Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

СТАТИСТИКА ГРОШОВОГО ОБІГУ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

В економіці грошова маса є важливим фактором, який впливає на рівень цін, обсяг виробництва та стан платіжного балансу.

Грошовою масою (запасами) називають сукупний обсяг купівельних та платіжних коштів, що обслуговують господарський обіг і належать приватним особам, підприємствам і державі. У грошовій масі розрізняють активні гроші, що застосовуються у готівковому та безготівковому обігу, і пасивні (нагромадження, резерви, залишки на рахунках), котрі лише потенційно можуть бути використані в угодах.

Визначаючи грошову масу, виходять із грошових агрегатів, під якими розуміють специфічну класифікацію платіжних коштів за рівнем їх ліквідності. Грошовим агрегатом називають особливу групу ліквідних активів, що служать альтернативними вимірювачами грошової маси.

Грошові агрегати — це зобов’язання банківської системи нефінансовим секторам: готівка, депозити до запитання, строкові депозити та заощадження. Розвиток зазначених депозитів відбиває стан монетарної політики. Грошові агрегати протиставляються чистим зовнішнім активам (обчисленим у національній валюті) та чистим внутрішнім кредитам.

Грошова база є сумою готівки в обігу, готівки в сейфах та резервів комерційних банків.

Грошовий агрегат М1 складається з агрегату М0, розрахункових рахунків і поточних депозитів. Параметр М0 включає в себе готівку в обігу (у касах підприємств і організацій та на рахунках населення).

Грошовий агрегат М2 включає параметр М1 і строкові депозити. Строкові депозити складаються із залишків на строкових (до трьох років) рахунках за вкладами населення та депозитів підприємств і населення на розрахункових рахунках у комерційних банках.

Грошові агрегати різняться між собою за рівнем ліквідності. Останню властивість розуміють так: це можливість використання деякого активу як засобу обігу або перетворення активу на кошти обігу та його здатність зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Абсолютно ліквідними вважаються гроші параметра М1. До високоліквідних грошових активів слід віднести також грошовий агрегат М2. На думку економістів, цей параметр грошової маси більш тісно пов’язаний з швидкістю грошової маси, реальним національним продуктом і цінами.

Поводження грошових агрегатів у консолідованій банківській системі може бути пов’язана з грошовою базою Центрального банку за допомогою мультиплікатора, обчисленого як відношення М2 (або іншого грошового агрегату) до грошової бази — суми готівки, що утримується поза банківською системою, та загальних резервів комерційних банків, тобто суми номінальних обо­в’язкових резервів і надлишкових резервів, включаючи готівку в сейфах:

,

де k — грошовий мультиплікатор; Mгрошовий агрегат, R — грошова база.

Обсяг грошової маси є результатом складної взаємодії багатьох суб’єктів економічної діяльності, а не самої лише діяльності кредитно-грошових органів, які визначають розмір грошової бази. Комерційні банки визначають розмір позичок, інших активів і надлишкових резервів. Небанківський сектор вирішує, як розподіляти свої грошові кошти між строковими, ощадними, поточними вкладами та іншими зобов’язаннями, фінансовими активами або просто зберігати готівку. У свою чергу, рух суспільного продукту і національного доходу, створення доходів у народному господарстві — усі ці дії невіддільні від грошових відносин, які складаються між населенням, урядом, підприємствами й організаціями. Ці відносини характеризуються обсягом грошового обороту, що являє собою сукупність операцій, у процесі виконання яких відбувається рух грошової маси. Необхідно відрізняти обсяг грошового обороту від середніх залишків грошей. Перший показник визначають підсумовуванням результатів операцій з надходження (або списання) грошей за певний період, а другий дістають як середню величину із залишків грошей на рахунках на окремі дати.

Грошовий оборот поділяється на безготівковий та готівковий оборот.

Безготівковий грошовий оборот — це сукупність грошових розрахунків, здійснюваних у формі записів на рахунках у банках і шляхом заліку взаємних вимог. У безготівковому обороті гроші виконують лише функцію коштів платежу.

Готівковий грошовий оборот — це сукупність грошових розрахунків, які застосовуються у взаємовідносинах держави, підприємств, установ і населення, набираючи форми готівкових грошей.

Для управління процесами грошового обороту потрібно спиратися на статистичну інформацію про розмір грошового обігу, його склад і динаміку, а також обіговість грошових коштів, додер­жання розрахункової дисципліни, про склад і швидкість обігу грошової маси, купівельної спроможності грошей, а також виявляти закономірності цих процесів.

За характером платежів розрізняють товарний платіжний оборот і нетоварний платіжний оборот. До складу товарного обороту включають платежі за товари, виконані роботи та послуги, а до нетоварного обороту — платежі до бюджету та платежі за іншими фінансовими операціями.

Обсяг готівки в обігу залежить від монетарної політики, платіжної дисципліни, інфляційних очікувань та швидкості обігу готівки.

Розглядаючи швидкість обігу готівки, розрізняють, власне, швидкість її обігу та швидкість обігу агрегату М2.

Швидкість обігу обчислюється як відношення місячного (квартального, річного) ВВП до обсягу М0 і М1 на середину періоду та множиться на 12 (відповідно 4 для квартальних та 1 для річних даних). При цьому темпи зростання агрегату протягом періоду вважаються сталими. Обсяг готівки та М2 на середину періоду обчислюється на підставі даних про готівки на кінець звітного періоду та агрегату М2, включаючи строкові депозити в іноземній валюті, на кінець звітного періоду. Депозити в іноземній валюті перераховуються за обмінним курсом, який є середнім міжаукціонним та міжбанківським, з одного боку, та некомерційним, з іншого.

Основним документом, за допомогою якого характеризується рух грошової готівки, є прогноз касових оборотів банків. Він відбиває рух грошової маси зі сфери обігу в каси банківських установ і видачу готівки підприємствам, установам, організаціям і населенню. Прогноз касових оборотів складається на квартал з розподілом за числами і затверджується для кожної банківської установи.

Прогноз касових оборотів стосується двох аспектів — надходжень і видачі (витрат) готівки і, відповідно, поділяється на дві частини. У кожній частині виокремлюються статті згідно з каналами руху готівки. У першій частині показують прогнозне надход­ження готівки до каси банківської установи, а у другій — прогнозну видачу готівки з кас банківської установи. У процесі балансування касового плану визначається емісійне завдання з випуску готівки в обіг чи вилучення її з обігу.

Для характеристики організаційної діяльності банківських уста­нов за розрахунками використовують показник швидкості документообігу. Чим швидше розрахункові документи проходять шлях від постачальника до споживача, тим ефективніша діяльність банку.

Тривалість t перебування коштів у розрахунках (у днях):

,

де  — середній залишок коштів на рахунку; Обспоборот з витрати (списання) коштів із рахунку; D — кількість календарних днів у періоді.

Кількість n оборотів коштів у розрахунках можна визначити діленням кількості календарних днів у періоді на тривалість перебування коштів у розрахунках:

До завдань статистики грошового обігу належить вивчення купюрного складу грошової маси. Під купюрним складом розуміють питому вагу грошових знаків різної вартості в загальній масі грошей, що обертаються. При цьому купюрний склад може бути визначений як за кількістю, так і за сумою купюр.

Купюрний склад грошової маси формується під впливом грошових доходів населення, роздрібних цін на товари та послуги, структури товарообороту, схильності населення до вит­рачання грошей. Динаміку купюрного складу грошей можна схарактеризувати, скориставшись показником про середню купюрність, значення якого обчислюється за формулою середньої арифметичної зваженої.

Кількість оборотів грошей визначається за формулою:

,

де ВВП — номінальний валовий внутрішній продукт;  — загальна маса грошей, що визначається як середні залишки грошей за період.

Цей показник характеризує, скільки в середньому за рік оборотів здійснила грошова маса.

Швидкість грошового обігу можна визначити як кількість обер­тів, що їх робить грошовий агрегат (наприклад, М2), щоб забезпечити певний рівень економічної діяльності, який приблизно дорівнює номінальному ВВП. Зміна швидкості обігу відбиває зміну реального грошового попиту. Отже, швидкість обігу зростає, коли економічні агенти очікують альтернативної вартості утримання грошових активів у національній валюті, наприклад зростання номіналь­них процентних ставок, рівня інфляції або обмінного курсу. Зрос­тання швидкості обігу грошей призводить до зростання цін.

Сукупна швидкість обсягу грошової маси формується під впли­вом обіговості грошових агрегатів, рівень яких для окремих агрегатів неоднаковий і може бути різний у динаміці. За допомогою індексного методу можна кількісно вимірювати приріст середньої швидкості обігу грошей, зумовлений зміною швидкості окремих агрегатів грошей, структурними зрушеннями в масі грошей та неоднаковими темпами зростання параметрів грошової маси.

Кількість грошей, які перебувають в обігу, впливає на випуск продукції, рівень цін, зайнятість та інші явища. Тому важливим завданням статистики є прогноз грошової маси.

Прогнозні розрахунки грошової маси можна виконувати двома способами:

1)   прогнозування попиту на гроші;

2)   прогнозування пропозиції грошей.

Порівняння прогнозів попиту на гроші і пропозиції грошей дає підстави для висновків про рівновагу грошового обігу, сталість його розвитку.

Початковим моментом у прогнозуванні пропозиції грошей є визначення грошової бази. Грошова база охоплює готівку небанківського сектору економіки, готівку банківських установ, депозити комерційних банків, приватного сектору і державних структур.

Грошова база вимірюється як приріст активів банківської системи: державного боргу грошово-кредитним установам, зобов’язань комерційних банків перед Центральним банком, закордонних чистих активів (результат платіжного балансу), а також приріст нерезервних зобов’язань Центрального банку (капітал і прибуток цього банку, закордонні та інші зобов’язання).

Динаміка грошових агрегатів об’єднаної банківської системи може бути пов’язана з динамікою грошової бази Національного банку України таким рівнянням:

M = kR = K(NFA + NDCG + DCB + OIN),

де М — грошовий агрегат; NFA — чисті зовнішні активи; NDCG — чисті зобов’язання Уряду; DCB — чисті зобов’язання комерційних банків; OIN — інші статті (нетто), R — грошова база, k — грошовий мультиплікатор.

У разі прогнозування попиту на гроші незалежним параметром є обов’язкові фактори і змінні фактори «можливих витрат».

Обов’язкові фактори мають враховувати співвідношення кількості грошей з обсягом операцій, які потрібно профінансувати. Під обов’язковим фактором звичайно розуміють ВВП. Фактор «можливих витрат» виражає ступінь переваги готівки порівняно з іншими активами. Деякі економісти пропонують для «можливих витрат» використовувати ставки за короткостроковими цінними паперами (ощадні та позичкові депозити, векселі). На думку інших економістів, попит на гроші (реальні касові залишки) залежить від рівня доходів на облігації та акції. З огляду на це вони рекомендують у разі прогнозування попиту на гроші для фактора «можливих витрат» використовувати відсоткові ставки на довгострокові активи.

Попит на гроші залежить також від рівня інфляції. В інфляції більш реально відображується зміна цін попиту на гроші.

[25; 27; 31, гл. 16]

Грошова маса — сукупний обсяг купівельних та платіжних коштів, що обслуговують господарський обіг і належать приватним особам, підприємствам і державі.

Грошові агрегати — це зобов’язання банківської системи нефінансовим секторам: готівка, депозити до запитання, строкові депозити та заощадження.

Грошова база — це сума готівки в обігу, готівки в сейфах та резервів комерційних банків.

Грошовий мультиплікатор — це відношення грошового агрегату М2 (або іншого грошового агрегату) до грошової бази.

Безготівковий грошовий обіг — це сукупність грошових розрахунків, здійснюваних у формі запасів на рахунках у банках та заліком взаємних вимог.

Готівковий грошовий обіг — це сукупність грошових розрахунків, які застосовуються у взаємовідносинах держави, підприємств, установ і населення, набираючи форми готівкових грошей.

  1. 1. Чим готівковий грошовий обіг відрізняється від безготівкового грошового обігу?
  2. 2. Які ви знаєте основні показники статистики грошового обігу?
  3. 3. Чим склад товарного платіжного обороту відрізняється від нетоварного платіжного обороту?
  4. 4. Як статистика вивчає динаміку купюрного складу грошей?
  5. 5. За допомогою яких показників вивчається швидкість обігу грошової маси?
  6. 6. Яким чином можна зробити прогноз грошової маси?
  7. 7. Що ви розумієте під грошовими агрегатами?
  8. 8. Яким чином розраховується грошовий мультиплікатор?
  9. Вивчення методів розрахунку грошової маси та грошової бази.
  10. Вимірювання впливу окремих факторів під час вивчення динаміки грошової маси.
  11. Визначення ролі обігу грошової маси для прийняття важливих рішень щодо економічному розвитку.
  12. Визначення загальної маси грошей в обігу.
  13. Аналіз показників швидкості обігу грошової маси.
  14. Маємо дані про кількість випущених і вилучених банкнот із обігу, тис. шт.:

План практичних занять

Навчальні завдання

Показник Вартість банкнот, грн.
1 2 5 10 50 100
Випуск грошей в обіг 250 220 180 130 90 70
Вилучення грошей з обігу 100 80 60 70 10

Визначіть:

1)   зміну грошової маси внаслідок емісії грошей;

2)   розмір середньої банкноти, яку випущено в обіг та вилучено з обігу;

3)   масу грошей, випущену в обіг та вилучену з обігу.

Зробіть висновки.

  1. Маємо дані про грошову масу та грошову базу за станом на кінець року, млрд грн.:
Рік

Грошова база

Грошова маса

1995

1996

1997

1998

2000

30,2

60,4

71,5

78,6

85,9

90,6

187,2

228,8

275,1

274,9

Визначіть:

1)   показники динаміки грошової бази та грошової маси за 1995—2000 рр.; 2) грошовий мультиплікатор по роках та його показники динаміки; 3) середньорічний темп зростання грошової бази і грошової маси за 1995—2000 рр.

Зробіть висновки.

  1. Маємо умовні дані про ВВП та грошову масу, млрд грн.:

Показник

Базисний рік

Поточний рік
Валовий внутрішній продукт

Грошова маса в обігу

120,9

35,1

140,5

49,2

Визначіть показники обігової грошової маси. Зробіть висновки.

4. Маємо дані про кількість грошей в обігу за ІІ півріччя, млрд грн.

На 01.07 На 01.08 На 01.09 На 01.10 На 01.11 На 01.12
60 75 80 80 85 90

Визначіть: 1) приріст грошей в обігу у грудні порівняно з липнем поточного року; 2) середньомісячну наявність грошей в обігу за ІІІ і ІУ квартали та за ІІ півріччя.

  1. Обчисліть кількість оборотів наявних грошей та середній строк їх обігу, виходячи з умовних даних по місту:

Показник

Квартал

І

ІІ

ІІІ

ІV
Середня сума грошей в обігу, млн грн. 1000 1200 1160 1440
Надходження виручки до кас Національного банку, млн грн. 1000 1100 900 1200

6. Визначіть розмір грошової емісії, яка виникла внаслідок знищення швидкості обігу наявних грошей. Протягом звітного пері­оду до каси Національного банку по району надійшло 10 млн грн., середньорічна грошова маса в обігу становила 2 млн грн., кількість оборотів грошової маси у базисному періоді — 12.

7. Розрахувати як змінилась сума наявних грошей, одержаних від населення за купівлю товарів та послуг, якщо середня грошова маса в обігу зросла на 12 %, а швидкість обороту знизилась з 12 до 10.

8. Маємо дані за рік, млрд грн.:

Показник І квартал ІІ квартал ІІІ квартал ІV квартал
Валовий внутрішній продукт 128 137 148 156
Грошова маса всього 64 69 74 81
У тому числі готівка 20 22 24 25

Визначіть:

1)   обіговість грошової маси і готівки за кварталами в цілому і за рік;

2)   тривалість обороту грошової маси та готівки (в днях) за кварталами і в цілому за рік;

3)   темпи приросту грошової маси та готівки;

4)   питому вагу готівки в загальному обсязі грошової маси.

Зробіть висновки.

  1. Маємо умовні дані по області:

Показник

Базисний рік

Поточний рік

Валова додана вартість по області

Грошова маса М2

Готівка позабанківської системи

120

30

10

140

40

15

Визначіть:

1)   швидкість обігу грошової маси (М2);

2)   швидкість обігу готівки;

3)   абсолютну зміну швидкості обігу грошової маси М2 за рахунок зміни швидкості обігу готівки та частки готівки в загальному обсязі грошової маси М2.

Задача 1. Маємо умовні дані про кількість випущених банкнот:

Вартість банкнот, грн. 1 2 5 10 20 50 100
Випуск грошей в обіг, тис. 500 440 390 260 180 140 100

Визначіть розмір середньої банкноти, яку було випущена в обіг.

Розв’язання

=  = 11,4 грн.

Завдання 2. Маємо умовні дані про грошову масу і ВВП за ІІ півріччя, млрд грн.:

Показник

І півріччя

ІІ півріччя

Валовий внутрішній продукт (ВВП)

Грошова маса (М2)

Готівка в обігу

80

30

10

90

35

15

Визначіть:

1)   швидкість обігу грошової маси;

2)   швидкість обігу готівки;

3)   частку готівки в загальному обсязі грошової маси;

4)   абсолютну зміну швидкості обігу грошової маси за рахунок зміни наступних факторів:

а) кількості оборотів готівки:

б) частки готівки в загальному обсязі грошової маси.

Розв’язання

1)   швидкість обігу грошової маси:

V = ;

V0 =  = 2,7 (оборотів);

V1 =  = 2,6 (оборотів);

2)   швидкість обігу готівки:

Vr0 = = 8 (оборотів);

Vr1 =  = 6 (оборотів);

3) частка готівки в загальному обсязі грошової маси:

dr0 =  = 0,33, або 33 %;

dr1 =  = 0,43, або 43 %;

4) абсолютна зміна швидкості обігу грошової маси:

V = V1V0 = 2,6 – 2,7 = – 0,1 (обороту);

а) за рахунок зміни кількості оборотів готівки:

Vr = (Vr1Vr0)d1 = (6 – 8)0,43 = – 0,86;

б) за рахунок зміни частки готівки в загальному обсязі грошової маси:

Vd = (dd0)Vr0 = (0,43 – 0,33)8 = 0,76 (обороту).

Отже:

V = V1V0 = Vr + Vd = – 0,86 +0,76 = 0,1 (обороту).

3. Маємо умовні дані про ВВП і грошову масу, млрд грн.:

Показник

Базисний рік

Поточний рік

Валовий внутрішній продукт (ВВП)

Грошова маса в обігу в середньому за рік М2

200

80

300

100

Визначити показники обіговості грошової маси, тобто кількість оборотів і тривалість одного обороту грошової маси.

Розв’язання

Кількість оборотів визначається за формулою:

V = ;

V0 =  = 2,5 (обороту);

V1 =  = 3 (обороти).

Тривалість одного обороту грошової маси:

t = D;

t0 = 360 = 144 (дні);

t1 = 360 = 100 (днів).

Можна зробити висновок, що ефективність використання грошової маси зросла в поточному періоді порівняно з базисним.

загрузка...