Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Проведення переговорів з іноземним партнером.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

Види договорів та угод Стисла характеристика договорів та угод
1. Договір комісії Разовий характер.

Min ціни щодо експорту та max щодо імпорту.

Термін постачання обумовлених партій товару.

Граничні технічні та якісні характеристики товару.

Відповідальність сторін (комітента й комісіонера)

Розмір та порядок виплати комісійної винагороди.

2. Угода чистої комісії Комісіонер при здійсненні купівлі-продажу діє в межах договору комісії.

Товар прямує від продавця до покупця, минаючи посередника, який не на мить не стає власником товару.

Комісіонер не несе перед комітентом ніякої відповідальності за виконання обов’язків третьою стороною.

Розрахунки між комітентом і третьою стороною (покупцем) здійснюються безпосередньо.

3. Договір “делькредере” Комісіонер бере на себе відповідальність за платоспроможність покупця і відшкодовує комітенту всі збитки у разі неплатоспроможності покупця.
4. Угоди консигнації Різновид угод комісії, коли принципал (консигнант) поставляє товари на склад консигнатора  для їх подальшої реалізації. Консигнант є власником товару до моменту його реалізації.
5. Договір консигнації Визначається сума товарів, яка одночасно зберігається на консигнаційному складі і поповнюється у міру реалізації.

Визначається термін консигнації.

Обов’язки консигнатора щодо страхування товару, що зберігається на складі на користь консигнанта, який є власником товару.

Здійснення платежів за календарними періодами по відкритому рахунку з поданням консигнатором банківської гарантії або акцепту трат на суму консигнації.

Спосіб консигнації:

  1. Беззворотна – частка нереалізованих товарів викупається консигнатором у консигнанта;
  2. Частково зворотна – консигнатор зобов’язується реалізувати товарина певну суму, решта, у разі не реалізації, повертається консигнанту.
  3. Зворотна – всі нереалізовані товари повертаються консигнанту.
6. Угода з простим агентом Принципал має право самостійно або через інших посередників реалізувати ті самі товари на тій самій території.

Простий агент не одержує від принципал додаткову винагороду.

Комерційні умови щодо реалізації товарів повинні бути однаковими для всіх осіб.

Термін угоди до 1 року.

7. Угода з агентом із правом “першої руки” Першочергове право на реалізацію товарів принципала на обумовленій території.

Принципал або інші посередники мають право на реалізацію тільки у разі відмови агента у письмовій формі.

Причини відмови агента чітко визначаються в агентській угоді.

8. Угода з монопольним агентом У разі виходу на ринок самого принципала або інших посередників монопольний агент одержує винагороду.

Чітко обумовлюються випадки, коли принципал самостійно або через посередників має право виходити на ринок монопольного агента.

Обумовлені обов’язки агента щодо реалізації певної кількості товару за певний час.

Франчайзінг – використання вже існуючої і добре відомої ідеї бізнесу, що має свій національний імідж і розповсюджується під егідою власника.

Франчайз – дозвіл діяти в особистому бізнесі, який постає немов частиною вже існуючого.

Франчайзер – юридична або фізична особа, яка є власником франчайза (привілею) і надає його на певних умовах іншим.

Франчайзер – юридична або фізична особа, яка придбає франчайз із метою використання в особистому бізнесі.

Короткий зміст Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)

Це положення розроблене на виконання пункту 9 спільної постанови Кабінету міністрів України і Національного банку України від 17.07.95 р. №523 “Про стан виконання Указу Президента України від 18 червня 1994 року №319 “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами” та відповідно до статті 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Це Положення застосовується при укладанні договорів купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінних договорів між українськими суб’єктами підприємницької діяльності та іноземними суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. при складанні тексту договору можна користуватись відомими міжнародними звичаями, рекомендаціями міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено чинним законодавством України. При підписанні договору фізичною особою – потрібен тільки її підпис; при підписанні договору (контракту) від імені інших суб’єктів – підписують дві особи: особа, яка має право згідно з посадою відповідно до установчих документів, та особа, яку уповноважено довіреністю, виданою за підписом керівника суб’єкта ЗЕД одноособово, якщо установчі документи не передбачають інше.

Договір в    зовнішньоекономічній       діяльності – це письмова угода між українською і іноземною стороною      про здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Договори в ЗЕД укладаються на основі:

  1. Конвенції Організації Об’єднаних Націй 1980 року “Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів”;
  2. Міжнародними правилами інтеграції комерційних термінів Інкотермс (Редакція 2000 року);
  3. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”
  4. постанова КМУ “ Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”;
  5. Положення про форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”.

Функції договору в ЗЕД:

  1. Ініціативна –полягає в тому, що договір є актом прояву ініціативи та узгодженої волі сторін врегулювати певні відносини.
  2. Інформаційна –включає в себе інформацію про правове становище сторін у договорі.
  3. Гарантійна –виконання зобов’язань гарантується неустойкою, завдатком, заставою тощо.

Правозахисна –договір є правовою формою відносин в межах якої забезпечується примусове виконання зобов’язань сторін шляхом використання майнових санкцій.   Основними  засобами      вести   переговори    є:  листування,   особисті зустрічі ,  телефонні розмови.  Для пошуку партнерів використовують методи:

–  вивчення ринку в формі кабінетного дослідження;

–  пошук клієнтів, що відгукнулися на рекламні заходи;

–  вивчення ринку шляхом проведення дослідження тощо.

В міжнародній практиці існують різноманітні договори.

Договір купівлі-продажу в міжнародній практиці називається контрактом.

Контракт купівлі-продажу – це письмова угода сторін про поставку товару:

Зобовязання продавця – передати майно у власність покупця;

Зобовязання покупця – прийняти майно та сплатити за нього певну суму.

Згідно Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” права та обов’язання сторін по зовнішньоторговельному контракту визначається правом країни, обраної сторонами під час укладання контракту.

Якщо така угода між сторонами відсутня, до контракту застосовується право країни продавця.

Якщо контракт укладається на аукціоні, на біржі, то діє право країни де проводиться аукціон, де знаходиться біржа.

Укладання зовнішньоекономічних контрактів – складний етап у господарській діяльності підприємства.

Контракти такого типу підприємство не може укладати без попередньої роботи.

Етапи укладання контрактів:

1 етап. Пошук партнерів і країни для укладання контракту; вибір партнера з найменшим ступенем ризику, збір інформації про фірму, про керівників, попередні переговори.

2 етап. Аналіз інформації, вивчення кон’юктури ринку, попиту та пропозиції на продукцію, ціни, митні процедури країни-партнера. Перелік товару, заборонених для ввезення-вивезення.

3 етап. Вибраному партнеру надсилається оферта, запит, замовлення.

Оферта – це комерційна пропозиція, письмова заява продавця про бажання укласти договір купівлі-продажу.

Порядок складання оферти визначено Конвенцією 1980 р. “Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів”.

Оферта включає:

  1. Повну і скорочену назву підприємства – продавця;
  2. Його торгову марку, фірмовий знак;
  3. Повне найменування товару, його характеристику;
  4. Передбачуваний обсяг поставки товару;
  5. Відомості про упаковку товару;
  6. Умови здійснення поставки товару відповідно до правил “Інкотермс”;
  7. Передбачувана ціна за одиницю продукції;
  8. Передбачувані знижки на партії товару;
  9. Порядок оплати за товар;
  10. Реквізити продавця.

Тверда оферта – . пропозиція, що робиться продавцем на одну конкретну партію товару із зазначенням терміну поставки. Якщо покупець згодний з умовами оферти, то надсилає підтвердження акцепту оферти. Якщо ні, то може надіслати контроферту, де вказати свої умови, або відмову. Обмін оферти може тривати до повної домовленості між сторонами.

Акцепт – це згода адресата на пропозицію продавця.

Вільна оферта –.  пропозиція без зобов’язань, що робиться, одночасно кільком клієнтам,

не вказує терміни її дії. Оферта пишеться мовою партнера якому вона надсилається

Згода покупця зазначається в твердій оферті, що він надсилає продавцю. Якщо продавець акцептує контроферту і письмово повідомить покупця, то угода вважається укладеною.

Якщо імпортер зацікавлений в купівлі якогось товару, то він надсилає контрагенту запит в письмовій формі.

Мета запиту – отримати від експортної фірми комерційну пропозицію.

Надсилається різним фірмам, різних країн, щоб отримати конкурентні пропозиції.

Замовлення  надсилається покупцю, якщо покупець знайомий з умовами поставки товару.

Замовлення – це прохання покупця від грузити на визначених умовах товар.

Продавець надсилає підтвердження або відмову виконання замовлення.

“Підтверджуємо отримання Вашого замовлення на поставку токарно-карусельних станків і приймаємо його до виконання. Ваше  замовлення буде повністю виконано протягом встановленого терміну”.

4 етап. Розробляється проект і укладається сам контракт.

Згідно з Положенням 75 “Про форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” контракт повинен складатися з таких частин:

  • Преамбула;
    • Предмет контракту;
    • Додаткові умови;
    • Юридичні адреси сторін.
  1. I.      Преамбула:

Назва контракту;

Номер контракту (будь-який зовсім баз номера);

Дата і місце його укладання;

Сторони, які укладають контракт.

  1. II.      Предмет контракту:

ü  повне визначення товару у відповідності з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної     діяльності;

ü  кількість та якість товару;

ü  базисні умови поставок згідно правил “Інкотермс”;

ü  ціна та загальна вартість контракту;

ü  умови платежів;

ü  умови приймання-передачі товару;

ü  пакування та маркування;

ü  форс-мажорні обставини.

Форс-мажорні – це не передбачувані події, які тягнуть за собою порушення

обставини договірних зобов’язань (стихійні лиха, військові дії, втручання з   боку влади).

  1. III.                                                       Додаткові умови:

Санкції та рекламації;

Арбітраж;

Умови контракту.

  1. IV.      Юридичні адреси сторін:

Поштові та платіжні реквізити.

Порядок реєстрації зовнішньоекономічних контрактів.

Підлягають реєстрації в міністерстві економіки України зовнішньоекономічні контракти предметом яких є :

  • Товари, реекспорт яких регулюється чинним законодавством України і міжнародними договорами України;
  • Товари походженням з України, щодо яких застосовуються антидемпінгові процедури;
  • Товари походження з України, імпорт яких до інших держав квотується, ліцензується;
  • Товари походження з України, експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних) операцій або операцій із зустрічної торгівлі.

Для реєстрації в Міністерство економіки подається:

  • Заява в довільній формі на офіційному бланку суб’єкта ЗЕД за підписом керівника;
    • Інформаційна картка реєстрації зовнішньоекономічного договору;
    • Оригінал зовнішньоекономічного контракту;
    • Копія Свідоцтва про державну реєстрацію підприємства;
    • Документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного контракту.

Фізичні особи, що здійснюють господарські операції в різних сферах діяльності називаються  приватні підприємці. Об’єднання двох і більше осіб для здійснення підприємницької діяльності, які особисто беруть участь у справах товариства і несуть відповідальність за борги своїм вкладом і майном це повне товариство

Об’єднання двох і більше осіб, в якому учасники несуть відповідальність вкладом і майном , а командит – тільки вкладом це командитне товариство

Організаційно-правова форма великих підприємств; об’єднання капіталів шляхом випуску акцій це акціонерне товариство.

загрузка...