Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Статистичне спостереження — це спланована, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси.

Статистичні спостереження охоплюють дані різного ступеня реєстрації, тому вони можуть бути первинними або вторинними. Первинне спостереження — реєстрація вихідних даних, що надходять від об’єкта, який їх продукує (поточний облік кількості новонароджених у відповідній установі; опитування населення про ставлення до процесу приватизації землі). Вторинне спостереження — збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних, наприклад результатів аудиторської перевірки, звітів про фінансово-виробничу діяльність підприємств.

Від якості даних статистичного спостереження залежать результати подальшого дослідження. Тому дані мають відповідати певним вимогам: бути вірогідними (відповідати реальному стану); повними (за обсягом і змістом); своєчасними; порівнянними за часом або у просторі (за складом сукупності, одиницями вимірювання, методикою збирання та обробки, територіальною належністю одиниць); доступними.

Підготовка статистичного спостереження починається зі складання плану спостереження — сукупності програмно-методо­логічних та організаційних питань.

Програмно-методологічні питання плану — це перелік пунктів, які з’ясовуватимуть: для чого проводиться обстеження (мета обстеження); що обстежується (об’єкт обстеження); складові частини об’єкта (одиниця сукупності); джерело інформації (одиниця спостереження); на які запитання планується дістати відповіді (програма спостереження).

Мета спостереження — зібрати статистичні дані, які дадуть підстави для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Остаточною метою спостереження є підготовка управ­лінських рішень та вжиття належних заходів. Наприклад, метою бюджетних обстежень домогосподарств є визначення розміру та структури їх доходів і витрат, а також розробка відповідної бюджетної політики.

Об’єктом спостереження є статистична сукупність явищ, що підлягає обстеженню. Чітке визначення сутності та меж об’єкта дає змогу запобігти різному тлумаченню результатів обстеження. Для цього застосовуються цензи. Ценз — це набір кількісних обмежувальних ознак. Скажімо, у попередньому прикладі слід обґрунтувати, які домогосподарства можуть вважатися зубожі­лими. Це ті домогосподарства, в яких витрати на харчування перевищують 80 % сукупних витрат.

Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих елементів — одиниць сукупності. Одиниця сукупності — це пер­винний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєст­рації. Під час перепису населення одиницею сукупності є кожна людина, у разі обстеження суб’єктів малого бізнесу — кожне мале підприємство.

Відомості про ознаки одиниць сукупності збираються від одиниць спостереження. Так, під час перепису населення одиницею спостереження є домогосподарство, а також кожний його член.

Визначивши носіїв ознак і джерела інформації, складають програму спостереження — перелік запитань, на які потрібно дістати відповіді в результаті спостереження. Зміст і кількість запитань формують згідно з метою спостереження та реальними можливостями його проведення (грошовими й трудовими витратами, терміном реєстрації інформації). До програми спостереження включають також розробку статистичного інструментарію, визначе­ння виду та способу обстеження. Одним з елементів статистичного інструментарію є статистичний формуляр — обліковий доку­мент єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними фор­мулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети. Складаючи формуляри, враховують не лише зміст ознак, а й можливість їх статистичної обробки.

Другою складовою плану спостереження є організаційні питання, що визначають, хто проводить спостереження (органи та персонал); де саме (місце обстеження); за допомогою чого (матеріально-технічне забезпечення); спосіб забезпечення точності результатів (система контролю та пробні обстеження); коли (час та період) проводить спостереження.

Час спостереження (об’єктивний час) — це час, якому відповідають дані спостереження. Якщо об’єктом спостереження є про­цес, то вибирається інтервал часу, за який нагромаджуються дані. Якщо об’єктом спостереження є певний стан, то вибирається критичний момент. Наприклад, реєстрація кількості угод, укладених на універсальній біржі, може здійснюватися як за деякий період (протягом місяця), так і за станом на певні моменти — дні біржових торгів, що відбуваються, як правило, один раз на тиждень. Тут первинне спостереження реєструє угоди за моментами, а вторинне — за період. Критичним моментом користуються під час перепису населення, коли необхідно точно зареєструвати його стан в один «момент». Наприклад, критичним моментом перепису населення є час: 24.00 з 4.12 на 5.12. Провести перепис усього населення країни одночасно в одну хвилину неможливо, тому крім часу спостереження встановлюється період спостереження (суб’єктивний час) — час, протягом якого реєструються дані. Так, період перепису населення становить 10 днів (з 5.12 по 14.12 включно).

Засобом попередження, виявлення та виправлення помилок спостереження є контроль (перевірка) даних щодо їх повноти й вірогідності. Повнота даних перевіряється візуально, а вірогідність — за допомогою логічного та арифметичного контролю. Прикладом логічного контролю може бути порівняння відповідей респондентів про їх вік та сімейний стан, вид діяльності та джерела засобів існування.

Встановити розмір помилки та виправити її можна з допомогою арифметичного контролю. Наприклад, розмір акціонерного капіталу товариства можна визначити, коли відомі кількість акціонерів і розмір їхнього середнього внеску.

Залежно від причини виникнення розглядають помилки репрезентативності та реєстрації. Вони можуть бути випадковими або систематичними. Випадкові помилки виникають внаслідок збігу випадкових обставин, а саме через неуважність реєстратора або незосередженість респондента. Вони викривлюють дані спостереження в той чи інший бік, проте в масі випадків їх дія врівноважується і на результати не впливає. Систематичні помилки, навмисні чи ненавмисні, виникають у результаті постійних спотворень в одному напрямі. Такі помилки істотно зміщують результати спостереження в один бік (збільшення або зменшення). Так, існує тенденція округлення розмірів доходів і витрат до цілих чисел (доходів у бік зменшення, а витрат — у бік збільшення).

З огляду на різноманітність сфер спостереження та багатогранність його аспектів доводиться застосовувати різні організаційні форми та способи збирання даних. Нині поширені три організаційні форми спостереження: звітність, спеціально органі­зовані спостереження та реєстри.

Звітність — це така форма спостереження, коли кожний суб’єкт діяльності регулярно подає свої дані до державних органів статистики та відомств у вигляді документів (звітів) за спеціально затвердженим зразком.

Спеціально організовані спостереження охоплюють сфери життя та діяльності, що не вловлюються звітністю. Такими є переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування.

Статистичний реєстр — список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування: реєстр населення — поіменний перелік мешканців регіону, який регулярно переглядається і містить паспортні та податкові відомості про кожного мешканця; реєстр підприємств та організацій — перелік суб’єктів усіх видів економічної діяльності із зазначенням їхніх реквізитів та основних показників.

Види спостереження розрізняють за двома критеріями: ступенем охоплення одиниць і часом реєстрації даних. За ступенем охоплення одиниць спостереження бувають: суцільними та несуцільними.

Суцільні спостереження — це обстеження, під час яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності (звітність та більшість переписів). Виняток становить перепис населення, який водночас поєднує суцільне та вибіркове обстеження за окремим переліком ознак.

Несуцільні спостереження —обстеження, під час яких реєструються не всі одиниці сукупності, а лише їх певна частина. Серед таких спостережень вирізняють: вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг.

Спостереження за часом реєстрації фактів поділяють на поточне, періодичне та одноразове. Періодичне спостереження проводиться через певні (як правило, рівні) проміжки часу. Прикладом можуть бути переписи населення, виробничих площ, технологій тощо, а також обстеження суб’єктів бізнесу щодо перспектив інвестування.

Одноразове проводиться в міру виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу (маркетингове дослідження стосовно адаптації товару до місцевого ринку або обстеження думки населення про впровадження страхової медицини).

Статистичні спостереження здійснюються в такі три способи: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування. Безпосереднім обліком здійснюють реєстрацію товарних потоків, що перетинають митні кордони, облік готівкової грошової маси в банках і т. ін.

Документальний спосіб застосовують під час складання статистичної звітності. Саме цим способом визначають усі економічні показники макро- та мікрорівнів: обсяги матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, розмір доходів, капітальних вкладень, обсяги експорту та імпорту товарів тощо.

Опитування може бути експедиційним, кореспондентським і анкетним, а також здійснюватися у формі самореєстрації.

Експедиційний спосіб — це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації.

Кореспондентський спосіб — це реєстрація фактів про явища й процеси на місцях їх виникнення, виконувана спеціально підготовленими особами, які надсилають результати до відповідних інстанцій. Цей спосіб широко застосовується для дослідження ринку товарів і послуг на рівні окремих регіонів, а також для обстеження процесу просування товарів у специфічних умовах ринку.

Самореєстрація — це реєстрація фактів самими респондентами після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-облі­ковців.

Окремі види й способи спостереження можна застосовувати в комплексі, поєднуючи їх залежно від складності доступу до об’єк­та спостереження, ступеня підготовленості громадськості до пев­ного методу спостереження, а також від рівня методології та організації статистичних спостережень.

[2, с. 11—29; 4, с. 9—25; 5, с. 27—48; 6, с. 24—35]

Статистичні дані — масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів.

Одиниця спостереження — первинна одиниця, від якої дістають потрібну інформацію.

Статистичний інструментарій ¾ набір статистичних формулярів, інструкцій та роз’яснень щодо проведення спостереження.

Критичний момент — момент часу, станом на який реєструються дані.

Логічний контроль — перевірка сумісності даних порівнянням взаємозалежних ознак, яка лише встановлює наявність помилки, а не її розмір.

Арифметичний контроль ¾ перевірка зареєстрованих даних прямими або непрямими перерахунками.

Помилки репрезентативності — виникають під час вибіркового спостереження через несуцільність реєстрації даних і порушення принципів випадковості відбору.

Помилки реєстрації — виникають при будь-якому спостереженні внаслідок неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису.

Навмисні помилки — виникають через свідоме викривлення фактів з певною метою (приховування доходів від оподаткування, приписки у звітах).

Ненавмисні помилки — виникають внаслідок необґрунтованості програми спостереження, некомпетентності реєстраторів, неосвіченості респондентів.

Перепис — суцільне або вибіркове спостереження масових явищ з метою визначення їх розміру та складу на певну дату, здійснюється періодично (як правило, з однаковою частотою) або одноразово.

Обліки — суцільні спостереження масових явищ, які ґрунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів.

Спеціальні обстеження — несуцільні спостереження окремих масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Можуть бути періодичними або одноразовими.

Вибіркове спостереження —обстеження, під час якого реєструється певна частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку (наприклад, обстеження суб’єктів малого бізнесу або рівня знань студентів державних і недержавних вищих закладів освіти).

Обстеження основного масиву — обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження (обстеження забрудненості малих річок і водойм регіону або вивчення діяльності групи найвпливовіших страхових компаній).

Монографічне обстеження — ретельне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення (обстеження діяльності фондової біржі або стану справ збанкрутілого банку).

Анкетне обстеження — обстеження певної частини одиниць сукуп­ності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет).

Моніторинг — спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища (моніторинг стану здоров’я мешканців зони посиленого радіоекологічного контролю). В економічній сфері моніторинг застосовується, коли йдеться про реєстрацію даних валютних торгів, аукціонів.

Опитування — як правило, несуцільне спостереження думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів.

Поточне спостереження — систематичне реєстрування фактів, що стосуються певних явищ у міру їх виникнення, або збирання фактів стосовно безперервного процесу.

Безпосередній облік — обстеження, під час якого обліковець особисто реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінюванням, оглядом.

Документальний облік — обстеження, під час якого факти реєструють за даними, наведеними в документах первинного обліку.

1. Проводиться опитування клієнтів туристичних агенцій щодо якості наданих послуг.

1) Чи збігаються в цьому спостереженні одиниця сукупності та одиниця спостереження?

2) Яким має бути це спостереження за ступенем охоплення одиниць сукупності та часом реєстрації фактів?

2. Визначіть об’єкт, одиницю спостереження та одиницю сукупності обстежень.

1) Вивчення інвестиційної привабливості об’єктів готельного комплексу регіону.

2) Облік осіб, які отримали статус біженців з країн близького та далекого зарубіжжя.

3. Складіть перелік запитань, що входять до програми спостережень.

1) Облік операцій із цінними паперами в комерційних банках.

2) Опитування школи рекламістів щодо спрямованості навчального процесу на практичну діяльність.

4. Складіть проект статистичного формуляру для таких обстежень:

1) Поточний облік клієнтів страхової компанії, що має з’ясувати їх статус (юридична чи фізична особа), матеріальне становище, вид та термін страхування.

2) Опитування студентів щодо підвищення ефективності магістерської підготовки з урахуванням віку, статі респондентів, їх вимог та побажань.

3) Поточний облік емігрантів з метою з’ясування їх соціально-демографічного складу, мети виїзду та країни прибуття.

5. Визначіть місце, об’єктивний та суб’єктивний час спостереження, а також критичний момент.

1) Збирання декларацій про минулорічні доходи громадян здійснюється в податкових інспекціях до 1 березня поточного року.

2) Опитування учасників щорічної виставки-ярмарку з 20.07 по 25.07.

3) Пробний перепис, що здійснюється за станом на 24.00 з 17.02 по 18.02 протягом 10 днів.

6. Визначіть вид статистичного спостереження за ступенем охоплення одиниць та часом реєстрації фактів.

1) Облік чисельності ВІЛ/СНІД-інфікованих.

2) Опитування жінок репродуктивного віку з питань планування сім’ї.

3) Перелік усіх релігійних громад країни.

загрузка...