Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Соціально-економічні наслідки нераціонального природокористування

Нераціональне використання природних ресурсів і зростання забруд­нення навколишнього природного середовища призводить до небажаних соціальних та економічних наслідків. У результаті забруднення навко­лишнього природного середовища погіршуються умови життя населення. Зростання забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів і земель сільськогосподарського призначення призводить до того, що населення дихає нечистим повітрям, п’є забруднену, шкідливу воду, вирощує і споживає екологічно забруднені продукти харчування. У результаті цього зростає захворювання легень, інших внутрішніх органів. Так, близько 20 відсотків усіх захворювань пов’язані із забрудненням навколишнього природного середовища. На раціональне використання трудових ресурсів впливають стан повітря, води, грунтів, зелених насаджень, екологічна культура і здоров’я населення.

Шкідливі викиди в навколишнє природне середовище прискорюють фізичний знос основних фондів. Вони призводять до скорочення терміну служби житлового фонду, міського громадського транспорту та інших об’єктів невиробничої сфери. У результаті зростання забруднення навколишнього середовища зростають витрати у сфері обслуговування, зокрема, на прання білизни, хімчистку, прибирання міських територій і ремонт житла. Значно збільшуються витрати чистої води в побуті, електричної енергії та інших матеріальних ресурсів. Забруднення навколишнього середовища призводить до передчасного знищення пам’яток культури.

Небезпечним е вторинне забруднення навколишнього середовища, що утворюється в результаті сполучення шкідливих речовин у відкритому просторі під впливом води, світла, повітря та інших факторів. І їх особлива екологічна небезпечність у тому, що забруднення важко прогнозувати, контролювати й попереджати.

Значної шкоди народному господарству завдає неповне використання природних ресурсів у процесі їх добування. Великі втрати несе народне господарство України в результаті незадовільного стану й охорони природних об’єктів. Так, у результаті лісових пожеж в Україні нищаться ліси, незадовільний стан окремих насаджень призводить до розмноження шкідників лісу, а відповідно – ДО зниження продуктивності лісів.

Наявний незадовільний стан земель України, особливо сільськогосподарського призначення. З 34,1 млн.га ріллі засолені землі становлять 0,9 млн.га, кислі – 4,47, заболочені – 0,87, кам’янисті – 0,17, дефляційно небезпечні – 17,18 млн. га. Під впливом водної ерозії перебувають 9,88 млн. га. Катастрофічний стан земель сільськогосподарського призначення викликаний високим рівнем сільськогосподарської освоєності території України і розораності земель, застосуванням у сільськогосподарському виробництві недосконалих технологій. У сукупності вони зумовлюють падіння темпів зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності праці в сільському господарстві. Зниження продуктивності земельних угідь має місце також у результаті їх забруднення шкідливими викидами. Встановлено, що врожай пшениці в районі розташування підприємств кольорової металургії зменшується на 40…60 відсотків, а вміст білка – на 25..30 відсотків.

Попередження екологічної шкоди має велике народногосподарське значення. Попередження твердих викидів в атмосферу дозволяє економити природний потенціал за рахунок зменшення екологічної шкоди. Водночас досягається прямий економічний ефект, оскільки численні компоненти шкідливих викидів є цінною сировиною для промисловості (зокрема, свинець, ртуть, цемент та ін.).

загрузка...