Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Річна фінансова звітність

Річна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Конкретні терміни подання фінансової звітності під­приємству встановлює власник або орган, до сфери управління якого належить під­приємство. До ДКЦПФР річний звіт ВАТ слід подавати до ЗО червня наступного за звітним року.

Річна звітність складається наростаючим підсумком від початку звітного року. Звітним періодом для складання річної фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду (на 31 грудня звітного року), фінансові результати визначаються за рік, рух коштів, зміна власного капіталу розглядаються також за рік.

Відповідно до П(С)БО кожний звіт, що належить до складу річної фінансової звітності, має свою визначену мету. Призначення Балансу (ф. № 1) та Звіту про фінансові результати (ф. № 2) розглянуто в розд. 15.2.

Звіт про рух грошових коштів. Зміст, форма Звіту про рух грошових коштів (ф. № 3) та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів». Метою складання Звіту про рух грошових ко­штів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

У Звіті про рух грошових коштів наводяться дані про накопичення й викорис­тання грошових коштів упродовж звітного періоду в результаті операційної, інвес­тиційної та фінансової діяльності.

Адміністрації підприємства Звіт необхідний для того, щоб визначити, чи буде у підприємства достатньо наявних коштів для погашення короткострокової креди­торської заборгованості, збільшувати чи зменшувати розмір виплачуваних диві­дендів, як планувати інвестиційну і фінансову політику. Зовнішнім користувачам (інвесторам і кредиторам) інформація, наведена в Звіті про рух грошових коштів, потрібна при аналізі діяльності підприємства. Зі Звіту можна побачити, чи здатне підприємство керувати рухом коштів, генерувати достатню їх кількість на рахунках підприємства для погашення кредиторської заборгованості, виплати дивідендів, додаткового фінансування. Внутрішні зміни у складі коштів (з каси у банк, з по­точного рахунку в банку на депозитний, акредитивний рахунки і навпаки і т. ін.) до цього Звіту не включаються.

Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які на­лежать до різних видів діяльності, то їх слід розподілити між відповідними видами діяльності.

У Звіті про рух грошових коштів не відображають негрошові операції. Негрошові операції — операції, які не потребують використання грошових коштів та їх

еквівалентів. До них відносять: бартерні операції; одержання активів на умовах фі­нансової оренди; придбання активів шляхом емісії акцій тощо.

Для складання Звіту про рух грошових коштів використовують дані Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про власний капітал, Приміток до фінансової звітності, Головної книги, аналітичні дані окремих рахунків бухгалтерського обліку.

Відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності існують два ме­тоди складання Звіту про рух грошових коштів: прямий і непрямий. Відмінності у використанні цих методів стосуються розділу операційної діяльності.

П(С)БО 4 передбачає застосування в Україні непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів. Непрямий метод складання Звіту є трансформаці­єю прибутку в чисту суму отриманих (витрачених) коштів і полягає в коригуванні суми прибутку на негрошові статті. При цьому користувачам надається інформація тільки про чисте надходження (видаток) коштів від операційної діяльності.

Заповнення розділу І «Чистий рух коштів від операційної діяльності» перед­бачає такі етапи:

  • перенесення показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподат­кування зі Звіту про фінансові результати (ф. № 2);
  • визначення прибутку (збитку) операційної діяльності до зміни в чистих обо­ротних активах;
  • визначення коштів від операційної діяльності;

•    визначення чистого руху коштів щодо надзвичайних подій;
•    визначення чистого руху коштів від операційної діяльності.

Для визначення грошового потоку від інвестиційної діяльності (розділ II Звіту про рух грошових коштів) використовуються дані про кожне надходження чи вико­ристання коштів, що мали місце в результаті придбання або продажу необоротних активів, у т. ч. віднесених до довгострокових фінансових інвестицій; активів, відне­сених до поточних фінансових інвестицій, та інших вкладень, що не розглядаються як грошові еквіваленти. Такі дані містяться у статтях розділу Балансу «Необоротні активи» та статті «Поточні фінансові інвестиції».

Операції, що відносять до інвестиційної діяльності, але не потребують вико­ристання коштів та їх еквівалентів (негрошові операції), у Звіті про рух грошових коштів не відображають. Інформація про такі операції повинна бути обов’язково розкрита в примітках до фінансової звітності.

Для визначення грошового потоку від фінансової діяльності (розділ III Звіту) використовуються дані про кожне надходження чи використання коштів, що мали місце в результаті емісії цінних паперів, викупу власних акцій, виплати дивідендів, погашення зобов’язань за борговими цінними паперами. Такі дані містяться у стат­тях Балансу за розділом «Власний капітал» та статтях, пов’язаних з фінансовою діяльністю, у розділах Балансу: «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Дов­гострокові зобов’язання» і «Поточні зобов’язання».

Операції, що відносяться до фінансової діяльності і не потребують викорис­тання коштів чи їх еквівалентів, повинні розкриватися в примітках до фінансо­вих звітів.

Чистий рух коштів за звітний період розраховується як різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях «Чистий рух коштів від операційної діяльності», «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності» та «Чистий рух коштів від фінансової діяльності».

Залишок коштів на кінець року — це різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях «Залишок коштів на початок року», «Чистий рух коштів за звітний період» та «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів». Розрахований таким чином показник повинен дорівнювати наведеному в Балансі залишку грошових коштів та грошових еквівалентів на кінець звітного періоду.

Звіт про власний капітал. Зміст, форма Звіту про власний капітал (ф. № 4) і загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 5 «Звіт про влас­ний капітал». Метою складання такого Звіту є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. У звіті відобра­жають залишок і зміни з кожного виду капіталу (їх наведено 8), а також виправлен­ня помилок за рахунок прибутку попередніх періодів і зміну прибутку у зв’язку зі зміною облікової політики підприємства. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства мають додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за попередній рік.

У звіті про власний капітал показують суми власного капіталу на початок і на кінець року. У статті звіту «Залишок на початок року» відображається нескоригований залишок відповідних сум власного капіталу на початок року.

Помилки слід виправляти шляхом коригування сальдо нерозподіленого при­бутку на початок звітного періоду в тому разі, коли ці помилки впливають на ве­личину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). При цьому дані помилки повинні належати не до попереднього періоду, а до попередніх років. Якщо помилки допущені в тому ж році, коли й виявлені, то вони виправляються чи коректурним способом (якщо це помилки в облікових регістрах), чи методом «сторно» (якщо це помилки в облікових регістрах за звітний рік, виявлені після записів підсумків об­лікових регістрів у Головну книгу).

Динаміка власного капіталу відображає здатність підприємства підтримувати ефективність господарювання. Так, високі темпи зростання власного капіталу свід­чать про здатність підприємства формувати й ефективно розподіляти прибуток, уміння підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. Водночас зменшення обсягів власного капіталу, як правило, є наслідком неефективної, збит­кової діяльності і попереджає про загрозу банкрутства.

Якщо показники Звіту про власний капітал приводять до зменшення залишку відповідного елемента власного капіталу, то вони показуються в дужках.

Для заповнення Звіту про власний капітал використовують дані рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45 і 46. Залишок власного капіталу у Звіті про власний капітал має відповідати залишку в балансі (розділ І пасиву Балансу).

Примітки до річної фінансової звітності. Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено від­повідними положеннями (стандартами).

У примітках до фінансових звітів слід розкривати:

  • облікову політику підприємства;
    • інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами); інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для за­безпечення її зрозумілості й доречності.

Міністерством фінансів України видано наказ від 29.11.2000 р. № 302 «Про При­мітки до річної фінансової звітності». Типова форма фінансової звітності № 5 «При­мітки до річної фінансової звітності» з урахуванням змін, внесених наказом Мініс­терства фінансів України від 28.10.2003 р. № 602, складається з певних розділів:

I – Нематеріальні активи;

II – Основні засоби;

III – Капітальні інвестиції;

IV- Фінансові інвестиції;

V – Доходи і витрати;

VI         – Грошові кошти;

VII  – Забезпечення;

VIII – Запаси;

IX        – Дебіторська заборгованість;

X          – Нестачі і втрати від псування цінностей;

XI         – Будівельні контракти;

XII- Податок на прибуток;

XIII- Використання амортизаційних відрахувань.

Крім Приміток за ф. № 5, підприємства мають подавати текстові, описові, в іншому форматі пояснення. Підприємства, для яких обов’язковість оприлюднення річної фінансової звітності законодавством не встановлено, зобов’язані в пояс­нювальній записці, графіках, таблицях, діаграмах (тобто у довільній формі) роз­кривати інформацію про зміни облікової політики та облікової оцінки, виправлені помилки за попередні роки, про факти повторного оприлюднення виправлених звітів, про події, що відбулися після дати балансу. Вони повинні вказувати на об­ставини, що виникли після дати балансу, їх вплив на фінансовий результат, про вартість (первинну та/або переоцінену) відображення основних засобів і немате­ріальних активів у балансі, про різницю між вартістю запасів за даними балансу

і найменшою вартістю за існуючими оцінками вибуття запасів (якщо підприємство у звітному році застосовувало метод оцінки вибуття запасів ЛІФО), довгострокову дебіторську заборгованість із зазначенням назви і суми, склад і суму доходів і втрат за кожною надзвичайною подією, про одержану гуманітарну допомогу.

Підприємства, для яких обов’язковість оприлюднення річної фінансової звіт­ності та консолідованої фінансової звітності встановлено законодавством, крім Приміток (ф. № 5) та зазначеної вище інформації, також наводять у довільній фор­мі всю іншу інформацію (текстово-вартісну), розкриття якої передбачено чинними нормативно-правовими актами і які не включено до Приміток. Наприклад, відкри­тими акціонерними товариствами розкривається інформація згідно з П(С)БО 7 і П(С)БО 8 (методи амортизації необоротних активів, сума укладених угод на при­дбання в майбутньому необоротних активів), П(С)БО 9 (методи оцінки запасів), П(С)БО 10 (перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов’язаних сторін, застосовувані методи визначення резерву сумнівних боргів, склад і суми статті ба­лансу «Інша дебіторська заборгованість»), П(С)БО 11 (склад і сума статей балансу «Інші довгострокові зобов’язання» та «Інші поточні зобов’язання», цільове призна­чення забезпечень та очікуваний термін їх погашення, сума очікуваного погашення зобов’язання іншою стороною) і т. ін.

ВАТ до 30.09 наступного за звітним року повинне оприлюднити річний звіт у повному обсязі (в друкованих виданнях) або розмістити його на сайті одного з інформаційних агентств, з яким Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України уклало відповідний договір.

загрузка...