Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

СТАТИСТИКА ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Вивчення цієї теми потрібно розпочати із засвоєння таких понять, як «оборотні засоби» (оборотні кошти), «оборотні фон­ди» і «фонди обігу».

Виготовлення продукції вимагає поєднання у виробничому процесі праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди, які поділяються на основні та оборотні.

Оборотні фонди і оборотні кошти не однозначні поняття, а дві самостійні економічні категорії: оборотні фонди споживаються, а оборотні кошти — авансуються (повертаються).

Оборотні засоби (оборотні кошти), які за джерелами форму­вання поділяються на власні і залучені, перебувають у постійному кругообігу і забезпечують безперервність процесу виробництва та обороту.

Оборотні засоби складаються з різних елементів, які залежно від місця у процесі кругообігу поділяються на оборотні фонди (виробничі запаси, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів) і фонди обігу (готова продукція, грошові кошти, інші фінансові активи).

Ефективність виробництва значною мірою залежить від раціо­нального та економного використання оборотних засобів. Тому статистика при вивченні їх досліджує не тільки обсяг, склад, структуру, швидкість обертання, але й ефективність використання оборотних засобів.

До найважливіших показників ефективності використання обо­ротних засобів належать:

а) показники обертання;

б) коефіцієнт завантаження;

в) рентабельність оборотних засобів;

г) показники звільнення оборотних коштів.

Швидкість обертання оборотних засобів характеризується дво­ма показниками.

Коефіцієнт обертання (кількість оборотів за певний період)

або .

Тривалість одного обороту, днів

,

де РП — реалізована продукція в діючих оптових цінах;  — середні залишки оборотних коштів; Д — дні в періоді.

Другий показник характеризує тривалість періоду, під час якого до підприємства повертаються його оборотні кошти у вигляді виручки від реалізації продукції. Що стосується се­реднього залишку оборотних коштів, то його знаходять за місяць як середню арифметичну, а за квартал чи рік — як середню хронологічну (якщо є моментні показники з рівними проміжками часу).

Треба пам’ятати, що прискорення обертання цих коштів зумов­лює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат, по-друге, вивільнення частини коштів і створення завдяки цьому додаткових резервів для розширення виробництва.

Коефіцієнт завантаження характеризує суму оборотних кош­тів, яка випадає на 1 грошову одиницю реалізованої продукції (показник обернений до коефіцієнта обертання):

.

Рентабельність оборотних засобів — це відношення прибутку підприємства (П) до оборотних засобів:

.

Беручи до уваги, що між відносними показниками існує така сама залежність, як і між абсолютними, можна записати попередні формули так:

,     або     ; .

Результатом прискорення або уповільнення швидкості обороту оборотних засобів є їх вивільнення або додаткове залучення. Розрізняють абсолютне і відносне вивільнення.

Для визначення відносного вивільнення можна застосувати такі залежності.

1. Відносне вивільнення як різниця між фактичним середнім залишком оборотних коштів і їх умовним залишком, який мав би бути при базисній швидкості обертання і фактичному обсязі продукції:

.

Формула відповідає попередньому запису, але вона не зручна для запам’ятовування, тому її краще записати інакше:

,

тобто вивільнення оборотних коштів знаходять як добуток се­редньої одноденної реалізації продукції і різниці між фактичною і базисною тривалістю обороту оборотних коштів.

2. Добуток різниці між коефіцієнтами завантаження і фактич­ного обсягу продукції:

.

3. Добуток обсягу реалізованої продукції і дробу, чисельник якого — різниця кількості оборотів, а знаменник — добуток кількості оборотів оборотних коштів у порівнюваних періодах:

.

Для ефективного управління процесом прискорення кру­гообігу оборотних засобів необхідно засвоїти методику аналізу використання головної складової частини їх — матеріальних ресурсів.

Узагальнюючим показником ефективності використання мате­ріальних ресурсів є матеріаломісткість продукції, яка обчислю­ється у вигляді як макроекономічного показника (матеріало­місткість ВВП, ЧНД), так і мікроекономічного, тобто на рівні окремих підприємств.

Для характеристики динаміки матеріаломісткості в ста­тистичній практиці застосовується індексний метод, а точніше, це буде система індексів, бо матеріаломісткість — середня величина.

де p0 і p1 — базисні і звітні ціни на матеріальні ресурси; Pq0 — базисна (порівняльна) ціна на готову продукцію; åm1p1q1 і å m0p0q0 — матеріальні витрати у вартісному виразі відповідно за звітний і базисний періоди.

Поряд з загальними показниками матеріаломісткості обчис­люють і часткові, до яких належать витрати окремих видів мате­ріальних ресурсів на одну грошову одиницю виробленої продукції, наприклад: енергомісткість, металомісткість продукції.

Питома витрата (m) — це середня витрата певного виду матеріальних ресурсів на одиницю продукції, яка розраховується відношенням загальних витрат матеріалу М до обсягу продукції q, тобто . Тоді зміну загальних витрат можна визначити так:

DМ = М1М0 = m1q1m0q0,

у тому числі:

DМq = (q1q0)m0;

DMm = (m1m0)q1.

У разі дифіциту матеріальних ресурсів посилюється значення їх раціонального використання, тобто прогресивних норм витрат. Норма витрат — це максимально допустима кількість матеріалів на виготовлення одиниці продукції за наявного рівня технології і продуктивності праці.

Аналізуючи виконання норм витрат матеріальних ресурсів на підприємствах, використовують систему індексів, побудова яких не однакова, оскільки можливі різні випадки витрат матеріалів. Під час такого аналізу можливі такі варіанти.

1. Коли витрачається один вид матеріалу на один вид продукції, наприклад витрати електроенергії на виробництво 1т чавуну:

.

2. Коли витрачається один вид матеріалу на кілька видів продукції (витрати чавуну на виробництво різних деталей):

.

Різниця між чисельником і знаменником дробу показує розмір економії (перевитрат) у натуральному виразі.

3. Коли на один вид продукції витрачають різні види мате­ріалів (витрати чавуну, сталі, латуні тощо на один токарний вер­стат). Різні види матеріалів можна порівнювати у грошовому виразі, використовуючи порівняльні ціни:

.

4. Коли при виробництві кількох видів продукції витрачаються різні види матеріалів:

.

Для визначення зміни фактичних витрат порівняно з базисним рівнем або нормативом на підприємствах обчислюють індекс витрат на матеріали:

, або .

[18; 27; 31; 34; 38]

Оборотні засоби — це фінансові ресурси, авансовані в оборотні фонди і фонди обігу, які знаходяться в постійному кругообігу з метою забезпе­чення безперервного процесу виробництва і обігу.

Оборотні фонди — частина виробничих фондів, яка на відміну від основного капіталу бере участь тільки в одному виробничому циклі, повністю переносить свою вартість на готовий продукт, змінюючи свою натурально-речову форму на грошовий вираз предметів праці.

Фонди обігу — частина авансованої вартості, що перебуває на товарній та грошовій стадіях, функцією якої є обслуговування процесу виробництва.

Структура оборотних засобів — процентне співвідношення між окремими елементами засобів.

Кругообіг обортних засобів — це повертання фінансових ресурсів на рахунок підприємств у вигляді виручки від реалізованої продукції.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів — це різниця фактичних середніх залишків цих коштів за порівнювані періоди.

Відносне вивільнення характеризує зменшення потреби в додаткових оборотних коштах при збільшенні обсягів виробництва і реалізації про­дукції.

Матеріаломісткість — це відношення у вартісному виразі матеріальних витрат без амортизації до вартості виробленої продукції або виконаних робіт.

1. Які складові частини оборотних фондів і фондів обігу?

2. Чи можна вплинути на структуру оборотних засобів і як саме, щоб досягти збільшення швидкості їх обертання?

3. Який існує взаємозв’язок між показниками швидкості обертання оборотних засобів — кількістю оборотів і часом обертання?

4. Які ви знаєте способи визначення вивільнення або додаткового залучення оборотних засобів?

5. Що таке абсолютне і відносне вивільнення оборотних коштів?

6. Як визначається матеріаломісткість продукції?

7. Яка методика використовується для вивчення динаміки мате­ріаломісткості продукції?

8. Які варіанти можливі під час аналізу виконання норм витрат матеріальних ресурсів?

9. Чи відрізняється питома витрата від норм витрат?

10. Які джерела інформації використовуються при вивченні оборо­тних засобів?

План практичного заняття

1. Поняття оборотних засобів і їх структура.

2. Оволодіти методикою розрахунку показників ефективності використання оборотних засобів.

3. Навчитися розраховувати показники абсолютного й віднос­ного вивільнення (додаткового залучення) оборотних засобів.

4. Опанувати метод індексного аналізу для вивчення динаміки матеріаломісткості продукції.

5. Набути навичок розрахунку індексів питомих витрат.

Навчальні завдання

1. Маємо такі дані по підприємству:

Показники І квартал ІІ квартал
1. Вартість реалізованої продукції, тис. грн.

2. Середні залишки оборотних засобів, тис. грн.

3. Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.

32164

21842

4980

35421

25744

5060

Обчисліть за кожен період: 1) показники швидкості обороту оборотних засобів; 2) рентабельність оборотних засобів; 3) кое­фіцієнти завантаження; 4) вивільнення або додаткове залучення оборотних засобів у зв’язку з зміною їх обороту.

Відповідь. 1) 1,47—1,38; 2) 22,8 %—19,7 %; 3) 0,68—0,73;
4) — 1571,5 тис. грн.

2. Маємо такі дані по двох підприємствах галузі:

Номер підприємства Вартість реалізованої продукції, тис. грн. Середні залишки оборотних засобів, тис. грн.
Базисний період Звітний період Базисний період Звітний період
1 5563 6472 857 1183
2 2954 3120 578 776

Обчисліть: 1) індекси кількості оборотів оборотних засобів (змінного та фіксованого складу); 2) індекс впливу структурних зрушень.

Відповідь. 1) 83,1 %; 2) 82,4 %.

3. Відомо, що залишки оборотних коштів фірми за звітний рік становили, тис. грн.

на 1.01 — 200;

на 1.04 — 300;

на 1.07 — 420;

на 1.10 — 450.

Вартість реалізованої продукції за звітний рік складала 3875 тис. грн., а коефіцієнт обороту оборотних коштів за попередній рік — 8.

Обчисліть: 1) індекс кількості оборотів; 2) суму вивільнення (залучення) оборотних коштів.

Відповідь. 125 %; 96,9 тис. грн.

4. Відомо, що тривалість одного обороту оборотних засобів за звітний період збільшилася на 3 дні і становила 27 днів, а середні залишки коштів скоротилися на 7 %.

Визначіть, як змінився обсяг реалізованої продукції за звітний період порівняно з базисним періодом.

Відповідь. 82,7 %.

5. Визначіть, як зміниться обсяг реалізованої продукції за рік, якщо середні залишки оборотних коштів збільшаться на 6 %, а тривалість одного обороту на 2,5 %.

Відповідь. 103,4 %.

6. За наведеними даними обчисліть:

1) зведені індекси матеріаломісткості продукції змінного та фіксованого складу;

2) індекс впливу структурних зрушень;

3) зміну загального обсягу матеріальних витрат і в тому числі за рахунок окремих факторів.

Показники Підприємство№ 1 Підприємство № 2
Базисний період Звітний період Базисний період Звітний період
1. Вартість виробленої продукції, тис. грн. 582,8 570,1 633,4 712,5
2. Матеріальні витрати, тис. грн. 376,2 342,4 410,2 541,6

Відповідь. 1) 106,5 %; 2) + 97,6 тис. грн., у тому числі за рахунок матеріаломісткості — 54 тис. грн.

7. За наведеними даними обчисліть індекс питомої витрати матеріалів на виготовлення двох виробів і економію (перевитрати) за рахунок її зміни.

Номер виробу Вироблено за звітний період, шт. Витрати матеріалів на одиницю продукції в базисних цінах, грн. за періодами
базисним звітним базисним звітним
Матеріал А Матеріал Б
1 1000 10 9
2 4000 5 4 2 1

Відповідь. 76,3 %, економія — 9 тис. грн.

8. За наведеними даними обчисліть:

1) загальні індекси питомої витрати, цін на сировину, витрат на сировину;

2) абсолютні суми економії (перевитрат) матеріалів у звітному періоді порівняно з базовим за рахунок окремих факторів.

Вид сировини Виготовлено продукції, шт. Витрати сировини на одиницю продукції, кг Ціна за 1 кг
сировини, грн.
Базисний період Звітний період Базисний період Звітний період Базисний період Звітний період
А 1800 2000 20 19 5 7
Б 3000 4000 30 28 8 9
В 500 1000 35 35 10 8

Відповідь. 1) 95,1 %; 107,5 %; 102,2 %.

9. Випуск продукції у звітному періоді порівняно з базовим збільшився на 240 тис. грн. і становив 4670 тис. грн. Витрати на матеріали для її виробництва збільшилися на 3 %. Визначіть, як змінилася питома витрата матеріалів за умови, що ціни на них не змінилися.

Відповідь. 94,9 %.

10. Питома витрата матеріалу на виготовлення виробу № 1 скоротилася на 2,5 %, а на виготовлення виробу № 2 — збіль­шилася на 3 %. Обчисліть загальний індекс питомої витрати, коли відомо, що загальні витрати матеріалу за звітний період на весь випуск виробу № 1 становили 180 кг, а виробу № 2 — 220 кг.

Відповідь. 100,5 %.

Задача 1. Маємо такі дані по двох підприємствах.

Показники Підприємство № 1 Підприємство № 2
І квартал ІІ квартал І квартал ІІ квартал
Вартість реалізованої продукції, тис. грн. 333 380 400 460
Прибуток, тис. грн. 50 57 60 68
Середні залишки оборотних коштів, тис. грн. 74 76 100 120

Визначіть: 1) по кожному підприємству показники ефективності використання оборотних коштів. Зробіть висновки щодо кращого їх використання;

2) індекси коефіцієнта обертання (змінного і фіксованого скла­ду) та індекс впливу структурних зрушень.

Розв’язання

Обчислимо показники ефективності використання оборотних коштів для першого підприємства.

Кількість оборотів за квартал:

(І кв.) і  (ІІ кв.).

Тривалість одного обороту, днів:

(І кв.);

(ІІ кв.).

Цей самий показник можна дістати, якщо кількість днів у періоді поділити на кількість оборотів:

І  кв.: О = 90 : 4,5 = 20 (днів);

ІІ кв.: О = 90 : 5 = 18 (днів).

Коефіціент завантаження:

Рентабельність оборотних коштів:

ІІ кв.:.

Сума вивільнення оборотних коштів за рахунок прискорення їх обертання:

або

Той самий результат дістанемо, скориставшись формулою:

(Розбіжностей можна уникнути за рахунок більшої точності.) Нарешті можна знайти суму вивільнених оборотних коштів через коефіцієнти обертання:

Показник додатний, бо між кількістю оборотів і тривалістю оборотів зв’язок обернений.

Для характеристики динаміки коефіцієнта обертання застосо­вуємо систему індексів.

Індекс коефіцієнта обертання змінного складу:

Це означає, що за рахунок двох факторів (кількості оборотів і структурних зрушень) середня кількість оборотів по двох під­приємствах збільшилась на 2,4 %.

Індекс коефіцієнта обертання фіксованого складу:

Індекс впливу структурних зрушень:

Отже, під впливом структурних зрушень кількість оборотів оборотних коштів зросла на 0,2 %.

Задача 2. Питомі витрати на виготовлення виробу А зменши­лися на 12 %, а виробу Б — зросли на 15 %. За звітний період загальні витрати матеріалу на виготовлення всіх виробів становили 700 т, у тому числі на виріб А — 400 т. Знайдіть загальний індекс питомої витрати.

Розв’язання

Оскільки йдеться про витрати одного виду матеріалу на різні види продукції, то використовуємо таку формулу загального індексу питомих витрат:

Це означає, що питомі витрати скоротилася на 2,2 %.

загрузка...