Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

СТАТИСТИКА ПРОДУКЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Промислові підприємства призначені для випуску продукції, яка призначена для забезпечення потреб суспільства. Статистика вивчає обсяг і склад промислової продукції та обліковує її в нату­ральних показниках і за вартістю.

Промислова продукція є часткою валового внутрішнього про­дукту (ВВП), створеного у промисловості.

З погляду обліку й економічного призначення продукція про­мисловості є прямим корисним результатом виробничої діяльності промислових підприємств, вираженим або у формі продукту, або у формі виробничої послуги (робіт промислового характеру).

Із цього визначення випливає:

1)   продукція — результат діяльності підприємства, тому сиро­вина й матеріали, які не оброблялися на ньому, не можуть бути віднесені до продукції;

2)   продукція — результат виробничої діяльності підприємства, а отже, результати діяльності непромислових цехів не є промис­ловою продукцією;

3)   продукція — корисний результат діяльності, через це брак не є продукцією;

4)   продукція — безпосередній результат діяльності, тому по­бічні результати (відходи, покидьки) не є продукцією. Але побіч­ні продукти, які додатково оброблялись або мають самостійне зна­чення і їх було вироблено за планом (макуха, патока), відносять до продукції.

Продукція має форму продукту або послуги. Продукт — це уречевлений результат виробничої діяльності. Виробнича послуга (робота промислового характеру) — це результат діяльності, спря­мованої на відновлення втраченої споживної вартості або збільше­ння раніше створеної такої вартості.

Залежно від ступеня готовності розрізняють готові вироби, напівфабрикати, незавершене виробництво.

Основним регулюючим документом, що визначає категорію «промислова продукція», є Типова інструкція до складання звітів промислових підприємств усіх форм власності по продукції, зат­верджена 20.07.92 за № 123, до якої періодично згідно з наказа­ми Держкомстату України вносяться зміни й доповнення. Тому під час вивчення методики визначення цього показника необхідно підтримувати зв’язок з органами статистики, щоб мати уявлення про зміст інструкції і всі зміни до неї.

Основним методом обліку продукції є її облік за окремими видами в натуральному виразі — у фізичних одиницях, що дає змогу визначати розмір конкретної споживної вартості, закладеної у продукт. Натуральний облік потрібний, щоб можна було керу­вати пропорціями в економіці, складати баланси основних видів промислової продукції, визначати всі показники обсягу продукції та виробництва.

Доповненням і розвитком обліку продукції в натурі є облік в умовних одиницях. При цьому розрахунки виконують згідно з показниками обсягу, маси, трудомісткості тощо. Різновидом такого обліку є облік продукції в умовно-натуральних показниках, який здійснюють, виходячи з головної споживної якості продукту. Коефі­цієнт для перерахування у взятий за еталон продукт визначається співвідношенням споживної вартості даного продукту та продукту, узятого за умовну одиницю.

Сумарним виразом загальної кількості продукції може бути її вартість як міра суспільно необхідної праці, втіленої у продукті. Грошовою мірою вартості продукту є його ціна. Вартісні показни­ки дають змогу діставати зведений підсумок різнойменної продук­ції, різних споживних вартостей; одержувати в підсумку продук­цію різного ступеня готовності, продукти та послуги; вивчати ди­наміку й співвідношення різних показників.

У Типовій інструкції сказано, що «обсяг продукції визначається в оптових цінах підприємства без податку на додану вартість і ак­цизного збору — у діючих оптових цінах та в порівнянних ці­нах». Може бути використана й роздрібна ціна. Слід звернути увагу на те, що називають такі ціни порівнянними неправомірно, оскі­льки порівнюється продукція, обсяг якої визначають з їх допомо­гою, а не самі ціни, що зафіксовані на певний момент, і тому їх слід називати фіксованими.

У практиці статистичного аналізу можна визначити різні по­казники обсягу продукції за її вартістю.

Валовий випуск — вартість продукції всіх промислово-вироб­ничих цехів незалежно від того, чи буде ця продукція викорис­тана самим підприємством, чи реалізована за його межі. Показ­ник охоплює вартість готових виробів, усіх виготовлених напів­фабрикатів та всіх послуг промислового характеру. Недолік цього показника полягає в тому, що він включає в себе весь повторний рахунок.

Проміжне споживання — увесь повторний рахунок, тобто матеріальні витрати, пов’язані з виробничим процесом, а також нематеріальні витрати (орендна плата, комунальні послуги, рек­лама, юридичні послуги та ін.).

Валова додана вартість розраховується як різниця між вало­вим випуском та проміжним споживанням.

Товарна продукція включає в себе вартість готових виробів, призначених до реалізації; вартість напівфабрикатів власного ви­робництва, що реалізовані на сторону; вартість послуг промисло­вого характеру на сторону (у цьому разі реалізованою вважається продукція, відправлена за межі підприємства чи своїм непромис­ловим підрозділам); вартість устаткування, інструментів та прис­тосувань, виготовлених для власних потреб за рахунок коштів на фінансування капітальних вкладень.

Товарна продукція може бути визначена в діючих та фіксова­них цінах. У першому випадку показник характеризує результати роботи підприємства в звітному періоді. У другому — дані вико­ристовують, визначаючи динаміку обсягу продукції.

Типова інструкція обумовлює, що продукція, виготовлена з давальницької сировини (не оплаченої виробником), включається до обсягу продукції у фіксованих цінах з урахуванням вартості сировини та матеріалів замовника, а до обсягу продукції в діючих цінах включається лише вартість виконаних робіт та послуг з пере­робки давальницької сировини з урахуванням вартості витрачених допоміжних матеріалів власного виробництва та купованих.

Відвантажена продукція — відправлена споживачеві, але не оплачена ним (та, що пербуває в дорозі).

Реалізована продукція — одержана споживачем і оплачена ним (гроші надійшли на рахунок підприємства).

Між розглянутими вартісними показниками обсягу продукції існує не лише арифметичний зв’язок (за складом показників), а й конструктивна економічна й господарська залежність:

= РП,

1 2 3 4

де ВВ — валовий випуск; ТПф — товарна продукція у фіксованих цінах; ТПд — товарна продукція в діючих цінах; ВП — відвантажена продукція; РП — реалізована продукція.

1 — коефіцієнт виробничого комбінування, що харак­теризує кількість ланок, ступенів роботи підприємства з випуску продукції; скорочення виробничого циклу підвищує ефективність виробництва.

2 — коефіцієнт товарності — частка випуску продукції для споживача; чим вищий цей показник, тим за інших однако­вих умов більшою буде РП.

3 — коефіцієнт відвантаження — частка відвантаженої продукції в обсягу ТП.

4 — коефіцієнт реалізації — частка оплаченої продук­ції у відвантаженій.

Аналогічна залежність існує й між індексами цих показників:

= ІРП.

Такі розрахунки дають змогу визначати вплив окремих факторів на зміну обсягу реалізованої продукції і з’ясовувати роль окремих дільниць підприємства під час вирішення цього питання.

Вивчаючи діяльність підприємства, слід визначати його вклад у створення виготовленої продукції — обсяг виробництва. Слід пам’ятати, що кількість виготовленої продукції не характеризує обсягу виконаної на підприємстві роботи, яка вимірюється кіль­кістю праці, витраченої на виробництво продукції. Найчастіше розрахунки виконують, виходячи з рівня нормативної трудоміст­кості виробів.

Іобсягу виробництва = ,

де q — випуск продукції в натурі у звітному і базисному періодах; tн нормативна трудомісткість виробу.

Цей індекс не відбиває змін ні споживної вартості, ні вартості виготовленої продукції, лише зміну витрат праці на виробництво.

Показник обсягу виробництва слід визначати не замість обсягу продукції, а разом із ним.

Однією з умов успішної роботи підприємства є ритмічний випуск та реалізація продукції. Аритмія призводить до простоїв, наднормових робіт, до штурмівщини, а це підвищує собівартість продукції, веде до збитків, знижує рівень дисципліни виробництва та праці.

Вивчаючи це питання, слід розрізняти два поняття: рівномір­ність роботи — однаковий випуск продукції за однакові проміж­ки часу; ритмічність — випуск продукції в повній відповідності до встановленого завдання на кожний окремий проміжок часу звітного періоду.

Міру (рівень) явища характеризують такі коефіцієнти.

Коефіцієнт ритмічності визначається методом заліку — до ритмічної роботи зараховують фактичний випуск, але не вищий від запланованого, і відносять його до запланованого.

Щоб визначити коефіцієнт рівномірності, знаходять пи­тому вагу фактичного випуску продукції за кожний з одна­кових проміжков часу звітного періоду, а також того випуску, який був би в разі рівномірної роботи. Тут також беруть до заліку частку фактичного випуску, але не вищу, ніж у разі рівномірної роботи. Сума взятих до заліку показників частки випуску за всіма відрізками часу звітного періоду й дає коефіцієнт рівномірності.

Виконання завдань з асортименту — дотримання оптималь­них пропорцій у розвитку економіки. Показник дає змогу виз­начати міру виконання завдання.

Коли визначають рівень виконання завдання за асортиментом, обсяг продукції (якщо вона різнойменна — запланований і фак­тичний) визначають в одних і тих самих цінах. Коли йдеться про виконання завдання з асортименту, до уваги беруть фактичне виконання за кожним видом продукції на рівні, не вищому від запланованого, тобто методом заліку. Рівень виконання завдання за асортиментом визначають відношенням взятого до заліку обсягу до запланованого.

Вивчаючи динаміку обсягу промислової продукції, розрахо­вують індекси фізичного обсягу. Якщо в таких розрахунках вико­ристовуються дані про вартість продукції, то слід запобігати впли­ву зміни цін на остаточний результат. Цього можна досягти двома способами: обсяг продукції в базисному та звітному періодах визначають в одних і тих самих цінах, або до індексу вартості вносять поправку на зміну цін.

Держкомстатом України впроваджено порядок визначення темпів зростання обсягу продукції, який базується на щомісячних індексах цього показника, які становлять систему ланцюгових чи базисних індексів за період, що вивчається.

= ,

де qn, qn–1 — фізичний обсяг відповідно у звітному та поперед­ньому місяці; p — фіксована ціна кожного виду продукції (як правило, на 01.01 звітного року).

Визначається за кожний місяць звітного року щодо поперед­нього місяця.

Для обчислення темпу зростання обсягу продукції у звітному місяці відносно базисного слід перемножити ланцюгові індекси:

= ,

де n — кількість ланцюгових темпів зростання, що збігається з кіль­кістю місяців — від базисного до звітного (грудень з груднем — 12).

Щоб знайти темп зростання за кілька місяців (квартал, півріччя) проти такого самого періоду в базисному році, виз­начають базисні індекси кожного місяця за весь період. Ці показ­ники за кожний із порівнюваних проміжків часу підсумовують і ділять один на одного:

Iå = ,

де  — базисний темп зростання кожного місяця у звітному періоді;  — базисний темп зростання кожного місяця у періоді, з яким порівнюють.

Звіт з продукції промисловості підприємства за формою 1-п подають за місяць, квартал, рік.

Підприємства подають статистичні звіти безкоштовно у такі строки за такими адресами, які зазначено на бланках звітів. Порядок подання звітів виробничими об’єднаннями встановлюють обласні статистичні управління. Усі дані звітів наводяться на підставі достовірних даних первинного обліку за встановлений календарний період часу. За достовірність інформації службові особи несуть відповідальність.

[34, с. 182—198]

Додаткова література

Типова інструкція до складання звітів промислових підприємств усіх форм власності по продукції, затверджена наказом Мінстату України від 20 липня 1992 р. № 123.

Продукція промисловості — прямий корисний результат виробни­чої діяльності промислових підприємств, виражений у формі продукту або у формі виробничої послуги.

Готові вироби — продукти, що на даному підприємстві пройшли всі стадії обробітку, дістали документальне підтвердження своєї готов­ності і можуть бути відвантажені споживачеві.

Напівфабрикати — продукти, закінчені обробкою в межах будь-якого основного цеху, крім випускного, і призначені для подальшої обробки на цьому ж підприємстві. Готові вироби можуть бути напів­фабрикатами (комплектуючими) для інших підприємств, якщо будуть реалізовані.

Незавершене виробництво — сировина чи матеріали, що надійшли до виробництва, але ще не прийняті ВТК.

Валовий випуск — вартість продукції всіх промислово-виробничих підрозділів підприємства, яка охоплює готові вироби, усі виготовлені напівфабрикати та послуги промислового характеру.

Товарна продукція — виготовлена підприємством продукція, що призначена до реалізації, результат його діяльності за звітний період. Показник включає в себе вартість готових виробів; вартість напівфабри­катів власного виробництва, що реалізовані на сторону; вартість послуг промислового характеру на сторону; вартість устаткування, інструментів та пристосувань, виготовлених для власних потреб за рахунок коштів на фінансування капітальних вкладень. Показник розраховують у діючих та фіксованих цінах. Товарна продукція у фіксованих цінах включає в себе вартість давальницької сировини, а в обсяг продукції в діючих цінах у цьому разі включається лише до вартості виконаних робіт та послуг з переробки давальницької сировини з урахуванням вартості витрачених допоміжних матеріалів власного виробництва та купованих.

Відвантажена продукція — відвантажена споживачеві, але не опла­чена ним.

Реалізована продукція — відвантажена споживачеві й оплачена ним (гроші надійшли на рахунок підприємства).

Обсяг виробництва — кількість праці, витраченої на виробництво продукції. Визначається в показниках трудомісткості й дає змогу виз­начати потребу в робочій силі та рівень використання робочого часу, планувати фонд оплати праці, обсяг основних фондів і рівень їх вико­ристання і т. ін.

Коефіцієнт ритмічності визначається методом заліку — до рит­мічної роботи зараховують фактичний випуск, але не вищий від зап­ланованого, і відносять до планового. Цей коефіцієнт характеризує випуск продукції в повній відповідності до встановленого завдання на кожний окремий проміжок часу звітного періоду.

Коефіцієнт рівномірності — до заліку беруть частку фактичного випуску за кожний з рівних відрізків часу звітного періоду, але не вищу, ніж у разі рівномірної роботи. Сума взятих до заліку показників частки випуску за всіма проміжками часу звітного періоду і дає коефі­цієнт рівномірності.

1. Дайте визначення показника «продукція промисловості». Які основні економічні положення випливають із цього визначення?

2. Що є продуктом і що відносять до робіт промислового харак­теру (виробничих послуг)? Дайте визначення показників «готові ви­роби», «напівфабрикати», «незавершене виробництво».

3. Який основний документ визначає показник «промислова про­дукція»? Його головні розділи.

4. Практичне значення обліку продукції в натуральних показниках. Яка відмінність між обліком продукції в умовних та умовно-натура­льних одиницях?

5. Економічний зміст вартісних показників продукції. Ціни, які використовують для їх визначення.

6. Методика розрахунку вартісних показників промислової продук­ції, зв’язок між ними.

7. Методика вивчення впливу окремих факторів на обсяг реалізо­ваної продукції.

8. Показник обсягу виробництва, його індекс.

9. Показники ритмічності та рівномірності виробництва.

  1. 10. Динаміка обсягу продукції. Методика розрахунків темпів зрос­тання обсягів промислового виробництва.
  2. 11. Статистична звітність з промислової продукції.

План практичного заняття

  1. Промислова продукція та її складові. Облік у натуральних показниках та умовних одиницях.
  2. Вартісні показники обсягу промислової продукції: валовий випуск, проміжне споживання, валова додана вартість, товарна продукція в діючих та фіксованих цінах, відвантажена та реалізо­вана продукція. Методика їх визначення та взаємозв’язок.
  3. Вивчення впливу окремих факторів на зміну обсягу реалі­зованої продукції, визначення коефіцієнтів виробничого комбіну­вання, товарності, відвантаження та реалізації, їх аналіз.
  4. Показники обсягу промислової продукції.
  5. Динаміка обсягу промислової продукції.
  6. Статистична звітність за продукцією.

Навчальні завдання

1. Визначіть рівень виконання договірних зобов’язань підприє­мством, що виробляє мило, в умовно-натуральних показниках
(у 40 %-ному милі).

Жирність мила, % Договір, т Поставка, т
40 100 80
60 100 100
72 100 120

2. Знайдіть обсяг валового випуску, товарної продукції в діючих та фіксованих цінах. Розкрийте зв’язок між цими показ­никами на основі наведених далі даних по підприємству за звіт­ний період.

Виготовлено виробів, що призначені до реалізації, на суму 100 млн грн.; виготовлено напівфабрикатів на суму 20 млн грн., з яких перероблено на цьому підприємстві на суму 15 млн грн. й реалізовано на 5 млн грн.; проведено ремонтних робіт будівель і споруд на суму 6 млн грн., власного устаткування — на 7 млн грн. та устаткування відділу капітального будівництва підприємства — на 1 млн грн.; надано послуг транспортом підприємства на 0,5 млн грн. Підприємство виготовило виробничого устаткування для своїх потреб за рахунок коштів на капітальні вкладення на суму 2 млн грн. Вартість давальницької сировини при виконанні цього замов­лення становила 3 млн грн.

3. Обчисліть обсяг валового випуску, промислового підприємства та його товарної продукції, коли відомо, що вартість готової продукції становить 200 млн грн., виготовлених напів­фабрикатів — 100 млн грн., з яких реалізовано на суму 20 млн грн. та перероблено у своєму виробництві на 40 млн грн. Промислові послуги на сторону — 30 млн грн., а вартість ремонту власного виробничого устаткування становила 10 млн грн.

4. Валовий випуск становить 100 млн грн. Виготовлено напів­фабрикатів на суму 50 млн грн., з яких реалізовано на 40 млн грн. й перероблено на цьому самому підприємстві на 30 млн грн. Вартість сировини замовника — 5 млн грн.

Обчисліть обсяг товарної продукції в фіксованих і діючих цінах.

5. На підприємстві випущено готових виробів на суму 100 млн грн., реалізовано напівфабрикатів на 20 млн грн., перероблено у власному виробництві напівфабрикатів на 40 млн грн.; про­ведено ремонт будівель на 15 млн грн., ремонт власного устаткування на 10 млн грн., устаткування будівель будівель­ного відділу підприємства на 5 млн грн., реалізовано електро­енергії власного виробництва своєму підсобному сільськогос­подарському підприємству на 3 млн грн., виконано роботи з упровадження нової техніки за рахунок коштів на фінан­сування капітальних вкладень на суму 2 млн грн. Вартість сировини замовника становила 5 млн грн.

Визначіть обсяг продукції, реалізованої підприємством у звіт­ному періоді, і товарну продукцію в діючих та фіксованих цінах, коли відомо, що з обсягу продукції, випущеної у звітному пе­ріоді, не реалізовано продукції на суму 12 млн грн., а з обсягу продукції, виготовленої в інші періоди, її реалізовано на суму 15 млн грн.

6. На основі наведених даних визначити рівень виконання плану випуску продукції за обсягом і за асортиментом.

Вид продукції Обсяг випуску продукції, шт. Оптова ціна за одиницю, грн.
за планом фактичний
1-й 1000 1400 80
2-й 2000 1800 100
3-й 3000 2900 120

7. Визначити коефіцієнти ритмічності і рівномірності випуску продукції на підставі таких даних:

П’ятиденка  місяця Випуск продукції, тис. грн.
за планом фактичний
1-ша 250 200
2-га 300 300
3-тя 300 300
4-та 300 300
5-та 350 400
6-та 400 500
Усього 1900 2000

8. Обсяг продукції підприємства в поточних цінах у базисно­му періоді становив 10 000, а у звітному — 11 550 тис. грн. Виз­начіть, як змінився обсяг випущеної продукції у звітному періоді відносно базисного, коли відомо, що оптові ціни на продукцію підприємства за цей період підвищились у середньому на 5 %.

9. Обчисліть коефіцієнти виробничого комбінування, товарності, відвантаження та обсяг реалізованої продукції, коли відомо, що валовий випуск підприємства за звітний період становив 10 000 тис. грн., товарна продукція у фіксованих цінах — 8000 тис. грн., товарна продукція в діючих цінах — 7500 тис. грн., відвантажена продукція — 8250 тис. грн., а коефіцієнт реалізації — 0,9.

10. Виходячи з наведених даних про ланцюгові щомісячні індекси обсягу продукції у фіксованих цінах щодо попереднього місяця, визначіть зміну обсягу продукції: а) у червні звітного року порівняно з груднем минулого; б) у II кварталі порівняно з першим.

Місяці I II III IV V VI
Темпи зростання щодо попередньо­го місяця, ланцюгові індекси 1,02 0,95 1,03 1,01 1,02 1,04

Задача 1. На підставі наведених даних визначіть валовий ви­пуск, товарну продукцію у фіксованих і діючих цінах, а також реа­лізовану продукцію і вплив на її обсяг рівня виробничого ком­бінування, товарності виробництва та роботи підприємства зі збуту своєї продукції.

Відомо, що за звітний період виготовлено готових виробів на суму 200 тис. грн., напівфабрикатів — 100 тис. грн., з них пере­роблено на 80 тис. грн., реалізовано на суму 50 тис. грн.; проведено ремонт власного устаткування на 10 тис. грн. та ремонт обладнання відділу капітального будівництва на підприємстві на суму 20 тис. грн.; реалізовано електроенергії власного виробництва власному підсобному сільськогосподарському підприємству на 10 тис. грн.; виготовлено устаткування за рахунок коштів на фінансування капі­тальних вкладень вартістю 35 тис. грн.; вартість матеріалів замов­ника становила 5 тис. грн.

Крім того, відомо, що з виготовленої у звітному періоді продукції залишилось на підприємстві не відвантаженої споживачеві на суму 60 тис. грн., а з відвантаженої не оп­лачено на суму 40 тис. грн. Відомо, що виконана оплата продукції, яка була відвантажена в попередні звітні періоди, на суму 30 тис. грн.

Розв’язання

ВВ = 200 + 100 + 20 + 10 + 35 = 365 (тис. грн.).

ТПф = 200 + 50 + 20+ 10 + 35 = 315 (тис. грн.).

ТПд = 200 + 50 + 20 + 10 + 35 – 5 = 310 (тис. грн.)

Крім того, товарну продукцію у фіксованих цінах можна виз­начити як різницю між валовим випуском і проміжним спожива­нням та різницею в залишках напівфабрикатів:

ТПф = 365 – 80 – (100 – 80 – 50) =
= 365 – 80 – (– 30) = 315 (тис. грн.).

ТПд = ТПф — вартість матеріалів замовника =
= 315 – 5 = 310 (тис. грн.).

Відвантажена продукція (ВП) = 310 – 60 = 250 (тис. грн.).

Реалізована продукція (РП) = 310 – 60 – 40 + 30 = 250 – 40 – 30 =
= 240 (тис. грн.).

Розглянемо вплив окремих факторів на обсяг реалізації про­дукції:

= РП,

1 2 3 4

де ВВ — валовий випуск; 1 — коефіцієнт виробничого комбіну­вання; 2 — коефіцієнт товарності; 3 — коефіцієнт відвантаження; 4 — коефіцієнт реалізації.

=  = 240 (тис. грн.)

Коефіцієнти 1 і 2 характеризують виробничі фактори й зумов­люються виробництвом та його вдосконаленням; коефіцієнти 3 та 4 характеризують професіоналізм управлінського персоналу. Якби вся виготовлена продукція була реалізована, то РП збільшилась би майже на 30 %.

Щоб дати оцінку результатам діяльності підприємства, пот­рібно знайдені характеристики порівняти з якоюсь базою. Між індексами розглянутих величин існує аналогічна залежність:

= ІРП.

Припустивши, що обсяг РП у звітному періоді порівняно з ба­зисним знизився на 1,5 %, а ланцюжок індексів розглянутих по­казників мав вигляд  = 0,985, можна дійти висновку: у разі поліпшення роботи виробничих дільниць під­приємства (зріс ВВ, поліпшилася структура виробництва) помітно погіршилася робота з відвантаження й реалізації продукції.

На підприємстві можна визначити й конкретних виконавців та конкретні причини зниження ефективності виробництва.

Задача 2. На підставі даних про ланцюгові індекси за період січень базисного року — березень звітного визначіть:

1)   зміну обсягу випуску продукції в березні звітного року порівняно з березнем базисного;

2)   темпи зростання випуску продукції в I кварталі звітного року проти I кварталу базисного.

Рік Місяць
І-й ІІ-й ІІІ-й IV-й V-й VI-й VII-й VIII-й IX-й X-й XI-й XII-й
Базисний 95,5 98,0 100,5 98,2 99,0 100,2 103,0 102,0 101,0 99,2 100,0 105,0
Звітний 98,0 99,5 103,0

Розв’язання

1. = .

Обсяг випущеної продукції в березні звітного року зріс проти березня базисного на 8,1 %.

2. Обчислимо базисні індекси в кожному місяці щодо почат­кового показника в нашому ряду (XII місяць до базисного року).

Рік Місяць
І-й ІІ-й ІІІ-й IV-й V-й VI-й VII-й VIII-й IX-й X-й XI-й XII-й
Базисний 95,5 93,6 94,1 92,4 91,4 91,6 94,4 96,2 91,2 96,4 96,4 101,3
Звітний 99,2 98,7 101,7

Визначимо індекс фізичного обсягу продукції в І кварталі звітного року щодо І кварталу базисного. Для цього підсумуємо базисні індекси за кожний місяць цих періодів й здобуті резуль­тати порівняємо:

Iå =  =  = 1,058.

У І кварталі звітного року проти I кварталу базисного випуск продукції на підприємстві збільшився на 5,8 %.

Відповіді.

Задача 1. 95,3 %.

Задача 2. 123 млн грн.

Задача 3. 250 млн грн.

Задача 4. 90 млн грн.

Задача 5. 128 млн грн.

Задача 6. 95 %.

Задача 7. 97,4 %.

Задача 8. Зріс на 10 %.

Задача 9. 7425 тис. грн.

Задача 10. 1,069.

загрузка...