Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Система оподаткування в України

Податкова система – це діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері встановлення та збирання податків і зборів, яка регулюється через визначення платників податків та інших обов’язкових платежів, об’єктів оподаткування і ставок податків; видів податків, основних принципів надання пільг і звільнень від оподаткування.

Система оподаткування – це сукупність податків, що сплачуються до бюджетів і державних цільових фондів у встановленому законами України у порядку, а також права, обов’язки та відповідальність платників.

Кожна держава встановлює власну систему оподаткування, тобто визначає платників податку, об’єкти оподаткування, види податків і порядок їх сплати.

В Україні ці питання регулюються ЗУ «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року.

Податкова система ґрунтується на принципах: стимулювання науково-технічного прогресу, підприємницької діяльності і інвестиційної активності, обов’язковості, стабільності, економічної рівності, соціальної справедливості, стабільності, економічної обґрунтованості, рівності сплати, компетенції, доступності.

Податок – це обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або до державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку та на умовах, визначених законодавством про оподаткування.

Державні цільові фонди – це фонди, що створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законодавчими актами податків. Всі фонди, крім Пенсійного, включається в Держбюджет.

Ознаки податку: примусовість і обов’язковість, безоплатність, безумовність, нецільовий характер, безповоротність, розподіл коштів від конкретних податків між бюджетами різних рівнів.

Функції податків:

1)    Наповнення бюджетів – фіскальна;

2)    Контрольна – перевірка ефективності функціонування податкової системи;

3)    Розподільча;

4)    Регулювальна – стимулювання одних галузей та стримування інших.

Класифікація:

  1. Залежно від рахунку платника:

1)    податок з юридичних осіб (ПДВ, податок на прибуток)

2)    податок з фізичних осіб; (прибутковий, на промисел).

  1. За формою обкладання:

1)    прямі (податки на прибуток, на доходи фізичних осіб, плата за торгівельний патент)

2)    непрямі (акцизний збір, ПДВ, мито, державне мито).

  1. Загальнодержавні і місцеві.

Загальнодержавні встановлюються ВРУ і справляються на всій території України.

До місцевих податків відносяться : податок з реклами, комунальний, готельний збір, ринковий, курортний, за право використання місцевої символіки, з власників собак та ін.

  1. Залежно від характеру використання:

1)    загального призначення;

2)    спеціальні (цільові).

  1. За періодичністю стягнення:

1)    разові (податок з спадкового  майна, з власності транспортів засобів);

2)    систематичні.

Платниками податків є юридичні і фізичні особи.

Об’єктами оподаткування є доходи, додана вартість, вартість продукції, спеціальне використання природних ресурсів, майно фізичних і юридичних осіб та ін.

Ухилення від сплати податків, від подання декларацій та ін., карається (ст. 1663 КУпАП), та ст. 212 ККУ.

Прибутковий податок з громадян сплачують

1)                          резиденти – ф.о., які проживають в Україні і отримують як доходи з території України, так і іноземні.

2)                          нерезиденти – ф.о., які не мають місця проживання в Україні і отримають доходи, з джерелом їх походження з території України.

Оподаткуванню підлягають: зарплата, винагороди, авторська винагорода, сума подарунків, страхових виплат, дохід від оренди, проценти, дивіденди, виграші, спадкове майно та інші. Не включаються до складу оподатковуваного доходу: усі види соціальної допомоги і пенсій, державні премії і стипендії, аліменти та інші. Ряд категорій громадян мають податкові пільги – самотні батьки, матері, багатодітні, інваліди, учасники бойових дій, чорнобильців.

Ставка прибуткового податку складає 15%, може бути і інша ставка (наприклад спадкове майно – 5%).

загрузка...