїми діями не повинен завдати фірмі збитків, а навпаки, дбати про її дос­татки. Адже від того, яким чином будуть проведені бухгалтерські записи, фактичний фінансовий стан фірми не зміниться. Але якщо в обліку будуть показані завищені доходи або занижені витрати, то формально (тільки на папері) буде більший дохід, з якого потрібно сплатити податки, що реально завдасть збитків фірмі.

2.  Повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити
всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарсь­ких операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що прийма­ються на її основі.

Щоб бути достовірною, інформація у фінансових звітах має бути повною в межах суттєвості та витрат, пов’язаних з її отри­манням. У результаті упущень інформація може бути хибною або оманливою, а отже, недостовірною та недостатньо доречною. Бух­галтерський облік повинен бути економічним, тобто для розробки і звітування конкретної статті не повинно використовуватися більше ресурсів, ніж вона має цінність для тих, хто приймає рішення. Деталізація має бути в межах розумного. Наприклад, Цвяхи можна обліковувати не у кілограмах, а в штуках. Але така Деталізація практично не потрібна.

3.  Автономність - кожне підприємство розглядається як юри­дична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особис­те майно та зобов’язання власників не повинні відображатися
у фінансовій звітності підприємства.

Цей принцип дозволяє виявити межі підприємства: територію, активи, пасиви, економічні зв’язки тощо. Це особливо важливо і досить складно зробити в умовах приватної власності.

Приклад. Підприємство зареєстроване за місцем проживання замовника, тобто у його ж квартирі. В такому випадку потрібно розмежувати власні потреби і потреби підприємства у використанні електроенергії комп’ютерів, засобів інформації (передплата літератури телепередачі тощо) та інших засобів, що часто здійснити складно.

4.   Послідовність –  постійне  (з  року  в  рік)  застосуванні
підприємством  обраної облікової політики.   Зміна  обліково,
політики можлива лише у випадках, передбачених Національну
ми положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повна,
на бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

Цей принцип передбачає, що облікова інформація буде використовуватися тривалий час, а тому вона має бути зі ставною за різні звітні періоди діяльності підприємства.

Послідовність передбачає застосування однією фірмою визначеної облікової методики в різні періоди, прийнятих методів оцінки статей балансу. Часті зміни, які, на жаль, вносяться в бухгалтерський облік керівництвом України, не сприяють його поліпшенню. В обліку має бути стабільність, що дає можливість об’єктивно оцінювати роботу підприємства, здійснювати ефектив­ний контроль його діяльності. Звичайно, стабільність повинна бути не лише в обліку, айв законодавстві, яке суттєво впливає на ведення бухгалтерського обліку.

5. Безперервність – оцінка активів та зобов’язань підприємства
здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність буде
тривати далі.

Цей принцип передбачає, що бухгалтерський облік ведеться безперервно з моменту створення підприємства до його ліквідації. Фінансові звіти складаються на основі припущення, що підприємство є безперервно діючим і залишатиметься діючим в осяжному майбутньому. Припускається, що підприємство не має ні наміру, ні потреби ліквідуватися або суттєво звужувати масштаби своєї діяльності.

Приклад. Користуючись різною інформацією бухгалтер усвідомлює, що підприємство через деякий час (кілька місяців) зникне. Але це не дає йому ніякого права змінювати прийняту облікову політику і порушувати принципи бухгалтерського обліку або законодавчі та нормативні акти.

Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку виділено два основоположні припущення (принцип нарахування, безпе­рервність) та чотири основоположні якісні характеристики фінан­сових звітів: зрозумілість, доречність, достовірність, зіставність.

Описані нами принципи нарахування та безперервність, Д° діють у бухгалтерському обліку України, повністю відповідають міжнародним стандартам.

Зрозумілість означає, що інформація, яка подається у фінансо­вих звітах, має бути зрозумілою для користувачів, котрі мають відповідні знання з бізнесу та бухгалтерського обліку.

Доречність передбачає, що інформація, яка подається у фінансових звітах, має бути доречною, відповідати потребам користувачів для  прийняття ними обґрунтованих рішень. На доречність інформація – впливає суттєвість. Суттєва інформація – це така інформація, бутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансо­вої звітності.

Інформація, яка не має суттєвих помилок та упередженості,  відображає дійсний стан справ, вважається достовірною. Достовірна інформація повинна правдиво відображати операції й події, що відбулися на підприємстві, бути нейтральною (вільною від упередженості), об’єктивною, повною (містити всі дані в межах суттєвості інформації), побудованою відповідно до вимог обачності та превалювання суті над формою.

Зіставність інформації полягає в тому, щоб її користувачі мали можливість порівнювати її за ряд звітних періодів та зі звітністю різних підприємств.

Згадані якісні характеристики фінансових звітів, визначені Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, враховані у принципах бухгалтерського обліку, що діють в Україні.

6. Нарахування та відповідність доходів і витрат – для визна­чення фінансового результату звітного періоду необхідно порівня­ти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для от­римання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображають­
ся в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх
виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошо­вих коштів.

Цей принцип передбачає, що витрати повинні бути відображені в тому звітному періоді, в якому вони обумовили одержання доходів. Тобто в часі витрати мають відповідати доходам або навпаки.

Господарська діяльність підприємства безперервна, а фінансо­ва звітність складається на певну дату. Тому в момент її складан­ня можуть бути витрати, з яких доходи не отримані в грошовому еквіваленті.

Оплата за продукцію (товари) може бути в трьох ситуаціях:

а)  до відпуску продукції (попередня оплата);

б)  одночасно з відпуском продукції;

в)  після відпуску продукції (наступна оплата).

Незалежно від часу отримання оплати дохід від реалізації має бути показаний у період відпуску продукції покупцю.

Витрати, які обумовлюють одержання доходів у майбутніх періодах, мають відображатися у звітності відповідних періодів.

Приклад. Орендна плата за оренду складу оплачена наперед на тРи місяці. Вона має бути показана у витратах відповідних Місяців, які настануть.

7.  Превалювання сутності над формою – операції обліковуються

відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Суть операцій або інших подій інколи не відповідає тому, що випливає з їхньої юридичної форми. Наприклад, підприємство може передати актив іншій стороні таким чином, що згідно з до­кументами право власності перейде цій стороні, хоча можуть існувати угоди, які забезпечуватимуть подальше використання цим підприємством майбутніх економічних вигід втілених у цьому активі. В такому випадку звітність щодо продажу не відображати­ме правдиво здійснену операцію.

Професійна звичка бухгалтерів України базується на домінуванні форми над сутністю, тобто якщо робити так, як вимагає за­кон або інструкція, то не буде підстави для матеріальної або кримінальної відповідальності.

8.  Історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка
активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та
придбання.

Фактична собівартість придбання активів, що тепер названа «історична собівартість», заноситься в регістри бухгалтерського | обліку і відповідає процесу використання активів. Якби їх відоб­ражали за поточною вартістю, яка постійно змінюється, то потрібно було б проводити постійно переоцінку активів, що уск­ладнює облікову роботу. Тому в бухгалтерському обліку пріори­тетною є оцінка активів підприємства за їх фактичною собівартістю. Цей принцип показує лише пріоритетність, а тому практично можна застосовувати й інші методи оцінки.

9.  Єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення
всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій і
звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.

Цей  принцип  передбачає,   що  інформація,   яка  підлягає  обліку, повинна бути відображена в грошових одиницях, котрі і дозволяють її узагальнювати і порівнювати. Тому інформація, І яка показана у різних  грошових одиницях,  перераховується І у національну грошову одиницю, що дає можливість її складати  І  подавати у єдиній системі. Активи, пасиви та операції, виражені   в   іноземній   валюті,   для   відображення   у  фінансовій звітності перераховують у гривні за курсом Національного банку України відповідно до діючих правил. В аналітичному обліку по­ряд з грошовим, за необхідності, використовуються також інші види вимірників.

10.        Періодичність –  можливість розподілу діяльності під­приємства на певні періоди часу з метою складання фінансово
звітності.

Цей   принцип   передбачає,   що   фінансовий   результат  на підприємстві обчислюється за певні періоди часу (місяць, квартал рік), а не з моменту його створення.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня   звітного   періоду.   Проміжна   (місячна,   квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня його реєстрації до ліквідації.

загрузка...