Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

СТАТИСТИКА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Темпи соціально-економічного розвитку держави в наш час все більше визначаються рівнем освіти, науки, темпами розробки і впровадженням новітніх технологій.

Основними завданнями статистики наукової та інноваційної діяльності є аналіз:

1)   наявності та стану закладів науки та підготовки наукових кадрів;

2)   результативності науково-технічних розробок та їх впрова­дження;

3)   освоєння нових видів продукції;

4)   ліцензійної та патентної діяльності;

5)   міжнародного співробітництва в галузі наукової та іннова­ційної діяльності;

6)   інформатизації соціально-економічних процесів.

Відповідно використовують систему таких основних показників.

1. Для вивчення наявності та стану закладів науки та підготовки наукових кадрів: кількість навчальних закладів, чисельність сту­дентів, конкурс (кількість поданих заяв на 100 зарахованих), кількість установ, що мають аспірантуру, кількість аспірантів і докторантів, прийом, випуск (у тому числі із захистом дисертації); кількість працівників наукових організацій (у тому числі тих, котрі мають науковий ступінь); кількість академіків, членів-кореспон­дентів, кількість науковців, що виїхали за кордон; обсяг основних засобів науково-технічної діяльності (всього та за видами); фондо­озброєність праці; технічна озброєність праці (вартість машин і устаткування на одного працюючого); забезпеченість наукових установ площами; загальний обсяг коштів та частка окремих дже­рел (держбюджет, позабюджетні фонди, власні кошти, кошти за­мовника, кошти інофірм, інші джерела).

2. Для вивчення результативності науково-технічних розробок: обсяг виконаних наукових досліджень і розробок — всього і за окремими їх видами (науково-дослідні, проектно-конструкторські, виготовлення дослідних зразків, проектні роботи для будівництва, науково-технічні послуги); технічний рівень виконаних розробок (перевищує світовий, відповідає, нижчий світового, не визначений); використання винаходів (загальна кількість використаних винаходів (ВВ), кількість ВВ в розрахунку на 10 тис. працівників, загальний економічний ефект від ВВ, середній розмір економічного ефекту на один факт ВВ); кількість створених зразків нових видів машин, устаткування, апаратів, приладів і засобів автоматизації; тривалість їх створення; кількість створених нових видів сировини, матеріалів, речовин; впровадження інновацій (рівень комплексної механізації та автоматизації виробництва, темпи впровадження прогресивних технологій); структура підприємств за напрямами інновацій (виконання науково-дослідних та експериментальних робіт (НДЕР), придбання результатів НДЕР, оновлення продукції, експортна продукція, патентно-ліцензійна робота, придбання нової техніки, маркетинг та реклама).

3. Освоєння нових видів продукції характеризують такі показ­ники: кількість освоєних вперше в Україні нових видів продукції; ступінь оновлення продукції; обсяги знятої з виробництва зас­тарілої продукції, виробництва сертифікованої продукції та пос­тавки на експорт оновленої продукції.

4. Ліцензійна та патентна діяльність: чисельність вина­хідників, авторів промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій, кількість поданих заявок на видачу охоронних документів та отриманих охоронних документів; кількість використаних об’єктів промислової власності та раціоналіза­торських пропозицій (винаходів, корисних моделей, промис­лових зразків, раціоналізаторських пропозицій); обсяг витрат, пов’язаних з охороною прав на названі об’єкти та дохід від використання цих об’єктів; витрати на придбання за кордоном ліцензій на об’єкти інтелектуальної власності (OIB); окупність витрат на придбання за кордоном ліцензій на ОІВ; вироб­ництво та поставка на експорт ліцензійної продукції; продаж за кордон ліцензій на ОІВ.

5. Міжнародне співробітництво в галузі наукової та інноваційної діяльності вивчається за допомогою таких показників: кількість працівників, які працювали за кордоном за контрактом; кількість іноземців, які приїздили в Україну; кількість проведених конфе­ренцій, прочитаних за кордоном лекцій, отриманих грантів; кіль­кість виїздів наукових працівників за кордон та їх структура за метою, терміном перебування, джерелами фінансування; розподіл витрат на наукові дослідження і розробки у країнах СНД за на-
прямами досліджень (фундаментальні прикладні дослідження, нау­ково-технічні розробки. науково-технічні послуги).

6. Для вивчення інформатизації соціально-економічних про­цесів: чисельність та рух парку обчислювальної техніки; обсяги виробництва обчислювальної техніки; кількість баз даних зага­льного користування; кількість обчислювальних центрів (ОЦ), чисельність персоналу ОЦ, показники основних фондів ОЦ; показники діяльності підприємств малого бізнесу галузі «інфор­маційно-обчислювальне обслуговування» (виручка від реаліза­ції, балансовий прибуток, витрати на виробництво, капітальні вкла­дення); обсяг та структура експорту-імпорту комп’ютерних пос­луг; кількість та структура підприємств і організацій, що мають обчислювальну техніку.

Показники блоків 1—6 визначаються як абсолютні вели­чини, так і відносні. Перш за все величини структури: роз­поділи по секторах науки (академічний, галузевий, вузівський, заводський), галузях науки (фізико-математичні, історичні, економічні та ін.), міністерствах, регіонах, формах власності окремих установ (колективна, державна, у тому числі загаль­нодержавна та комунальна, власність міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав). Визначаються також харак­теристики динаміки названих показників. Відповідні методики розрахунку цих показників є загальними і вивчались в попе­редніх розділах курсу статистики. Розглянемо деякі спеціальні показники.

Показник економічного ефекту являє собою ступінь переви­щення вартісної оцінки результату над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за весь строк здійснення заходів НТП, [6]. Сумар­ний ефект за роками розрахункового періоду обчислюють за фор­мулою

Е = Р – В,

де Р, В — вартісні оцінки за розрахунковий період відповідно результату та витрат на здійснення заходів НТП. При оцінці впровадження нової техніки, при порівнянні ефективності двох проектів може бути використано коефіцієнт порівнянної ефек­тивності

,

де С, К — відповідно собівартість річного випуску продукції та капітальні вкладення порівнюваних першого та другого варіантів. Звідси величина 1 / Е являє собою число років окупності.

У деяких галузях обчислюють коефіцієнти електроозброєності праці (потенційний  та фактичний ), механізації робіт  та механізації праці :

; ; ; ,

де П — потужність електричних пристроїв та агрегатів вироб­ничого призначення; N — чисельність робітників в найбільшу робочу зміну; Е — обсяг електроенергії, спожитої у робничому процесі за досліджуваний період; Т — відпрацьований робочий час за досліджуваний період;  — обсяг робіт, виконаних за допомогою механізмів;  — загальний обсяг робіт;  — час, відпрацьований на механізмах;  — загальний відпрацьований час (на механізмах та вручну).

[34; 55—58]

Винахід — результат творчої діяльності людини у будь-якій галузі. Об’єктом винаходу може бути продукт, пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварини, спосіб.

Діяльність науково-технічна — всі види діяльності, пов’язані з розвитком, поширенням та використанням наукових і технічних знань у всіх галузях науки і техніки, тобто в природничих, технічних, суспіль­них науках тощо.

Діяльність інноваційна — зміни, пов’язані з виробництвом техно­логічно нової продукції і впровадженням нових матеріалів, техніки та технологічних процесів.

Знак для товарів і послуг — позначення за яким товари та послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Корисна модель — результат творчої діяльності людини у будь-якій галузі, що стосується конструктивного використання пристрою.

«Ноу-хау» — конфіденційна інформація технічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, що є власністю продавця та не є доступною будь-якій особі при використанні патенту або в результаті простого виявлення.

«Інжиніринг» — здійснення за контрактом з іноземним замовником ряду робіт і надання послуг. До категорії «інжиніринг» відносяться такі роботи: складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, консультації та авторський нагляд при монтажі, пуско-наладжувальних роботах та ін.

Інновація (нововведення) — впровадження наукових, технічних та технологічних досягнень в різні види економічної діяльності. Часто під інновацією розуміють технічні нововведення.

Комплексно-автоматизовані дільниці, цехи-підрозділи, у котрих всі технологічні процеси основного та допоміжного виробництва викону­ються за допомогою автоматичного обладнання і устаткування, а за працюючими залишаються тільки функції центрального нагляду, регу­лювання й керівництва ходом виконання заданого технологічного процесу.

Об’єкт інтелектуальної власності — узагальнюючий термін, що включає винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг, сорт рослин, «ноу-хау», «інжиніринг».

Науково-дослідні роботи — роботи, що направлені на одержання нових наукових знань і визначення шляхів їх практичного застосування.

Прикладні дослідження — це дослідження, спрямовані на одер­жання нових знань з метою практичного їх використання для розробки технічних нововведень. Кінцевим наслідком прикладних досліджень є рекомендації по створенню технічних нововведень.

Фундаментальні дослідження — експериментальні або теоретичні дослідження, що спрямовані на одержання нових знань без будь-якої конкретної мети, пов’язаної з використанням цих знань. Їх наслідком можуть бути гіпотези, теорії, методи тощо.

  1. 1. Назвіть основні напрями науково-технічної та інноваційної діяльності і визначіть на свою думку їхні пріорітети;
  2. 2. Чи можливо визначити обсяг продукції галузі інформаційно-обчис­лювального обслуговування в натуральних одиницях виміру?
  3. 3. Запропонуйте принцип порівняння сумарної виробничої потуж­ності парку ПЕОМ двох обчислювальних центрів.
  4. 4. Запропонуйте види групувань продукції галузі інформаційно-обчис­лювального обслуговування, її виробників.
  5. 5. Яким чином, на вашу думку, слід складати відпускні ціни на інформаційні продукти?
  6. 6. Напишіть формули коефіцієнтів електроозброєності (потен­ційного та фактичного). У чому їх принципова відмінність?
  7. 7. Що по суті являє собою показник економічної ефектив­ності? Що таке економічний ефект?
  8. 8. Дайте визначення поняття «інжиніринг».
  9. 9. Що являє собою об’єкт інтелектуальної власності?
  10. 10. Запишіть формулу коефіцієнта порівнянної ефективності. Як його інтерпретувати?

План практичних занять

1. Поняття наукової та інноваційної діяльності, завдання ста­тистичного вивчення.

2. Система показників статистики науково-технічної та іннова­ційної діяльності.

3. Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки в Україні.

4. Статистика процесів автоматизації, механізації та інформати­зації.

Навчальні завдання

1. У поточному періоді в області налічувалось 9 діючих ліцензій, загальні витрати на придбання ліцензій становили 360 млн грн. Загальний обсяг реалізованної ліцензійної продукції стано­вив 178 млн грн., у тому числі на експорт — 6 млн. Собівартість продукції становила 140 млн грн.

Визначити: 1) строк окупності витрат на придбання ліцензій; 2) рентабельність ліцензійної продукції; частку експорту в зага­льному обсязі реалізованої ліцензійної продукції.

Відповідь: 1) 9,5 років; 2) 27,1%; 3) 3%.

2. Маємо дані про введення автоматизованих ліній в регіоні:

Галузь промисловості Введено автоматизованих ліній
Усього У тому числі
до 5 років тому 6—10 років тому 11—15 років тому більш як 15 років тому
Уся промисловість 6143 1907 1805 1846 585
У тому числі:
нафтопереробна 5 1 3 1
чорна металургія 185 26 45 52 62

По кожній галузі проаналізуйте вікову структуру автоматичних ліній, визначіть середній вік автоматичних ліній.

Відповідь. середній вік по промисловості в цілому становить 9,9 років.

3. За наведеними нижче умовними даними обчислити індекси динаміки кількості спожитої енергії, коефіцієнтів фактичної та потенційної електроозброєності праці.

Кількість спожитої у виробництві енергії за вивчаємий період зросла в порівнянні з попереднім на 7 %, а частка електроенергії зросла на 3 п. п. і становила 90 %, кількість відпрацьованих робітниками людино-годин скоротилось на 2 %, загальна потуж­ність електроспоживаючого виробничого устаткування збільшилась на 10 %. Середньоспискова чисельність робітників у поточному та базисному періодах залишилась без змін.

Відповідь. 1) 1,106; 2) 1,128; 3) 1,1.

4. Маємо такі показники діяльності підприємств, організацій та установ України у сфері інформатизації:

Показники 1997 1998
Парк обчислювальної техніки, одиниць 331121 408712
У тому числі ПЕОМ 326835 404596
Виробництво ПЕОМ, одиниць 1361 1289
Кількість обчислювальних центрів, одиниць 370 352
Середньоспискова чисельність штатних працівників ОЦ, осіб 24172 23675
Середньорічна вартість основних фондів ОЦ,
млн грн.
644,3 687,8
По ОЦ, що знаходяться на самостійному балансі:
фондоозброєність, тис. грн. 18,2 20,1
фондовіддача, тис. грн. 0,4 0,3

Проаналізувати тенденції виробництва та чисельності парку ПЕОМ, фондовіддачі ОЦ обох типів, індекс продуктивності праці по ОЦ, що перебувають на самостійному балансі.

Відповідь. Індекс продуктивності праці становить 0,78.

5. Використовуючи наведені дані проаналізувати вікову структуру продукції машинобудівного комплексу регіону та обчис­лити її середній вік:

Показник 1990 1995 2000
Уся продукція, % 100,0 100,0 100,0
У тому числі освоєно виробництво:
за останні 5 років 44,3 46,9 53,5
6—10 років тому 30,1 29,1 24,1
більш ніж 10 років тому 25,6 24,0 22,4

Відповідь: середній вік продукції у 1990 р. — 6,56 років; у 1995 р. — 6,36; у 2000 р. — 5,94 року.

6. Маємо дані про наявність та рух парку персональних обчис­лювальних машин (ПЕОМ) в деяких галузях економіки за 1998 р., одиниць:

Галузі економіки Поповнення Вибуття Наявність парку ПЕОМ на 1.01.1999
Усього У тому
числі на ПРО*
Усього У тому
числі на ПРО
Усього У тому
числі на ПРО
Інформаційно-об­числювальне обслу­говування 983 44 526 114 7196 618
Охорона здоров’я, фізична культура 742 12 186 6703 90
Освіта 12586 1 2618 2 86917 3
Наука та наукове обслуговування 2007 222 983 256 24594 2973
Фінанси, кредит, страхування 8554 251 2508 37 63346 4250

* ПРО — приватизовані об’єкти.

Визначіть показники руху парку ПЕОМ для кожної галузі, визначіть галузь з найбільш інтенсивним процесом зростання парку ПЕОМ, проаналізуйте рух ПЕОМ на приватизованих об’єктах.

Відповідь. 0,137; 0,073; 0,064.

7. Використовуючи дані по будівельній організації за місяць, обчисліть коефіцієнти механізації робіт та праці за кожним видом робіт та по всіх разом. Покажіть зв’язок коефіцієнтів механізації робіт і праці.

Вид енергоустановки Максимальна ефективна потужність, кВт Коефіцієнт використання
екстенсивного інтенсивного
Парова турбіна 3000 0,7 0,9
Парові машини 3000 0,6 0,8
Дизелі 1600 0,8 0,8
Енергогенератори 6000 0,8 0,8
Електромотори 5500 0,9 0,8
Електроапарати 2500 0,7 0,9

Відповідь. Зведений коефіцієнт механізації робіт 95,5 %, праці — 75,1 %.

8. Обчисліть коефіцієнт механізації штукатурних робіт, якщо частка механізованої праці в загальному її обсязі становила 48 %, продуктивність праці на механізмах перевищувала середню про­дуктивність праці на 60 %.

Відповідь. 76,8 %.

9. За наведеними даними, од., проаналізуйте структуру парку ПЕОМ. Обчисліть характеристики динаміки забезпеченості під­приємств, організацій та установ України ПЕОМ:

Показники 1997 1998 1999
Забезпеченість 259 081 326 835 404 596
Виробництво 1485 1289

Відповідь. Середні значення темпу зростання — 1,2496; абсо­лютного приросту — 72 757,5 од.

10. За звітний період в аграрному секторі регіону частка робіт, виконаних механізованим способом, зросла з 80 до 90 %. Продуктивність механізованої праці зросла на 25 %, а середня продуктивність — на 20 %.

Визначіть, як змінився коефіцієнт механізації праці.

Відповідь. Збільшився на 8 %.

11. За умовними даними визначити коефіцієнт механізації робіт та витрати немеханізованої праці, якщо продуктивність механі­зованої праці у 4 рази вища за середню.

Трудомісткість виконання робіт на механізмах становила 0,5 людино-год. на 1 т. Обсяг робіт, виконаних вручну, становить 100 т, а витрати праці на механізмах — 200 людино-год.

Відповідь. 0,8; 800 людино-год.

Задача 1. За наведеними даними визначіть загальний коефі­цієнт механізації робіт та праці.

Види робіт Обсяг Витрати праці, люд.-год
механізованих ручних механізованих ручних
Навантаження овочів, тис. т 140 60 14000 36000
Навантаження міндобрив, т 4000 1000 440 500

Розв’язання

,

де  — трудомісткість робіт у разі їх ручного виконання; , — обсяг робіт, виконаних на механізмах, та загальний обсяг робіт.

Таким чином, чисельник та знаменник являють собою деякі умовні витрати часу при ручному виконанні робіт відповідно тих, що виконані на механізмах, і загального обсягу робіт. Слід розу­міти, що роботи є різнорідними, овочі, припустимо, могли ванта­жити навалом, а добрива — мішками. Тому їх обсяги подаємо у трудовому вимірі і за сумірник беремо трудомісткість:

(людино-год/тис. т).;

(людино-год/т).

Отже:

.

Існує зв’язок:

; ,

де  — продуктивність праці відповідно при механізовано­му та ручному їх виконанні.

Задача 2. Маємо дані про випуск принципово нової продукції машинобудування за регіонами:

Регіони Кількість підприємств, одиниць Обсяг випуску,
тис. грн.
Частка нової продукції, %
2000 2001 2000 2001 2000 2001
А 18 20 2000 10000 7 7
Б 30 50 50 60 10 9

Визначіть зміну середньої частки принципово нової продукції (ПНП).

Розв’язання

Очевидно, що середню частку ПНП за кожен рік можна визначити як відношення загального для всіх регіонів обсягу ПНП до загального обсягу всієї продукції: . Для кожного регіону , де х — частка ПНП.

Використаємо систему індексів середніх величин.

.

Отже, маємо збільшення середньої частки ПНП по групі регіонів, тоді як вона не зросла в жодному з них, а в деяких і зменшилась. Тобто реальна картина не поліпшилась, зміна середньої пояснюється структурними зрушеннями, а саме різким збільшенням частки продукції регіону А в загальному її обсязі.

Індекс фіксованого складу:

.

Бачимо, що за рахунок зміни частки ПНП за окремими регіонами середній для всіх регіонів показник зменшився.

загрузка...