Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

СТАТИСТИКА ЦІН І ТАРИФІВ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Ціна як вираз вартості одиниці товару або послуги за конкретних умов місця та часу має певні відхилення від реальної споживної вартості. Саме тому віддавна рівень і динаміка цін були об’єктом статистичного спостереження.

Нині державна статистика відстежує та досліджує роздрібні ціни, тарифи на послуги, оптові ціни підприємств, кошторисні ціни на будівельні об’єкти, ціни зовнішньої торгівлі. Окрім того, органи державної статистики здійснюють внутрішньорегіональні та міждержавні порівняння цін і тарифів, аналізуючи їх динаміку, а також обчислюють індекси-дефлятори, щоб оцінити динаміку макроекономічних показників системи національних рахунків, зміни фізичного обсягу виробництва в окремих галузях народного господарства, динаміку споживання різних прошарків населення та купівельну спроможність грошей.

За ринкових відносин для вирішення цих завдань потрібні особливі методики статистичного спостереження та дослідження, що враховують специфіку об’єкта та значущість отримуваних результатів на міждержавному, загальнодержавному, регіональному, галузевому, місцевому та інших адміністративно-господар­ських рівнях.

Здобута інформація про ціни й тарифи широко використовується в маркетинговій діяльності для дослідження загального стану товарного та фінансового ринків і окремих їх сегментів, вивчення інвестиційної та страхової діяльності, виробничого, невиробничого і особистого споживання, загального оцінювання рівня життя, а також для аналізу інших, не менш важливих аспектів економічної практики.

Система національних рахунків передбачає оцінювання потоків продукції та послуг за цінами, які фактично застосовуються в операціях. Неринкові товари й послуги оцінюються за собівартістю. Розрізняють ціни виробників та ціни покупців. Ціна виробника відбиває ринкову вартість випуску, що склалася на підприємстві, яке виробляє продукцію або надає послуги. Ціна покупця — це ринкова вартість товарів і послуг разом із торговельними й транспортними націнками. Вивчаючи тему, слід чітко з’ясувати сфери використання та складові оптових і роздрібних цін, взаємозв’язок між ними, а також особливості цін, що діють в окремих галузях (промисловості, будівництві, транспорті й зв’язку, сільському господарстві, міжнародній торгівлі та інших галузях). Вод­ночас потрібно оволодіти методикою спостереження за рівнем цін на підприємствах — виробниках товарів і послуг, підприємст­вах торгівлі та місцевих ринках.

Зміни цін і тарифів досліджують індексним методом, а також за допомогою різних прийомів аналізу рядів динаміки.

У разі індексного дослідження залежно від вибору базових або поточних рівнів кількісних показників для зважування застосовують формулу Ласпейреса (1871) або Пааше (1874):

(індекс Ласпейреса);

(індекс Пааше),

де  — ціна одиниці конкретного товару (послуги) відповідно в базовому та звітному періоді;  — кількість реалізованого конкретного товару (послуги) відповідно в базовому та звітному періоді;  — індивідуальний індекс цін на окремий товар (послугу).

Індекс Ласпейреса, як правило, дещо більший, ніж індекс Пааше. Таку системну залежність називають ефектом Гершенкрона. Вивчаючи тему, слід з’ясувати, чому на макрорівні доцільніше застосовувати формулу Ласпейреса, а також причину, з якої запропонований І. Фішером «ідеальний» індекс цін, що поєднує арифметично індекси Ласпейреса та Пааше, не набув широкого застосування у статистичній практиці.

Статистичне спостереження за рівнем цін здійснюється щомісячно. Загальні індекси за рік обчислюють за так званою рекурсивною схемою як добуток помісячних ланцюгових індексів. Опрацьовуючи матеріал підручника, слід з’ясувати, якій з наведених схем загальних індексів цін за рік відповідає знайдений узагальнюючий індекс; як визначається середньомісячний темп зміни рівня цін; як досліджується динаміка середніх цін на окремі види товарів та послуг за допомогою індексного методу.

Методика застосування індексного методу для дослідження динаміки цін за окремими галузями народного господарства має певні особливості.

Зведені індекси цін на продукцію промисловості щомісячно обчислюють за формулою Ласпейреса на підставі індивідуальних індексів  цін на окремі продукти — представники основних груп промислової продукції та загальної вартості  випуску по цих групах в попередньому місяці. Індекс цін за рік обчислюють за рекурсивною схемою.

Індекс цін у капітальному будівництві обчислюють на підставі динаміки цін на окремі елементи технічної структури капітальних вкладень з урахуванням частки їх вартості в загальному обсязі цих вкладень. При цьому зміни цін за окремими елементами капітальних вкладень зважуються на частку цих елементів у загальному обсязі капітальних вкладень. Вивчаючи підручник, слід з’ясувати, на які саме елементи в разі такого розрахунку поділяються капітальні вкладення, а також які додаткові дослідження цін здійснюються в капітальному будівництві.

Індекси тарифів на вантажні перевезення обчислюють за кожним видом транспорту та в цілому, виходячи з індивідуальних індексів тарифів і загальної виручки за окремі види перевезень звітного періоду. Зведений індекс розраховується за формулою середньогармонічного індексу Пааше. Індивідуальні індекси тарифів обчислюють за станом на 22 число кожного місяця. Річний індекс обчислюють як добуток помісячних індивідуальних індексів послуг-представників.

Динаміку імпортних та експортних цін досліджують за допомогою зведених індексів Пааше, оскільки структура експорту та імпорту щорічно істотно змінюється.

Споживчі ціни є кінцевими цінами, за якими домашні господарства-споживачі купують товари та сплачують послуги для влас­них потреб. Державна статистика досліджує динаміку споживчих цін у цілому, а також окремо на продовольчі товари та платні послуги населенню. Крім загальнодержавних індексів споживчих цін такі індекси розробляють для окремих адміністративно-терито­ріальних одиниць і груп населення.

Щодо кола офіційно зареєстрованих торговельних підприємств динаміку цін щомісячно аналізують за середньозваженою формулою Ласпейреса. Динаміку цін при цьому фіксують за групами товарів і послуг на підставі індивідуальних індексів, що стосуються товарів — представників окремих груп. Зведений індекс за рік обчислюють згідно з рекурсивною системою. Помісячні індекси середніх цін на міських ринках визначають на підставі даних прямого вибіркового спостереження (опитування) працівниками органів статистики, під час якого фіксуються модальні ціни на конкретні товари та кількість реалізованої продукції за товарами-представниками. Індекси цін реалізації платних послуг також обчислюють щомісячно на підставі даних про динаміку цін і тарифів за окремими видами послуг-представників та загальний обсяг виручки за групами відповідних послуг.

Узагальнюючим показником динаміки споживчих цін є індекс споживчих цін на товари та послуги, який обчислюють окремо за продовольчими, непродовольчими товарами та послугами населенню. При цьому беруть інформацію на підставі щомісячної реєстрації за фіксованим набором товарів і послуг, які входять до умовного «споживчого кошика». Зважування здійснюють з огляду на розрахункову структуру витрат сімей (домогосподарств) на кожний товар або послугу, а також на питому вагу споживчих витрат населення окремих регіонів у загальних витратах сектору домашніх господарств у державі в цілому. Загальний індекс споживчих цін і тарифів розраховують за ідеологією індексу Ласпейреса, беручи до уваги базову питому вагу витрат домогосподарств на окремі товари або послуги, які входять до умовного споживчого кошика. Така питома вага визначається за матеріалами бюджетних обстежень населення згідно з формулою

,

де  — індекси середніх цін на окремі товари та послуги, які включено до складу споживчого кошика;  — частка витрат на купівлю окремих груп товарів і послуг у базовому періоді.

Дослідження споживчих цін доповнюється аналізом витрат населення та його окремих груп на стандартні набори найважливіших товарів і послуг (наприклад, вартості набору з 22 найважливіших продуктів харчування). Кількість кожного товару в наборі на душу населення є стандартною (зорієнтованою на норма­тиви споживання). Аналогічні розрахунки виконують за набора­ми непродовольчих товарів, а також послуг.

Міждержавні та внутрішні міжрегіональні індекси цін і тарифів призначені для порівняння їх рівня у просторі. Територіальні індекси залежно від структури зважування можуть мати різні рівні. Як правило, на практиці таке зважування здійснюють за структурою реалізації регіону або країни, де рівень цін порівнюється з іншими. При міжнародних порівняннях рівень цін перераховують у вільно конвертовану валюту.

Основні макроекономічні показники СНР насамперед оцінюються в поточних цінах конкретного періоду. Водночас дослідження зміни рівня, співвідношень та структури цих показників у часі потребує переоцінювання в порівнянні ціни. Принципово таке переоцінювання можна виконати трьома методами: методом безпосереднього переоцінювання, методом дефляції та методом ін­дексів фізичного обсягу. Вивчаючи підручник, слід звернути увагу на інформаційне забезпечення та технологію перерахунку за цими методами.

Найчастіше перерахунок основних макроекономічних показників системи національних рахунків (ВВП, ВНП, НД) з поточних у порівнянні здійснюють за допомогою спеціальних індексів-деф­ляторів, які являють собою коефіцієнти перерахунку фактичного звітного рівня узагальнюючого показника у вартісні вимірники (ціни) базового періоду. Наприклад, індекс-дефлятор ВВП являє собою індекс цін, що використовується для корегування фактич­ного номінального обсягу ВВП з урахуванням інфляції та розра­хунку на цій основі реального його обсягу :

,

де  — індекс-дефлятор;  — кількість продукції (послуг) у звітному періоді;  — фактично діючі ціни поточного періоду;  — ціни базового періоду, взятого за основу під час дослідження динаміки ВВП.

Як правило, ціни базового періоду  встановлюються незмінними протягом певної кількості років. Тому індекси-дефлятори є самостійними показниками, що характеризують співвідношення вартості продукції звітного періоду з вартістю тієї самої продукції за цінами базового року.

Річні індекси-дефлятори не мають між собою арифметичного зв’язку і використовуються лише для переоцінювання вартісних показників звітного періоду в базові ціни.

Крім дефлятора ВВП зміни цін на макрорівні характеризують індекси-дефлятори національного доходу та валового національного продукту, а також індекс купівельної спроможності грошей. Останній обчислюється як величина, обернена до індексів-дефляторів ВВП, ВНП та НД. Додатковою характеристикою зміни купівельної спроможності грошей є динаміка купівельної спроможності грошей у споживчому секторі (за матеріалами бюджетних обстежень) та величина, обернена до індексу-дефлятора загального обсягу споживання населенням матеріальних благ і послуг.

[23; 24; 27; 31, с. 174—185, 296—319; 34, розд. 17.8; 59—61]

Індекс-дефлятор — зведений індекс цін та тарифів, призначений для перерахунку макроекономічних показників у порівнянні ціни.

Рекурсивна модель розрахунку узагальнюючих індексів цін — методика розрахунку загального індексу цін за рік на підставі помісячних ланцюгових індексів.

Ринковий кошик — фактичний набір товарів і послуг, що їх споживає населення.

Споживчий кошик — нормативний набір товарів та послуг, що забезпечує основні потреби населення.

Споживчі ціни — ціни на товари та послуги для особистого і колективного споживання населення.

Територіальні індекси цін та тарифів — індекси, що порівнюють місцеві ціни та тарифи, які діють у межах окремих адміністративно-територіальних одиниць або країн.

Ціна — грошовий вираз вартості одиниці товару або послуги.

Ціна виробників товарів та послуг — відпускна ціна одиниці товарів або послуг підприємств, установ і організацій, що їх виробляють.

Ціна покупця — ринкова вартість одиниці товарів або послуг, що складається з ціни виробника та торговельно-транспортних націнок.

Ціни ФОБ та СІФ — грошовий вираз вартості товарів відповідно з включенням витрат на доставку та вантажні роботи до порту відправлення (ФОБ) і всіх витрат з доставлення та розвантаження в порту призначення (СІФ).

Ціна франко-станція відправлення — вартість товарів із включенням вартості доставлення та вантажних робіт на станції відправлення.

Ціна франко-станція призначення — повна вартість товарів на станції призначення, включаючи витрати на транспортування та розвантаження.

План практичних занять

У процесі практичних занять студенти мають засвоїти методику розрахунку індексів цін за формулами Пааше, Ласпейреса та Фішера, а також обчислення так званого ефекту Гершенкрона; навчитися користуватися рекурсивною схемою розрахунку загальних рівнянь індексів цін, обчислювати середньомісячні темпи зміни цін і тарифів, аналізувати динаміку цін на окремі товари та послуги за допомогою індексів середніх величин.

Ознайомившись зі змістом статистичних публікацій Держком­стату України з розділу «Ціни та тарифи», слід опанувати методику розрахунку зведених індексів цін в окремих галузях виробництва товарів і послуг, засвоїти методику міждержавних і внутрішніх міжрегіональних порівнянь цін і тарифів, навчитися використовувати методи перерахунку макроекономічних показників у порівнянні ціни з допомогою індексів-дефляторів та ознайомитися зі змістом і організацією статистичного спостереження за рівнем цін і тарифів виробників товарів і послуг, за методикою дослідження структури цін і тарифів.

Під час опрацювання навчальних матеріалів і реальної інформації особливу увагу слід звернути на висновки за результатами розрахунків індексів-дефляторів макроекономічних показників, їх використання для дослідження економічних процесів на макрорівні, а також інфляційних процесів і динаміки купівельної спроможності грошей.

Запитання для дискусій
та поглибленого вивчення теми

1. Використання індексного методу в дослідженні зміни цін та тарифів на галузевому та загальнодержавному рівнях.

2. Можливі напрямки вдосконалення моніторингу цін та тарифів.

3. Індекси споживчих цін та їх призначення.

1. За якими цінами оцінюються потоки продукції та послуг у системі національних рахунків?

2. У чому полягає різниця між зведеними індексами цін, запропонованими Ласпейресом та Пааше?

3. Які недоліки має «ідеальна» формула зведеного індексу цін І. Фішера?

4. За якими формулами обчислюються індекси динаміки цін в окремих галузях народного господарства?

5. Як розраховуються зведені індекси споживчих цін?

6. У чому полягає призначення та методика розрахунку індексів-дефляторів?

7. Як обчислюється індекс купівельної спроможності грошей у споживчому секторі?

8. Викладіть зміст так званої рекурсивної моделі розрахунку зведеного індексу цін.

9. За якою формулою обчислюється індекс тарифів на перевезення?

10. Що являє собою ефект Гершенкрона? Як обчислюється його рівень?

Навчальні завдання

1. Динаміку споживчих цін та номінальної заробітної плати у відсотках до попереднього місяця за 1998 р. відбиває така таблиця:

Місяць Індекс споживчих цін Індекс номінальної заробітної плати
Січень 101,3 85,3
Лютий 100,2 101,3
Березень 100,2 107,9
Квітень 101,3 97,4
Травень 100,0 101,3
Червень 100,0 105,7
Липень 99,1 100,2
Серпень 100,2 96,0
Вересень 103,8 102,1
Жовтень 106,2 100,6
Листопад 103,0 99,7
Грудень 103,3 110,4

Визначіть: 1) зведені індекси споживчих цін і номінальної заробітної плати за рік; 2) зведений індекс реальної заробітної плати.

Відповідь. 120,0 %; 105,7 %; 88,1 %.

2. За даними задачі 1 обчислити середньомісячні темпи приросту споживчих цін, номінальної та реальної заробітної плати.

Відповідь. + 1,5 %; + 0,5 %; — 1,0 %.

3. Дані про динаміку випуску та цін трьох товарів — представ­ників продукції галузі вміщено в таблиці:

Товари-представники Приріст цін, % Вартість випуску, тис. грн.
1996 1999
А + 5,0 1000 1600
В + 1,5 1500 1100
С + 3,5 3000 2500

Знайдіть: 1) зведені індекси цін за трьома товарами згідно з формулами Ласпейреса, Пааше та Фішера; 2) розміри ефекту Гершенкрона; 3) середньорічний приріст цін у цілому за трьома товарами.

Відповідь: 1,032; 1,028; 1,030; 1,010; 1,1%.

4. Маємо дані за споживчим ринком міста про середні ціни та обсяги реалізації продукції:

Місяць Товар А Товар Б
Ціна
за одиницю, грн.
Кількість проданого товару, кг Ціна
за одиницю, грн.
Кількість проданого товару, кг
Березень 1,5 5000 3,8 4000
Квітень 1,4 6000 3,9 4500

Обчисліть: 1) індивідуальні індекси цін на кожний товар;
2) загальний індекс цін на всі товари в цілому за схемою індексів Пааше та Ласпейреса; 3) ефект Гершенкрона.

Відповідь: 1) 0,933 і 1,026 2) 1,003 і 0,994 3) 1,009.

5. У таблиці подано інформацію про реалізацію товарів і середні ціни у двох районних центрах області на місцевих ринках.

Населені пункти Товар № 1 Товар № 2 Товар № 3
Обсяг реалізації, т Середня ціна за 1 т, грн. Обсяг реалізації, м2 Середня ціна за 1 м2, грн. Обсяг реалізації, л Середня ціна за 1 л, грн.
А 10 200 1000 30 3000 3,0
Б 8 310 900 28 600 3,2

Обчисліть: середні ціни реалізації окремих товарів по двох населених пунктах та порівняти загальний рівень цін на них із позиції покупців населеного пункту Б та загальної структури товарообороту.

Відповідь. 248,89 грн.; 29,05 грн.; 3,03 грн.; 0,974; 0,985.

6. У звітному періоді приріст цін по трьох товарах-представ­никах становив відповідно +5, +12 та – 6 %. Товарооборот з реалізації товарів відповідних груп у межах міста дорівнював 1,5; 0,68 та 1,0 млн грн. Обчислити загальні індекси товарообороту, цін та кількості реалізованих товарів за умови, що в базовому періоді загальна виручка за продані товари становила 3,1 млн грн. Зробіть висновки щодо впливу окремих факторів на обсяг товарообороту звітного періоду.

Відповідь. 1,026; 1,026; 1,000.

Задача 1. Дані про динаміку випуску та середніх оптових цін на продукцію А у двох регіонах країни відбиває таблиця:

Регіон Випуск, тис. т Відпускні ціна за 1 т, грн.
1996 1998 1996 1998
I 10 9 300 310
II 12 13 290 320

Обчисліть індекс середніх цін продукції А по двох регіонах.

Зміни середніх цін на продукцію А відбивають індекси середніх значень змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень:

Отже, середні ціни на продукцію А збільшилися на 7,3 %, у тому числі за рахунок збільшення цін у регіонах-виробниках вони збільшилися на 7,4 %, а під впливом структурних зрушень (збільшення частки регіону з меншими цінами у загальному обсязі виробництва) вони зменшилися на 0,1 %.

Задача 2. За даними задачі 1 обчисліть узагальнюючі індекси вартості випуску продукції у двох регіонах та вплив окремих факторів на загальну вартість випущеної продукції в абсолютному виразі.

Розв’язання

Зміни загальної вартості виробленої продукції відбивають агрегатні індекси вартості випуску, цін та кількості продукції. Оскільки у промисловості за діючою методологією розраховують індекси за схемою Ласпейреса, систему індексів побудуємо так:

.

Частково користуючись результатами проміжних розрахунків у задачі № 1, дістаємо:

За схемою індексу Пааше зведені індекси становитимуть:

Зауважимо, що побудовані індекси впливу цін і кількості виробленої продукції за схемою Ласпейреса та Пааше мають різні значення. Більш того, індекси впливу кількості виробленої продукції на вартість випуску свідчать про протилежні напрями цього впливу. Пояснення цього явища полягає в тому, що Iq за схемою Ласпейреса відбиває вплив цін на вартість випуску в базовій структурі загального обсягу виробництва, а індекс цін за схемою Пааше — у звітній. Тобто, структурні зрушення в загальному випуску продукції при побудові індексу цін Ласпейреса не враховуються і відбиваються в індексі кількості виробленої продукції. За ідеологією Пааше ці структурні зрушення враховуються під час обчислення індексу цін. Таким чином, зведений індекс цін Ласпейреса відбиває чистий вплив зміни рівня цін на загальну вартість випуску (1,071), індекс Пааше — загальний вплив зміни цін та структури випуску (1,074). Саме тому у статистичній практиці в окремих галузях народного господарства, де структура продукції (послуг) в динаміці суттєво змінюється, використовується схема Пааше, а в галузях із практично незмінною структурою продукції (послуг) використовується Ласпейрес-індекс.

Вплив окремих факторів на загальний випуск у вартісному виразі розраховують як різницю чисельників та знаменників агрегатних індексів. В нашому випадку цей вплив становитиме:

за Ласпейрес-індексом за індексом Пааше
Dp = 6940 – 6480 = + 460 Dp+стр.зр = 6950 – 6470 = + 480
Dq+стр.зр = 6950 – 6940 = + 10 Dq = 6470 – 6480 = – 10
Разом + 470 Разом + 470

Задача 3. Використовуючи похідну інформацію та розв’язання задачі 1, визначити вплив зміни цін і структурних зрушень у випуску продукції на загальну вартість випуску продукції по двох регіонах разом та середньорічний темп зростання цін.

Розв’язання

Вплив окремих перелічених в умові задачі факторів на агрегат åpq розраховується за ланцюговим методом. Крім цих факторів на загальну вартість випущеної продукції впливає зміна загальної кількості продукції åq. Зазначений метод передбачає поступовий перехід у розрахунках від кількісних ознак до якісних з урахуванням попередніх змін агрегату. Кількісною ознакою в нашому випадку є загальна кількість продукції, якісною — ціни, динаміку яких відбиває індекс фіксованого складу. Структурним зрушенням належить проміжне місце.

Для обчислень можна скористатись абсолютними рівнями загального випуску продукції åq та обчисленими середніми рівнями цін , або індексами цих показників, обчисленими в задачі 1 за формулою середньої арифметичної зваженої . Розглянемо обидва варіанти.

У разі використання абсолютних рівнів загального обсягу виробництва та середньозважених цін, обчислених в індексах цін фіксованого складу та структурних зрушень (див. розв’язання задачі) застосовуємо таку методику:

Dåq = (åq1 – åq0)= (22 – 22) ∙ 294,5 = 0,000;

Dстр.зр q1 = 22 (294,1 – 294,5)= – 8,8;

Dpінд = åq1 = 22 (315,9 – 294,1) = + 479,6.

Разом: + 470,8.

Перевірка. åq1p1 – åq0p0 = 6950 – 6480 » + 470.

Задача 4. Скориставшись похідною інформацією задачі 1, обчисліть середньорічні темпи зростання та приросту цін на продукцію А по кожному регіону та по двох регіонах в цілому, а також коефіцієнт випередження зростання рівня цін в одному регіоні порівняно з іншим.

Розв’язання

Середньорічні темпи зростання обчислюють за формулою середньої геометричної: . У даному разі маємо скористатися такою формулою:

; відповідно темп приросту дорівнює 0,016, або 1,6 %;

; відповідно темп приросту становить 0,050, або 5,0 %;

; відповідно темп приросту становить 0,036 або 3,6 %.

Висновок. Зростання цін у другому регіоні порівняно з першим в 1,050 – 1,016 = 1,033 раза.

загрузка...