Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

СТАТИСТИКА ДОХОДІВ, СПОЖИВАННЯ ТА РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Отримання доходу в ринковій економіці є кінцевою метою економічної діяльності суспільства й економічної основою рівня життя населення. У системі національних рахунків відбиваються всі стадії утворення, розподілу, перерозподілу та використання доходу в суспільстві.

Доходи вивчаються за видами, джерелами утворення, ступенем розподілу доходів між домашніми господарствами (населенням), купівельною спроможністю тощо.

Система показників доходів охоплює характеристики рівня, структури та співвідношення доходів у суспільстві.

Соціально-економічну диференціацію населення оцінюють на основі групування останнього за рівнем середньодушового (середнього на одне домогосподарство) сукупного доходу. Застосовують два методи групування за рівнем доходу: а) визначення кількості домогосподарств (чисельності населення) в інтервалах із заданими рівнями доходу; б) побудову ранжованого за рівнем доходу розподілу домогосподарств (населення) на квантильні (децильні, квартильні та ін.) групи, що містять однакову кількість домогосподарств (однакові за чисельністю групи населення).

Групування за рівнем доходу дає змогу діставати показники, що дають узагальнюючу характеристику ряду розподілу: середній, модальний та медіанний доходи. Це саме групування є вихідним для побудови розподілу за квантильними групами. Перетворення одного виду групування на інший здійснюється визначе­нням квантильних рівнів доходу, що розбивають усю сукупність на задану кількість груп.

Поділ домогосподарств або населення на рівні за чисельністю групи дає змогу обчислювати показники диференціації та концентрації доходів. До них належать:

  • коефіцієнт фондів Кф — співвідношення між середніми доходами населення в десятій і першій децильній групах або між частками сукупних доходів цих груп у загальному обсязі доходів усього населення;
  • децильний коефіцієнт Кd диференціації доходів — відношення рівнів доходів, нижче і вище від яких містяться десяті частки сукупності в різних кінцях ряду розподілу населення за рівнем середньодушових сукупних доходів;
  • показники структури розподілу доходу — частки доходу квантильних груп населення (домогосподарств) у сукупному доході суспільства;
  • коефіцієнт G концентрації доходів Джині характеризує ступінь нерівномірності в розподілі доходів населення. Коефіцієнт концентрації доходів Джині обчислюється за однією з таких формул:

де cumdN — кумулятивна частка населення, що має середньодушовий сукупний дохід, не вищий за його максимальний рівень у відповідній (і, і + 1) групі; cumdD — кумулятивна частка доходу відповідної групи населення в загальній сумі доходів; dN — частка населення у групі; dDi — частка доходу i-ї групи населення в загальному обсязі доходів населення; n — кількість груп.

Під час визначення граничних розмірів доходу груп населення, за які можна брати нормативні показники: межу малозабезпеченості або прожитковий мінімум — чітко окремлюють малозабезпечені, забезпечені і високозабезпечені групи населення.

Розглядають також групу показників, що характеризують рівень бідності населення. До них належать:

  • рівень бідності — визначається як частка населення з доходами, що не перевищують межу бідності (межу малозабезпеченості або прожитковий мінімум), у загальній чисельності населення;
  • дефіцит доходу бідного населення — визначається сумарним розміром доходу, що бракує бідному населенню для підняття його доходів до розміру межі бідності;
  • коефіцієнт дефіциту доходу — відношення рівня доходу, що відповідає порогові бідності, до середнього доходу бідного населення.
  • індекс глибини бідності — характеризує дефіцит доходу бідних домогосподарств у вигляді середнього відхилення їхніх доходів від межі бідності в розрахунку на одне домогосподарство. Обчислюється за формулою:

де N — загальна кількість обстежених домашніх господарств; n — кількість домашніх господарств із доходами, нижчими за межу бідності;  — межа бідності для i-го домогосподарства, обчислювана як сума порогів бідності для всіх його членів; Di — рівень доходу i-го домашнього господарства, доходи якого нижчі за межу бідності.

За межу бідності беруть звичайно прожитковий мінімум або дохід, що становить 30—40 % середньодушового доходу;

  • індекс гостроти бідності — також характеризує дефіцит доходу бідних домогосподарств, але обчислюється на підставі середньозваженого відхилення їхніх доходів від межі бідності:

.

Узагальнюючим показником споживання є показник загального обсягу споживання населенням матеріальних благ і послуг (фонд споживання). Цей показник міститься в системі національних рахунків: у рахунку товарів і послуг і в рахунках використання доходу. Він являє собою вартісну характеристику кінцевого споживання товарів і послуг.

Важливими характеристиками споживання є показники його структури. Структура споживання населення визначається скла­дом його споживчих витрат, які вивчаються за матеріалами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств. Споживчі витрати — це витрати домогосподарств на продукти харчування, алкогольні та тютюнові вироби, непродовольчі товари, а також на особисті послуги.

Ступінь задоволення потреб населення з усіх споживчих товарів і послуг оцінюється коефіцієнтом задоволення потреб Kзп. Він обчислюється як відношення вартості фактичного споживання до вартості їх нормативного набору. Вартість нормативного набору розраховують, виходячи з установлених норм споживання в середньому на душу населення та чисельності населення:

де qi і yj — кількість фактичного споживання відповідно i-го товару і j-ї послуги;  — нормативне споживання i-го товару і j-ї послуги в розрахунку на душу населення; pi і tj — відповідно, ціна i-го товару і тариф за j-ту послугу;  — середня чисельність населення за досліджуваний період.

Різниця  показує, наскільки витрати на фактичне споживання відрізняються від загальної вартості нормативного набору товарів і послуг. Від’ємне значення цього виразу свідчить про загальне недостатнє споживання. Щоб дістати істинний розмір недостатнього споживання, необхідно у формулі для коефіцієнта задоволення потреб кожне фактичне споживання товарів і послуг брати в обсязі не вищому за нормативний, тобто Кзп не може набувати значення, яке перевищує 1,0.

Інтегральні показники споживання дають лише загальне уявлення про обсяг і структуру споживання населенням матеріальних благ та послуг. Оскільки існує диференціація населення як за рівнем доходів, так і за ступенем розвиненості потреб, то для знаходження достатньо повної характеристики споживання доцільно вивчати загальні показники споживання не лише для всього населення, а й для різних соціально-економічних груп. Аналізуючи споживання, виокремлюють групи населення за ознаками: стать, вік, характер занять, рівень сукупного доходу, розмір домогосподарства, місце проживання тощо.

Основним показником споживання є рівень індивідуального споживання. Він визначається як середній розмір споживання визначених товарів і послуг на душу населення. Обчислюється діленням річного обсягу споживання конкретного виду товару або послуги на середньорічну чисельність населення як у цілому, так і за окремими його групами.

Структури споживання двох різних груп населення в певний період часу або однієї групи за два періоди порівнюють за допомогою коефіцієнта подібності структур.

Структурні розбіжності у споживанні оцінюють, застосовуючи показники структурних зрушень. На практиці найчастіше застосовують інтегральний коефіцієнт структурних зрушень
К.
Гатева (Болгарія):

де di і dj — частки окремих видів споживчих витрат домашніх господарств у порівнюваних періодах або двох різних груп домогосподарств в одному з досліджуваних періодів.

Динаміка споживання вивчається з використанням індексного методу.

Завдяки вивченню динаміки споживання в натуральному виразі вдається оцінювати зміну фізичних обсягів споживаних товарів і послуг. Вивчення динаміки споживання у вартісному виразі дає змогу враховувати не лише зміну фізичного обсягу спо­живання, а й вплив цін на споживання товарів і послуг, тобто дає об’єктивнішу характеристику рівня споживання.

Для вивчення диференціації споживання різних груп населення можна застосовувати ту саму методологію, що й під час вив­чення диференціації населення за рівнем доходів. Побудова варіаційних рядів за розміром середньодушового споживання доз­воляє застосовувати всі відомі статистичні методи обробки й аналізу цих рядів. Аналітичне вирівнювання здобутих рядів дає змогу виявляти тенденції розвитку процесу споживання та прогнозувати його.

До чинників, які істотно впливають на обсяг споживання та структуру споживчих витрат, належать рівень доходів (середньодушовий і середній в розрахунку на одне домогосподарство); склад за кількістю членів домогосподарства і тривалість його існування; наявність і кількість дітей; рівень ціни на товари і послуги та їх зміни. Для оцінювання впливу зазначених чинників на рівень споживання матеріальних благ і послуг широко застосовують багатофакторні лінійні і нелінійні регресійні моделі та індексний метод.

Оцінити зв’язок між рівнем споживання і доходами можна за допомогою коефіцієнта еластичності:

де х і у — рівень відповідно, доходу і споживання на початок періоду; Dх і Dу — приріст рівнів доходу і споживання за розглядуваний період.

Рівень життя населення є складною соціально-економічною категорією. У широкому розумінні «рівень життя населення» ви­значається умовами життя, праці і зайнятості, побуту і дозвілля; станом природного середовища проживання і здоров’я населення; рівнем освіти; забезпеченістю необхідними матеріальними благами і послугами, рівнем їх споживання і ступенем задоволення раціональних потреб.

За інтегральний показник рівня життя останнім часом широко використовується синтетичний індекс, який визначають, використовуючи стандартизовані значення окремих показників. Цей індекс дістав назву «індекс людського розвитку».

,

де Ii — синтетичний індекс для i-ї країни; yij — стандартизоване значення j-го показника для i-ї країни.

Індекс людського розвитку за методикою Програми розвитку ООН обчислюють на підставі трьох показників: середньої очікуваної тривалості життя населення, досягнутого рівня освіти та рівня доходу. Показник середньої очікуваної тривалості життя вимірюється тривалістю майбутнього життя при народженні. Показник досягнутого рівня освіти формується з двох показників: частки грамотного дорослого населення (у віці понад 24 роки) і частки учнів початкових, середніх і вищих навчальних закладів у населенні, яке молодше за 24 роки. За показник рівня доходу населення беруть реальний обсяг ВВП на душу населення, перерахований у долари США з огляду на паритет купівельної спроможності національної валюти (доларів США ПКС).

Індекс людського розвитку обчислюється як проста середня арифметична зі стандартизованих показників, які входять до його складу:

Іл.р = (Ітр.життя + Іосвіти + Ідоходу) / 3, де Іосвіти = (2Ігр + Іуч) / 3.

Для розрахунку стандартизованих індексів, що входять до скла­ду індексу людського розвитку, використовуються такі формули:

де Xi — фактичне значення показника, що індексується; Xmax і Xmin — відповідно максимальне і мінімальне значення цього самого показника, які взято за еталон у світовій практиці.

У міжнародній практиці застосовують такі максимальні і мінімальні значення показників: а) для розрахунку стандартизованого показника середньої очікуваної тривалості життя: Xmin — 25, Xmax — 85 років; б) для розрахунку стандартизованого показника досягнутого рівня освіти: Xmin — 0 %; Xmax — 100 %; в) для розрахунку стандартизованого показника рівня доходу: Xmin — 100 дол. США ПКС; Xmax — 40 000 дол. США ПКС.

[27; 30]

Додаткова література

  1. Лібанова Е. Бідність: Визначення, критерії та показники// Статистика України. — 1998. — № 1.
  2. Мандибура В. О. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання. — К.: Парламентське вид-во, 1998.
  3. Модельний набір соціальних індикаторів рівня життя населення: Експериментальні розрахунки: Стат. збірник. — К., 1998.
  4. Основы изучения человеческого развития: Учеб. пособие. — М.: Права человека, 1998.
  5. Панкратьева Н. Методы оценок доходов различных групп населения в динамическом и региональном разрезах // Вопр. статистики. — 1995. — № 5.

Грошові витрати домашніх господарств — включають споживчі витрати, витрати, пов’язані з веденням особистого підсобного господарства, грошову допомогу родичам та іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, на будівництво житла та господарських будівель, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банківських установ, аліменти, обов’язкові податки (крім прибуткового), збори та внески, а також інші грошові витрати.

Кінцеве споживання — вартість товарів і послуг, використаних домашніми господарствами для задоволення поточних потреб, а також органами державного управління і некомерційними організаціями, котрі обслуговують домашні господарства у процесі їх поточної діяльності.

Межа малозабезпеченості — нормативна величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує споживання товарів та послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством.

Мінімальний споживчий бюджет — вартість нормативного мінімально допустимого набору матеріальних благ і послуг, що забезпечує задоволення основних фізіологічних, соціально-культурних та інших потреб людини.

Первинні доходи домашніх господарств — доходи, які отримані домашніми господарствами в результаті первинного розподілу доходів. Вони містять у собі оплату праці за виконану за наймом роботу, інші змішані доходи, а також чисті доходи від власності і прибуток від житлових послуг, що надаються власником житла для власного споживання.

Прожитковий мінімум — мінімальний рівень доходу, який забезпечує придбання набору матеріальних благ і послуг (мінімальний споживчий кошик), необхідних для збереження здоров’я і підтримання життєдіяльності людини за визначеного рівня розвитку економіки.

Раціональний споживчий бюджет — вартість товарів і послуг, предметів культурно-побутового і господарчого призначення, відповідно до науково обґрунтованих норм споживання і нормативів задоволення раціональних (розумних) потреб людини.

Реальні доходи — це доходи, що їх має у своєму розпорядженні населення, з урахуванням змін споживчих цін.

Споживчий бюджет прожиткового мінімуму — вартісна оцінка натурального набору товарів і послуг прожиткового мінімуму, тобто соціально допустимого мінімуму споживання.

Споживчі витрати домашніх господарств — це грошові витрати домогосподарства на купівлю продуктів харчування, алкогольних та тютюнових виробів, непродовольчих товарів, а також на оплату особистих послуг.

Сукупні витрати домашніх господарств — складаються з грошових витрат, а також — вартості спожитих домогосподарством і подарованих ним родичам та іншим особам продовольчих товарів, отриманих з особистого підсобного господарства, в порядку самозаготівель або подарованих, суми пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, суми пільг на оплату телефону, проїзду в міжміському транспорті та дотацій на путівки в санаторно-курортні заклади.

Сукупні доходи домашніх господарств — це сума доходів, що їх має у своєму розпорядженні населення, і вартість безплатних або на пільгових умовах наданих населенню товарів і послуг за рахунок суспільних фондів.

Сукупні ресурси домогосподарства — складаються із загальних доходів, використаних заощаджень, приросту в обстежуваному періоді позик, кредитів, боргів, взятих домогосподарством, а також повернених домогосподарству боргів.

  1. 1. З якою метою використовується «індекс споживчих цін» при вивченні доходів населення?
  2. 2. У чому полягає сенс статистичного вивчення диференціації населення за рівнем доходів (витрат)?
  3. 3. Назвіть основний метод одержання інформації про доходи і споживання матеріальних благ і послуг домогосподарствами.
  4. 4. Які статистичні групування використовуються під час вивчення розподілу доходів у суспільстві?
  5. 5. Які показники використовуються для оцінювання ступеня нерівномірності розподілу доходів серед домогосподарств?
  6. 6. Перелічіть показники, що використовуються для характеристики ряду розподілу населення за рівнем доходів.
  7. 7. Дайте економічну інтерпретацію показників концентрації доходів.
  8. 8. Які критерії застосовуються для визначення порогу бідності?
  9. 9. Які показники характеризують рівень, глибину і гостроту бідності населення?
  10. 10. Дайте перелік споживчих комплексів як основи вивчення споживання.
  11. 11. Якими методами вивчається структура споживання та її зміни?
  12. 12. Як оцінюють ступінь задоволення потреб у процесі споживання?
  13. 13. Які методи використовуються під час вивчення динаміки споживання та її змін під впливом різноманітних факторів?
  14. 14. Перелічіть методи, за допомогою яких можна оцінювати наявність і щільність зв’язку між доходами і споживанням.
  15. 15. Дайте змістовну характеристику показників, які входять до складу Модельного набору індикаторів рівня життя.
  16. 16. Дайте перелік складових індексу людського розвитку.
  17. 17. Назвіть методичні прийоми обчислення індексу людського розвитку.

План практичних занять

1.  Відпрацювати на практиці методи визначення реальних сукупних доходів домашніх господарств, що перебувають у їхньому розпорядженні.

2.  Побудувати квантильні (децильні) розподіли населення за рівнем доходу (споживчих витрат) на підставі згрупованих даних обстеження умов життя домогосподарств.

3.  Набути навичок розрахунку середнього, модального і квантильних рівнів доходу.

4.  Опанувати методику визначення чисельності, а також частки домогосподарств, доходи яких не перевищують рівня прожиткового мінімуму.

5.  Виробити вміння оцінювати диференціацію домогосподарств (населення) за рівнем доходів, визначати показники концентрації доходів.

6.  Оволодіти методикою вимірювання рівня, глибини і гостроти бідності в суспільстві.

7.  Набути навичок статистичного аналізу структур споживання матеріальних благ і послуг різними групами населення.

8.  Засвоїти методику оцінювання ступеня задоволення потреб. Набути навичок розрахунку показників диференціації споживання.

9.  Навчитися обчислювати показники динаміки споживання в натуральному і вартісному виразі, аналізувати динаміку споживання залежно від різних факторів.

10.  Опанувати методи статистичного оцінювання зв’язку між рівнями доходів і споживання.

11.  Набути практичних навичок використання методики оцінювання рівня життя із застосуванням показника «індекс людського розвитку».

Навчальні завдання

  1. Номінальні грошові доходи населення України в 1998 р. дорівнювали 54 379 млн грн., а індекс споживчих цін — 120,0 %. Визначіть розмір реальних грошових доходів населення України в 1998 р.

Відповідь. 45 315,8 млн грн.

  1. Грошові доходи населення України в 1997 і 1998 рр. становили відповідно 50 069 і 54 379 млн грн., а індекси споживчих цін — 110,1 і 120,0 %. Оцініть динаміку реальних доходів населення України в 1997—1998 рр.

Відповідь. 99,6 %.

  1. Використовуючи наведені в таблиці дані, оцініть структурні зміни середньодушового сукупного доходу населення за допомогою інтегрального коефіцієнта структурних зрушень.
Середньодушовий сукупний дохід за рік, грн. 1995 1998
Всього
У тому числі:
734,0 1304,3
оплата праці 313,4 598,7
пенсії, стипендії, допомоги, субсидії 65,3 131,7
надходження від особистого підсобного господарства 234,2 339,1
дохід з інших джерел 121,1 234,8

Відповідь. 0,087.

  1. У 1995 і 1998 рр. в Україні середньорічна чисельність населення була 51,5 та 50,3 млн осіб, а сукупні грошові доходи — 26 498 і 54 379 млн грн. Проаналізуйте, як змінилися середньодушові грошові доходи населення, у тому числі окремо за рахунок зміни сукупного доходу та чисельності населення.

Відповідь. Ddср = 566,6; Ddдох = 554,3; Ddнас = 12,3 грн.

  1. У таблиці наведений розподіл населення України за рівнем середньодушового сукупного доходу у 1998 р.
Усе населення, млн 50,3
У тому числі із середньодушовим сукупним доходом на місяць, грн.
до 30,0 0,6
30,1—60,0 7,3
60,1—90,0 14,2
90,1—120,0 12,0
120,1—150,0 7,0
150,1—180,0 3,9
180,1—210,0 2,3
210,1—240,0 1,1
240,1—270,0 0,8
270,1—300,0 0,4
понад 300,0 0,7

Обчислити показники, що характеризують центр розподілу: середній рівень доходу, модальний та медіанний дохід.

Відповідь. Середній — 109,21 грн., модальний — 80,27 грн., медіанний — 97,70 грн.

  1. За даними завдання 5 обчисліть розміри середньодушевого сукупного доходу, що відділяють у розподілі десяті частки населення з найменшими та з найбільшими доходами.

Відповідь. Перша дециль — 48,24 грн; дев’ята — 183,61 грн.

  1. За даними завдання 5 обчисліть середньодушовий сукупний дохід, нижчий за який мають дохід 17 % населення.

Відповідь. 61,47 грн.

  1. За даними завдання 5 обчисліть середньодушовий сукупний дохід, вищий від якого мають дохід 5 % населення.

Відповідь. 223,28 грн.

  1. За даними завдання 5 визначити чисельність населення, яке має середньодушовий сукупний дохід, нижчий від межі малозабезпеченості (70,9 грн.).

Відповідь. 13,03 млн осіб.

10.  За даними завдання 5 визначити частку населення, яке має середньодушовий сукупний дохід, нижчий за прожитковий мінімум (138 грн.).

Відповідь. 76,1 %.

11.  За даними завдання 5 обчисліть показники диференціації доходів населення: коефіцієнт фондів Кф та децильний коефіцієнт диференціації Кd.

Відповідь. Кф — 6,49; Кd — 3,81.

12.  За даними завдання 5 обчисліть показник рівня бідності та показник дефіциту доходу бідного населення. Межа бідності — 70,9 грн.

Відповідь. Рівень бідності — 25,9 %; дефіцит доходу — 249,9 млн грн.

13.  За даними завдання 5 обчисліть коефіцієнт дефіциту доходу та індекс глибини бідності за межі бідності — 70,9 грн.

Відповідь. Коефіцієнт дефіциту доходу — 1,37, індекс глибини бідності — 0,271.

14.  У таблиці наведено розподіл сукупного доходу за п’ятьма квинтильними (20 %) групами населення України у 1998 р. Загальна чисельність населення — 50,3 млн осіб.

Група населення Сукупний дохід населення групи, млн грн.
Перша (з найменшими доходами) 505,0
Друга 755,0
Третя 997,4
Четверта 1241,0
П’ята (з найбільшими доходами) 1994,6
Разом 5493,0

Обчисліть показники концентрації доходу.

Відповідь. Коефіцієнт концентрації Лоренца — 0,189, індекс Джині — 0,252.

  1. Використовуючи наведені в таблиці дані, оцініть різницю у структурах споживчих витрат на продукти харчування домогосподарств України в міській і сільській місцевостях в 1 півріччі 1999 р. за допомогою інтегрального коефіцієнта структурних зрушень.

Структура грошових витрат домогосподарств України в І півріччі 1999 р. У середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн.:

Продовольчі товари

У міській
місцевості
У сільській
місцевості
Всього
З них:
203,68 107,92
м’ясо і м’ясопродукти 41,24 15,71
молоко і молокопродукти 25,01 9,15
яйця 8,34 1,75
риба і рибопродукти 12,35 9,38
цукор і кондитерські вироби 17,34 15,32
олія та інші рослинні
жири
12,55 11,46
картопля 7,96 2,06
овочі і баштанні 11,00 3,87
фрукти і ягоди 7,29 2,33
хліб і хлібні продукти 31,59 18,14
алкогольні напої 6,75 4,04
тютюнові вироби 6,38 4,94
інші продукти харчу-
вання
10,44 8,02
харчування поза домом 5,44 1,75

Відповідь. 0,246.

16. Використовуючи дані, що наведені в таблиці, оцініть ступінь задоволення потреб населення на продукти харчування за допомогою коефіцієнта задоволення потреб.

Продукти харчування На душу населення, грн. на місяць
Вартість
нормативного набору
Вартість фактичного споживання
М’ясо і м’ясопродукти 72,50 34,16
Молоко і молокопродукти 30,00 20,89
Яйця 6,10 6,29
Риба і рибопродукти 5,25 4,21
Цукор і кондитерські вироби 7,20 17,08
Олія та інші рослинні жири 5,50 4,79
Картопля 10,25 15,94
Овочі і баштанні 13,80 8,08
Фрукти і ягоди 28,35 5,14
Хліб і хлібні продукти 7,00 12,10

Відповідь. 0,69.

17. За даними завдання 16 обчисліть істинний розмір недостатнього споживання продуктів харчування.

Відповідь. 78,13 грн.

18. Використовуючи дані про сукупні доходи і витрати на харчування в середньому за місяць в розрахунку на одне домогосподарство в першій та десятій 10 %-ній групі, оцініть еластичність витрат на харчові продукти.

Сукупні доходи, грн. Витрати на харчування, грн.
84,59 178,88
891,79 572,33

Відповідь. 0,231.

19.  Використовуючи наведені в таблиці дані, порівняйте структури споживчих витрат на продукти харчування домогосподарств України у великих і малих містах в І півріччі 1999 р.

Структура споживчих витрат на продукти харчування домогосподарств України в І півріччі 1999 р. У середньому за місяць в розрахунку на одне домогосподарство, грн.:

Великі міста Малі міста
Продовольчі товари
З них:
221,79 179,55
м’ясо і м’ясопродукти 46,54 34,16
молоко і молокопродукти 28,08 20,89
яйця 9,87 6,29
риба і рибопродукти 13,09 11,37
цукор і кондитерські вироби 17,54 17,08
олія та інші рослинні жири 12,28 12,92
картопля 9,47 5,94
овочі і баштанні 13,20 8,08
фрукти і ягоди 8,90 5,14
хліб і хлібні продукти 30,78 32,68
алкогольні напої 7,53 5,73
тютюнові вироби 6,75 5,90
інші продукти харчування 11,15 9,50
харчування поза домом 6,61 3,87

Відповідь. 0,914.

20.  Маємо такі дані споживання молока і молочних продуктів населенням України в 1995 та 1998 рр.:

Рік Споживання молока і молочних продуктів на душу населення за рік, кг Середньорічна чисельність населення, млн осіб
1995 244 51,5
1998 213 50,3

Проаналізуйте динаміку споживання молока і молочних продуктів за допомогою індексу фізичного обсягу споживання.

Відповідь. 0,873.

21.  За даними завдання 20 обчисліть зміну загального обсягу споживання за рахунок зміни рівня середньодушового споживання молока та молочних продуктів.

Відповідь. – 1559,3 млн кг.

22.  За даними завдання 20 обчисліть зміну загального обсягу споживання за рахунок зміни чисельності населення.

Відповідь. – 292,8 млн кг.

23.  Використовуючи дані, що наведені в таблиці, оцініть динаміку витрат на харчові продукти за допомогою індексу змінного складу.

Середньодушові доходи в місяць, грн. Червень 1998 р. Червень 1999 р.
Витрати на харчу­вання в середньому на одне домогос­подарство, грн. Чисельність господарств, тис. Витрати на харчу­вання в середньому на одне домогос­подарство, грн. Чисельність господарств, тис.
Низькі 174,24 10113,19 194,88 7428,49
Середні 215,63 5626,37 267,68 8086,03
Високі 263,14 929,28 378,05 2256,98

Відповідь. 1,301.

24. За даними завдання 23 обчисліть індекс зміни загальних витрат на харчування за рахунок змін рівнів витрат в окремих групах домогосподарств.

Відповідь. 1,230.

25. За даними завдання 23 обчисліть індекс зміни загальних витрат на харчування за рахунок структурних зрушень у кількості домогосподарств.

Відповідь. 1,058.

26. Рівень життя населення України характеризується даними:

Рік Очікувана тривалість життя при народженні, років Грамотність серед дорослого населення, % Сукупна частка учнів, % Реальний ВВП на душу населення, дол. ПКС
1996 66,9 99,0 68,2 2230
1997 68,8 99,0 77,0 2190

Обчисліть індекси людського розвитку за методикою Програми розвитку ООН і зробіть висновки.

Відповідь. 1996 р. — 0,701; 1997 р. — 0,721.

27. Рівень життя населення окремих регіонів України в 1996 р. характеризується даними, наведеними в таблиці:

Регіон Очікувана тривалість життя при народженні, років Грамотність серед дорослого населення, % Сукупна частка учнів, % Реальний ВВП на душу населення, дол. ПКС
Закарпатська 67,5 99,0 61,5 1057
Київська 67,6 99,0 74,7 2614
Одеська 65,4 99,0 68,4 2004

Обчисліть індекс людського розвитку за методикою Програми розвитку ООН і порівняйте регіони між собою.

Відповідь. Закарпатська — 0,657, Київська — 0,721, Одеська — 0,688.

  1. У таблиці наведено дані про споживання м’яса та м’ясопро­дуктів у сім’ях із різним середньодушовим сукупним доходом:
Номера груп Групи сімей із середньодушовим сукупним місячним доходом, грн.

Спожито м’яса та м’ясопродуктів у середньому на одного члена сім’ї за рік, кг

1 До 30,0 10,4
2 30,1—60,0 20,1
3 60,1—90,0 29,7
4 90,1—120,0 37,6
5 120,1—150,0 46,1
6 150,1—180,0 52,2
7 180,1—210,0 59,2
8 Понад 210,0 70,2

Оцініть щільність зв’язку між рівнем доходу та обсягом споживання м’яса за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції.

Відповідь. 0,998.

Задача 1.У таблиці наведений розподіл населення України за рівнем середньодушового сукупного доходу в 1996 р. (грн.).

Усе населення, млн осіб 51,1
У тому числі із середньодушовим сукупним доходом у місяць, грн.
До 30,0 0,9
30,1—60,0 9,6
60,1—90,0 15,4
90,1—120,0 10,8
120,1—150,0 6,2
150,1—180,0 3,3
180,1—210,0 1,7
210,1—240,0 1,0
240,1—270,0 0,6
270,1—300,0 0,3
Понад 300,0 1,3

1) Обчисліть показники, що характеризують ряд розподілу: середній рівень доходу, модальний та медіанний дохід, значення першого і дев’ятого дециля;

2) визначіть чисельність і частку населення, яке має середньодушовий сукупний дохід нижче за межу малозабезпеченості (70,9 грн.);

3) перетворіть даний ряд у ряд розподілу сукупного доходу за 10 % групами населення. Обчисліть показники диференціації та концентрації доходу;

4) обчисліть показники рівня та глибини бідності за умови, що межа бідності дорівнює прожитковому мінімуму — 138 грн.

Розв’язання

1. а) середній дохід:

б) модальний дохід:

у 1996 р. серед населення України найбільше поширеним був дохід у 90,56 грн.;

в) медіанний дохід:

середньодушові сукупні доходи половини населення України не перевищували суми 89,32 грн.;

г) перша дециль:

доходи 10 % найбіднішого населення України не перевищували суми 43,21 грн.;

д) дев’ята дециль:

доходи 10 % заможного населення України були не менш як 178,10 грн.

2. Чисельність населення, яке має середньодушовий дохід, нижчий за межу малозабезпеченості (70,9 грн.):

16,06 млн осіб, або 31,4 % населення, у 1996 р. мало середньодушовий сукупний дохід, нижчий за межу малозабезпеченості.

3. Для перетворення ряду розподілу населення за рівнем доходу в децильний ряд розподілу необхідно визначити чисельність населення в кожній групі (вона дорівнює 0,1 від загальної чисельності населення) і значення граничних рівнів доходу, які поділяють весь ряд розподілу на 10 рівних частин (значення всіх дев’яти децилей).

Чисельність населення в кожній з десяти груп: 51,1:10 = 5,11 млн.

Значення децилей: 1—43,21; 2—59,13; 3—69,48; 4—79,40; 5—89,32; 6—103,29; 7—117,43; 8—140,26; 9—178,10.

Групи насе­лення Склад груп Сукупний дохід групи Середньо­душовий дохід населення у групі, грн.
чисельність, осіб у групі середньодушовий дохід, грн. млн грн. у % від загального доходу кумулятивна частка
доходу
1-ша 0,9
4,21
до 30,0
30,1—43,21
167,86 3,3 3,3 32,85
2-га 5,11 43,21—59,13 261,48 4,9 8,2 51,17
3-тя 0,28
4,83
59,13—60,0
60,1—69,48
329,62 6,2 14,4 64,50
4-та 5,11 69,48—79,40 380,39 7,1 21,5 74,44
5-та 5,11 79,40—89,32 431,08 8,1 29,6 84,36
6-та 0,35
4,76
89,32—90,0
90,1—103,29
491,65 9,2 38,8 96,21
7-ма 5,11 103,29—117,43 563,94 10,6 49,4 110,36
8-ма 0,93
4,18
117,43—120,0
120,1—140,26
654,56 12,3 61,7 128,09
9-та 2,02
3,09
140,26—150,0
150,1—178,10
800,23 15,0 76,7 156,60
10-та 0,21
1,70
1,00
0,60
0,30
1,30
178,10—180,0
180,1—210,0
210,1—240,0
240,1—270,0
270,1—300,0
Понад 300,0
1242,35 23,3 100,0 243,12
Разом 51,1 х 5323,16 100,0 х 104,17

а) показники диференціації населення за рівнем доходу:

  • частки доходу кожної групи в загальному обсязі доходу (див. таблицю, графу 5-ту);
  • коефіцієнт фондів — співвідношення між середніми доходами в десятій (243,12 грн.) і першій (32,85 грн.) 10 %-них групах населення:

243,12 : 34,42 = 7,4,

дохід 10 % найзаможнішого населення в 7,4 раза більший від доходу 10 % найбіднішого населення;

  • децильний коефіцієнт диференціації — це відношення величин дев’ятого і першого дециля:

178,10 : 43,21 = 4,12,

мінімальний дохід у 10 %-ній групі самого заможного населення в 4,12 раза більший за максимальний дохід у 10 %-ній групі найбіднішого населення;

б) розрахунок коефіцієнтів концентрації доходів населення України (Лоренца і Джині):

Номер групи Частка населення у групі, dNi Частка доходу у групі, dDi Кумулятивна частка доходу, сumdDi ôdNi dDi½ dNi dDi dNi сumdDi
1 0,1 0,033 0,033 0,067 0,0033 0,0033
2 0,1 0,049 0,082 0,051 0,0049 0,0082
3 0,1 0,062 0,144 0,038 0,0062 0,0144
4 0,1 0,071 0,215 0,029 0,0071 0,0215
5 0,1 0,081 0,296 0,019 0,0081 0,0296
6 0,1 0,092 0,388 0,008 0,0092 0,0388
7 0,1 0,106 0,494 0,006 0,0106 0,0494
8 0,1 0,123 0,617 0,023 0,0123 0,0617
9 0,1 0,150 0,767 0,050 0,0150 0,0767
10 0,1 0,233 1,000 0,133 0,0233 0,1000
Разом 1,0 1,000 х 0,424 0,1 0,4036
  • коефіцієнт концентрації доходів Лоренца
  • коефіцієнт концентрації доходів Джині

G = 1 – 2ådNi сumdDi + ådNi dDi = 1 – 2 × 0,4036 + 0,1 = 0,293.

Здобуті значення показників концентрації доходів свідчать про суттєву нерівномірність розподілу доходів серед населення.

4. Показники рівня та глибини бідності:

  • рівень бідності — частка населення з доходами, що не перевищують межі бідності (138 грн.), у загальній чисельності населення:

РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ БІДНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Середньо­душовий дохід хі Чисельність бідного на­селення fі хіfі Dpmхі (Dpmхі)fі
15,05 0,9 13,55 124,55 112,00 0,903 0,8127 0,7339
45,05 9,6 432,48 92,95 892,32 0,674 6,4704 4,3610
75,05 15,4 1155,77 62,95 969,43 0,456 7,0224 3,2022
105,05 10,8 1134,54 32,95 355,86 0,239 2,5812 0,6169
129,05 3,7 477,49 8,95 33,12 0,065 0,2405 0,0156
Разом 40,4 3213,83 х 2362,73 х 17,1272 8,9296
  • дефіцит доходу бідного населення — сумарний розмір доходу, якого бракує бідному населенню для підняття його доходів до розміру прожиткового мінімуму. Він дорівнює 2362,73 млн грн.;
  • коефіцієнт дефіциту доходу — відношення рівня доходу, що відповідає порогові бідності (прожитковому мінімуму), до середнього доходу бідного населення. Середній дохід бідного населення 3213,83/40,4 = 79,55 грн., прожитковий мінімум — 138 грн. Коефіцієнт дефіциту доходу: 138/79,55 = 1,73, тобто необхідно збільшити доходи бідного населення в 1,73 раза, щоб підняти їх рівень до прожиткового мінімуму;
  • індекс глибини бідності — характеризує дефіцит доходу бідних у вигляді середнього простого відхилення їхніх доходів від прожиткового мінімуму в розрахунку на одну особу. Обчислюється за формулою:

Індекс глибини бідності: 17,1272/40,4 = 0,424;

  • · індекс гостроти бідності — також характеризує дефіцит доходу бідного населення, але розраховується на підставі середньозваженого відхилення його доходів від прожиткового мінімуму:

.

Індекс гостроти бідності: 8,9296/40,4 = 0,221.

загрузка...