Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

СТАТИСТИКА ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Вивчаючи цю тему, насамперед потрібно добре засвоїти зміст поняття «продукція сільського господарства», докладно з’ясувати, які складові утворюють таку продукцію. Для цього потрібно ґрунтовно ознайомитися з українською Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) та Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП). Ці документи містять докладний перелік видів продукції та послуг, що стосуються сільського господарства як галузі матеріального виробництва. Принагідно зазначимо, що до продукції сільського господарства не включають вирощені лісові насадження, які є продукцією лісоводства, розглядуваного як самостійний вид економічної діяльності. Із 1966 р. не вважається сільськогос­подарською продукція рибальства, оскільки відтоді воно є окремим видом економічної діяльності, а з 1997 р. до продукції сільського господарства відносять гриби, вирощені на промисловій основі (шампіньйони, вішенки). Не належать до продукції сільського господарства продукти промислової переробки сільськогосподарської сировини, навіть такої, яка вироблена самим сільськогосподарським підприємством (борошно, олія, сушені плоди, масло тваринне, сири тощо, а також продукти забою худоби — м’ясо, шкура).

Слід добре усвідомити важливість обліку продукції сільського господарства в натуральному та грошовому виразі, а також значення кожного з цих видів обліку зокрема. Підкреслимо, що загальні обсяги продукції в сільському господарстві у вартісному виразі визначають не лише за допомогою цін за окремими видами продукції, а й за собівартістю виробництва, а також за витратами робочого часу, кормовими еквівалентами та в умовно-натураль­ному виразі. Потрібно засвоїти мету такого визначення, з’ясувати його переваги і недоліки, а також значення для аналізу економічного стану та закономірностей розвитку аграрних підприємств і сільського господарства в цілому.

На особливу увагу заслуговують вартісні показники продукції сільського господарства: валова продукція та валовий випуск сіль­ського господарства, кінцева, товарна, реалізована і чиста продукція, проміжне споживання, валова додана вартість.

Важливо не лише засвоїти економічний зміст і методику визначення цих показників, усвідомивши їх значення для оцінювання діяльності аграрних підприємств і стану та розвитку сільського господарства в цілому, а й навчитися розраховувати кожний із них на підставі конкретних статистичних даних.

З’ясовуючи сутність валової продукції сільського господарства, слід звернути увагу на те, що її обчислюють за методом валового обороту, тобто з повторним обліком. Потрібно усвідомити, від чого залежить розмір подвійного обліку і як він впливає на обсяг виробництва продукції. Слід також мати на увазі, що в разі обчислення обсягу валової продукції сільського господарства органи державної статистики з практичних міркувань іноді відступають від загального правила не включати до продукції сільського господарства продукцію, одержану від забою тварин і первинної промислової переробки. Так, до вартості продукції кролівництва і хутрового звірівництва входить вартість м’яса у забійній вазі та шкурок звірів, якщо їх використано з господарською метою.

Валова продукція сільського господарства — це сума продукції окремих галузей рослинництва і тваринництва у грошовому виразі за певний період (як правило, за календарний рік). Вона характеризує загальний обсяг продукції сільського господарства і являє собою повну вартість виготовленого продукту, що складається з вартості, раніше створеної і перенесеної на продукт, а також новоствореної в розглядуваному році вартості.

Валова продукція рослинництва містить:

1) вартість валових зборів усіх видів сільськогосподарських ку­льтур (включаючи вартість виходу садивного матеріалу), продукції квітництва та вирощування декоративних культур і багаторічних насаджень;

2) вартість продукції вирощування молодих багаторічних насаджень;

3) зміну вартості незавершеного виробництва від початку до кінця року.

Вартість валового збору сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень визначається множенням обсягу виробленої продукції в натурі на ціну одиниці продукції. При цьому до валового збору включається врожай як з основних, так і з повторних і міжрядних посівів. За зерновими і зернобобовими культурами до вартості продукції включають солому й полову.

До продукції квітництва та вирощування декоративних культур включають:

  • вартість вирощування квіткової розсади;
  • вартість продукції квіткових культур (однорічних і багаторічних), зібраних у звітному році;
  • вартість продукції розсадників (саджанців багаторічних квіткових і декоративних культур).

Вартість продукції вирощування молодих багаторічних насаджень визначається за перший рік за витратами на закладання 1 га насаджень, а протягом наступних років — до плодоносного віку — за витратами з догляду 1 га молодих насаджень за рік.

Методику обчислення зміни вартості незавершеного виробництва в рослинництві ілюструє таблиця.

ОБЧИСЛЕННЯ ЗМІНИ ВАРТОСТІ
НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА В РОСЛИННИЦТВІ

Елемент
незавершеного виробництва
Площа, га Зміна площ незаверше­ного вироб­ництва
(гр. 3 —
гр. 2)
Вартість у порівнян­них цінах, грн./га Зміна вар­тості неза­вершеного виробниц­тва, грн.
(гр 4 × гр. 5)
під урожай звітного року у звітному році під урожай наступного року
Посів озимих культур 1000 1200 +200 122,50 +24 500
Підйом парів і зябу під яро­вину 1200 100 –200 60,49 –12 098

Отже, приріст незавершеного виробництва становить 12 402 грн.

До валової продукції тваринництва включають:

1) вартість продукції нормальної життєдіяльності сільськогосподарських тварин (молоко, вовна, яйця, мед тощо) та побічної продукції — гною, вовни від линяння і т. ін.;

2) вартість продукції вирощування тварин — приплоду, приросту живої ваги тварин;

3) вартість продукції кролівництва, хутрового звірівництва, бджільництва, шовківництва та інших галузей тваринництва.

Вартість продукції тваринництва, одержаної в результаті нормальної життєдіяльності сільськогосподарських тварин, визначається множенням відповідних натуральних показників на ціну за одиницю продукції. Вартість продукції вирощування продуктивної худоби визначається за видами в живій вазі (ціна береться за 1 ц). Продукцію вирощування коней умовно беруть в обсязі реалізації її на забій у живій вазі.

Вартість продукції кролівництва і хутрового звірівництва визначається множенням зміни (приросту або зменшення) поголів’я від початку до кінця звітного року, кількості одержаної продукції (м’яса і шкурок звірів) за рік на відповідні ціни за одну голову, один центнер забійної ваги та за одну шкурку. До вартості продукції хутрового звірівництва входить також вартість молодняка звірів кліткового утримання, проданого на плем’я (ціна береться за одну голову).

До вартості продукції бджільництва включають вартість бджо­лосімей, меду, воску, маточного молочка, прополісу, квіткового пилку, бджолиної отрути, а також витрати, які віднесені на бджолозапилювані культури.

Вартість побічної продукції тваринництва, такої як вовна-линь­ка, щетина та інший волос сільськогосподарських тварин визначається розміром закупівлі, а продукція гною — розрахунково, за нормами виходу свіжого гною від однієї голови худоби та птиці за рік.

Товарна продукція сільського господарства — це частина валової продукції, яку реалізовано або призначено для реалізації. До її складу включають продукцію, продану державі, кооперативним, заготівельним, торговельним та іншим організаціям, переробним підприємствам, на біржах, аукціонах, на експорт, на міських і сільських ринках, окремим установам і особам, а також продукцію, реалізовану в рахунок оплати праці робітників сільського господарства і залучених працівників, повернену в рахунок натуральних позичок (на насіння, фураж), використану на громадське харчування і на обмін за бартерними договорами.

У сільському господарстві товарна продукція визначається в натуральному і вартісному виразі. У натуральній формі сільськогосподарські підприємства реалізують окремі види виробленої ними сільськогосподарської продукції: зерно, картоплю, овочі, молоко тощо. Загальний обсяг товарної продукції сільського господарства визначається у вартісному виразі.

У статистичній практиці обчислюють такі вартісні показники товарної продукції сільського господарства:

1) внутрішньогалузева товарна продукція (внутрішньосільський оборот товарної продукції) це продукція, яка безпосередньо реалізується або є предметом обміну між сільськогосподарськими підприємствами, господарствами та сільським населенням;

2) галузева товарна продукція (позасільський оборот) це продукція, реалізована за межі сільського господарства як галузі. Цей показник товарної продукції застосовується для визначення товарної продукції сільського господарства в цілому та за окремими його галузями. Він характеризує ту частину продукції сільського господарства, яка призначена для забезпечення міського населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Значна частина цієї продукції після її переробки забезпечує виробничі потреби сільськогосподарських підприємств (комбікорми), а сільське населення — продуктами харчування (хліб, цукор, ковбасні вироби тощо);

3) повна товарна продукція (загальний обсяг товарної продукції сільського господарства) це сума галузевої і позагалузевої товарної продукції. Цей показник товарної продукції дає змогу визначити розмір виручки сільськогосподарських підприємств, особистих господарств населення і селянських господарств від реалізації сільськогосподарської продукції. Його також використовують для різних економічних розрахунків, наприклад для обчислення загальної суми грошового обороту.

На аграрних підприємствах, як правило, виробляється багато видів сільськогосподарської продукції, які мають різне цільове призначення і різну економічну ефективність.

Для аналізу стану та ефективності сільськогосподарського виробництва, його окремих галузей, а також окремих видів продукції важливе значення має визначення рівня їх товарності. Для оцінювання рівня товарності сільськогосподарського виробництва застосовують показники товарності.

Показники товарності, які характеризують рівень товарності окремих видів сільськогосподарської продукції (зерно, картопля, молоко і т. ін.), а також кожної галузі та підприємства в цілому, визначаються як відсоткове відношення товарної продукції до валової.

Обчислюючи показники товарності за окремими видами продукції, обсяги валової і товарної продукції подають у натуральному виразі (ц, т, шт.), тобто беруть показники валового збору та обсяги реалізації того чи іншого продукту. Щоб схарактеризувати рівень товарності окремих видів продукції рослинництва і тваринництва, застосовують ще й такі показники в натуральному виразі:

  • щодо продукції рослинництва рівень товарності обчислюється як відношення обсягу товарної продукції окремої культури до її посівної площі;
  • щодо продукції тваринництва — як відношення обсягу товарної продукції певного виду до середньорічного поголів’я тварин, від якого одержано цю продукцію, або до площі відповідних земельних угідь. Продукція великої рогатої худоби та овець розраховується на площу сільськогосподарських угідь, свиней — на площу ріллі, птиці — на посівну площу зернових культур по-
    переднього року.

Розраховуючи показники товарності за кожною галуззю та в цілому по підприємству, застосовують вартісні показники валової і товарної продукції, при цьому обсяг кожного з цих видів продукції оцінюють в однакових, як правило, порівнянних, цінах, виключаючи з товарної та валової продукції нетоварні і малотоварні продукти (сіно, солому, силос, траву на зелений корм, гній тощо). Крім того, з валової продукції виключають вартість зміни незавершеного виробництва, а також вирощування молодих багаторічних насаджень, оскільки вони не є предметом реалізації.

У цілому по господарству показник товарності можна обчислити як відношення грошової виручки від реалізації продукції до площі сільськогосподарських угідь.

Кінцева продукція сільського господарства — це частина валової продукції, яка надходить у товарний оборот і на невиробниче споживання (особисте і громадське), а також використовується для збільшення запасів і поставляння на експорт. Обчислюється кінцева продукція відніманням від валової продукції вартості продукції, яка використана на виробничі потреби в сільському господарстві (вартість насіння і посадкового матеріалу, кормів тощо) з урахуванням відходів і витрат при зберіганні.

Реалізована продукція сільського господарства — це фактично продана на сторону по всіх каналах продукція в даному періоді незалежно від часу її виробництва. Обсяг реалізації може дорівнювати вартості товарної продукції сільського господарства або відрізнятися від неї, що залежить від розміру залишків продукції в господарстві на кінець року порівняно з початком. До обсягу реалізації включається вся стандартна і нестандартна продукція, некондиційна худоба та птиця в заліковій вазі, вовна — в перерахунку на чисте волокно.

Чиста продукція сільського господарства — це новостворена частина вартості валової продукції. Вона визначається як різниця між вартістю валової продукції та матеріальними виробничими витратами. До матеріальних виробничих витрат у сільському господарстві належать:

1) матеріальні витрати сільськогосподарського походження — насіння і посадковий матеріал, корми, яйця для інкубації, підстил­ка, гній тощо;

2) матеріальні витрати промислового походження — електроенергія, мінеральні добрива, паливо і мастильні матеріали, запасні частини до машин, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками, медикаментами і дезинфікуючі матеріали і т. ін.;

3) амортизаційні відшкодування за основні виробничі фонди.

Окремо слід звернути увагу на засвоєння методики розрахунку таких показників, як валовий дохід і чистий дохід сільськогосподарських підприємств, які застосовуються на практиці для оцінювання результатів їх діяльності.

Валовий дохід сільськогосподарських підприємств — це вар­тісний вираз результату основної діяльності з урахуванням не лише незавершеного виробництва, а й інших виробництв (допоміжних, обслуговуючих, підсобних і промислових виробництв, надання послуг на сторону тощо). Його розмір визначають відніманням від валової продукції, обчисленої за собівартістю (собівартість виробництва продукції рослинництва і тваринництва всіх видів, зміна незавершеного виробництва за собівартістю, собівартість вирощування молодих багаторічних насаджень, собівартість наданих послуг на сторону) з урахуванням розміру прибутку або збитку від реалізації продукції звітного року порівняно із собівартістю реалізованої продукції та інших прибутків і збитків, вартості виробничих матеріальних витрат, які складаються з вартості виробничої спожитих предметів праці, амортизації основних засобів і витрат на оплату послуг, наданих зі сторони, крім оплати праці та відрахувань на соціальні потреби. Дані про обсяг валового доходу сільськогосподарських підприємств містять річні звіти цих підприємств (ф. № 6 — АПК, довідка 1 «Валовий дохід сільгосппідприємства»).

Чистий дохід визначається відніманням від валового доходу витрат на оплату праці.

Вивчаючи вартісні показники продукції сільського господарства, важливо опанувати методику визначення показників, яка застосовується в СНР. Ідеться про такі показники, як валовий випуск сільського господарства, проміжне споживання і валова додана вартість. Слід з’ясувати економічну суть цих показників, усвідомити їх відмінності від показників валової і чистої продукції, а також сферу їх застосування.

Валовий випуск сільського господарства охоплює продукцію рослинництва; продукцію тваринництва; сільськогосподарські послуги за такими складовими: меліорація земель, хімізація ґрунтів; захист рослин від хвороб та шкідників сільськогосподарських культур; забезпечення функціонування зрошувальних та осу­шувальних систем; зоотехнічне та ветеринарне обслуговування тваринництва.

Проміжне споживання в сільському господарстві складається з усіх матеріальних витрат, пов’язаних з виробничим процесом, включаючи ту частину виробленої продукції, яка була використана на виробниче споживання, а також нематеріальних витрат, до яких належать: орендна плата; комунальні послуги; реклама; юридичні послуги; послуги фінансового посередництва та страхування; ветеринарне обслуговування.

Крім того, до проміжного споживання належать комплексні витрати (без оплати праці), що містять як матеріальні витрати, так і оплату нематеріальних послуг (гарантійний ремонт і обслуговування; утримання науково-дослідних установ; представницькі та інші витрати).

Валова додана вартість розраховується як різниця між валовим випуском та проміжним споживанням.

Розрахунки валового випуску, проміжного споживання та валової доданої вартості здійснюються за двома секторами: сектором підприємств (нефінансових корпорацій у сільському господарстві) і сектором господарств населення (домашніх господарств). До першого сектору належать усі господарюючі суб’єкти — юридичні особи незалежно від основного виду їх економічної діяльності, форми власності та її розміру, які діють у сфері сільськогосподарського виробництва, виконують роботи і надають послуги сільськогосподарського характеру, тобто спеціалізовані сільськогосподарські підприємства й організації, підсобні сільськогосподарські підприємства й виробництва, що перебувають на балансі несільськогосподарських підприємств і організацій. До складу сектору домашніх господарств входять підсобні господарства населення, колективні сади й городи, селянські (фермерські) господарства, орендарі.

Вивчаючи вартісні показники продукції сільського господарства важливо засвоїти, що валову, товарну, кінцеву і чисту продукцію сільського господарства, а також валовий випуск сільського господарства, проміжне споживання і валову додану вартість оцінюють у поточних і порівнянних цінах, а реалізовану продукцію — лише в поточних цінах. Слід з’ясувати сутність цих цін та засвоїти їх роль і значення у процесі аналізу продукції сільського господарства.

Порівнянна ціна продукції сільського господарства — це єдина середньозважена загальнодержавна ціна для певного виду продукції будь-якого року, узятого за базу. Протягом 1983—1996 рр. застосовувалися порівнянні ціни 1983 р. Починаючи з 1996 р., за порівнянні ціни продукції сільського господарства взято середньозважені ціни товарної і нетоварної частини валової продукції 1996 р. Товарна продукція і нетоварна, тобто така, яка залишається в гос­подарстві для виробничого споживання, оцінюється окремо. Товарна продукція оцінюється за фактичними цінами її реалізації, які залежать від каналів реалізації (договірні, біржові, ринкові тощо), нетоварна в сільськогосподарських підприємствах — за собівартістю її виробництва, в господарствах населення — за середньотоварними цінами.

Щоб зекономити час і зберегти структурні співвідношення, обсяг валової продукції сільського господарства в порівнянних цінах 1996 р. як у цілому, так і за галузями (рослинництвом і тваринництвом) та категоріями господарств за попередні роки визначають множенням відповідного обсягу валової продукції в порівнянних цінах 1983 р. на 0,99217 — єдиний загальноукраїнський коефіцієнт переходу від порівнянних цін 1983 р. до порівнянних цін 1996 р.

Фактичні ціни в СНР — це так звані основні ціни, тобто ціни виробників, які склалися на ринку в період виробництва. До основних цін не входять будь-які податки на продукцію, але вони включають субсидії щодо неї.

Неринкові товари та послуги оцінюються за собівартістю (вклю­чаючи споживання основного капіталу, тобто амортизацію), оскільки більшість неринкових товарів та послуг не має ринкових цінових аналогів.

За порівнянні ціни в СНР беруться фактичні ціни попереднього звітного року. На практиці для визначення динаміки фізичного обсягу валового випуску та проміжного споживання їх оцінюють у порівнянних цінах 1996 р., а також порівняно з попереднім роком.

Слід знати, що продукцію сільського господарства в порівнянних цінах можна обчислити такими методами:

  • методом прямого підрахунку, який полягає в тому, що від вартості продукції в порівнянних цінах віднімаються відповідні елементи в тих самих цінах, для чого їх вартість у фактично діючих цінах перераховують у порівнянні ціни за допомогою індексу цін;
  • методом індексу цін, який полягає в тому, що відповідні вартісні показники продукції у фактично діючих цінах ділять на індекс цін;
  • методом питомої ваги; наприклад, чисту продукцію в порівнянних цінах визначають множенням обсягу валової продукції в порівнянних цінах на питому вагу чистої продукції у валовій продукції, яку обчислено за цими показниками продукції у фактично діючих цінах.

Потрібно пам’ятати, що вартісні показники продукції сільського господарства відіграють важливу роль під час аналізу стану й розвитку сільськогосподарського виробництва. Тому особливу увагу слід сконцентрувати на вивченні напрямів і статистичних методів їх аналізу. Такі показники застосовують, досліджуючи виконання планів і динаміку виробництва сільськогосподарської продукції та її склад, оцінюючи її товарність, а також вплив різних факторів на її обсяг.

Показники виконання плану, динаміки та складу валової, товарної, реалізованої і чистої продукції сільського господарства, а також валового випуску, проміжного споживання та валової доданої вартості аналізують, як правило, у трьох аспектах:

1)   соціально-економічному — за окремими сільськогосподарськими підприємствами та їх групами, а також за категоріями господарств;

2)   галузевому — за галузями та основними продуктами;

3)   територіальному — за окремими адміністративно-терито­ріальними одиницями (районами, областями, природно економічними зонами та по країні в цілому).

Вивчаючи вартісні показники продукції сільського господарства з усіх зазначених поглядів, застосовують різні статистичні ме­тоди: статистичні групування, абсолютні, відносні та середні величини, абсолютні, відносні та зведені показники структурних зрушень, методи побудови та аналізу рядів динаміки, індексний метод тощо.

Важливо не лише добре засвоїти методику та умови і можливості застосування кожного з цих методів для аналізу вартісних показників продукції сільського господарства, а й навчитися правильно їх використовувати (з урахуванням завдань дослідження стану та розвитку як окремих аграрних підприємств, так і сільського господарства в цілому), а також формувати обґрунтовані висновки за здобутими результатами. Щоб досягти цієї мети, слід неодмінно опрацювати наведені далі розв’язання типових задач з цієї теми.

Потрібно також знати, що однією з найважливіших складових економіко-статистичного аналізу вартісних показників продукції сільського господарства є зіставлення їх із розмірами площ сільсь­когосподарських угідь та основних виробничих фондів, чисельніс­тю населення, кількістю працівників тощо та вивчення здобутих відносних показників у динаміці за зазначеними раніше напрямами.

Додаткова література

  1. Класифікація видів економічної діяльності. КВЕД. Державний класифікатор України. ДК 009—96. Чинний від 1997—01—07.
  2. Державний класифікатор продукції та послуг. ДКПП. Державний класифікатор України. ДК 016—97. Чинний від 1999—01—01.
  3. Методичні положення щодо розрахунку валової продукції сільського господарства у порівнянних цінах: Затверджено наказом Держком­стату України від 25.12.97 № 109.
  4. Інструкція про порядок заповнення спеціалізованих форм річного звіту підприємствами агропромислового комплексу: Затверджено наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11 жовтня 1994 р. № 295, із змінами та доповненнями, що затверджені наказами Мінагропрому України від 30 листопада 1998 р. № 340 і від 23 листопада 1999 р. № 350.
  5. Статистика: Підручник / А. В. Головач, А. М. Єріна, О. В. Ко­зирєв та ін.; За ред. А. В. Головача, А. М. Єріної, О. В. Козирєва. — К.: Вища шк., 1993.
  6. Статистика сельского хозяйства / Под ред. Утца-Петера Райха и Рудольфа Янке. — Висбаден: Федеральное статистическое управление Германии, 1996.
  7. Чекотовський Е. В. Основи статистики сільського господарства: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001.

Валова продукція сільського господарства — це сума продукції окремих галузей рослинництва і тваринництва у грошовому виразі за певний період (як правило, за календарний рік).

Товарна продукція сільського господарства — це частина валової продукції, яку реалізовано або призначено для реалізації.

Внутрішньогалузева товарна продукція (внутрішньосільський обо­рот товарної продукції) це продукція, яка безпосередньо реалізується або є предметом обміну між сільськогосподарськими підприємствами, господарствами та сільським населенням.

Галузева товарна продукція (позасільський оборот) — це продукція, реалізована за межі сільського господарства як галузі. Цей показник товарної продукції застосовується для визначення товарної продукції сільського господарства в цілому та за окремими його галузями.

Показники товарності продукції сільського господарства характеризують рівень товарності окремих видів сільськогосподарської продукції (зерно, картопля, молоко т. ін.), а також кожної галузі та підприємства в цілому, визначаються як відсоткове відношення товарної продукції до валової.

Кінцева продукція сільського господарства — це частина валової продукції, яка надходить у товарний оборот і на невиробниче споживання (особисте і громадське), а також використовується для збільшення запасів і поставляння на експорт.

Реалізована продукція сільського господарства це фактично продана на сторону по всіх каналах продукція в даному періоді незалежно від часу її виробництва.

Чиста продукція сільського господарстваце новостворена частина вартості валової продукції. Вона визначається як різниця між вартістю валової продукції та матеріальними виробничими витратами.

Чистий дохід визначається відніманням від валового доходу витрат на оплату праці.

Валовий випуск сільського господарства охоплює продукцію рослинництва; продукцію тваринництва; сільськогосподарські послуги за такими складовими: меліорація земель, хімізація ґрунтів; захист рослин від хвороб та шкідників сільськогосподарських культур; забезпечення функціонування зрошувальних та осушувальних систем; зоотехнічне та ветеринарне обслуговування тваринництва.

Проміжне споживання в сільському господарстві складається з усіх матеріальних витрат, пов’язаних з виробничим процесом, включаючи ту частину виробленої продукції, яка була використана на виробниче споживання, а також нематеріальних витрат, до яких належать: орендна плата; комунальні послуги, реклама, юридичні послуги; послуги фінансового посередництва та страхування; ветеринарне обслуговування.

Валова додана вартість розраховується як різниця між валовим випуском та проміжним споживанням.

Порівнянна ціна продукції сільського господарства це єдина середньозважена загальнодержавна ціна для певного виду продукції будь-якого року, узятого за базу.

План практичного заняття

  1. Поняття продукції сільського господарства та її складові.
  2. Види обліку продукції сільського господарства та їх значення.
  3. Валова продукція сільського господарства.
  4. Товарна продукція сільського господарства та показники її товарності.
  5. Кінцева та реалізована продукція сільського господарства.
  6. Чиста продукція, валовий і чистий дохід сільськогосподарських підприємств.
  7. Валовий випуск, проміжне споживання та додана вартість сільського господарства.
  8. Види вартісного оцінювання продукції сільського господарства.
  9. Основні напрямки та методи статистичного аналізу вартісних показників продукції сільського господарства.
  1. 1. З чого складається продукція сільського господарства?
  2. 2. Які існують види обліку продукції сільського господарства і з якою метою вони застосовуються?
  3. 3. Що таке валова продукція сільського господарства та її склад?
  4. 4. Які складові частини валової продукції рослинництва? Опишіть методику їх обчислення за сільськогосподарськими культурами та багаторічними насадженнями.
  5. 5. Опишіть методику визначення вартості продукції вирощування молодих багаторічних насаджень і квіткових та декоративних культур.
  6. 6. Що таке незавершене виробництво в сільському господарстві ? Опишіть методику його визначення.
  7. 7. Які складові валової продукції тваринництва? Опишіть методику їх обчислення.
  8. 8. У чому полягають особливості визначення вартості продукції кролівництва і хутрового звірівництва та побічної продукції тваринництва?
  9. 9. У чому полягають особливості визначення валової продукції сільського господарства?
  10. 10. Що таке кінцева продукція сільського господарства? За якою методикою її обчислюють?
  11. 11. Що таке товарна продукція сільського господарства? Який її склад?
  12. 12. Назвіть показники товарності продукції сільського господарства та опишіть методику їх розрахунку.
  13. 13. Що таке реалізована і чиста продукція сільського господарства? За якою методикою їх обчислюють?
  14. 14. Що таке валовий і чистий дохід сільськогосподарських підприємств? За якою методикою їх обчислюють?
  15. 15. Що таке валовий випуск, проміжне споживання та валова додана вартість сільського господарства? За якою методикою обчислюють ці показники?
  16. 16. З чого складаються матеріальні та нематеріальні витрати проміжного споживання в сільському господарстві?
  17. 17. Опишіть методи перерахунку продукції сільського господарства в порівнянні ціни.
  18. 18. Назвіть основні напрямки аналізу вартісних показників продукції сільського господарства.
  19. 19. Як визначаються показники виходу валової продукції сільського господарства на одиницю земельної площі та на душу населення?
  20. 20. Назвіть показники, що характеризують склад валової та товарної продукції сільського господарства, і опишіть методику їх обчислення.
  21. 21. Назвіть основні методи та показники, застосовувані під час аналізу динаміки вартісних показників продукції сільського господарства та опишіть методику їх обчислення.
  22. 22. Перелічіть види відносних величин, застосовуваних для аналізу вартісних показників продукції сільського господарства.
  23. 23. Запишіть формули індексів, застосовуваних для вивчення динаміки вартісних показників продукції сільського господарства.
  24. 24. Запишіть формули індексів взаємозв’язаних систем індексів, які застосовують під час аналізу вартісних показників продукції сільського господарства, а також формули для визначення абсолютної зміни їх обсягів за рахунок аналізованих факторів.

Навчальні завдання

1. Річний звіт сільськогосподарського підприємства про виробництво валової продукції сільського господарства за звітний рік містить такі дані.

Вартість валового збору зернових, технічних, плодоягідних, кор­мових овочево-баштанних культур, картоплі та інших (з урахуванням вартості незавершеного виробництва) становить 6400 тис. грн.

У господарстві намолочено борошна з власного зерна на 20 тис. грн., а також зібрано дикорослих фруктів, ягід, лісових горіхів і грибів на 2 тис. грн.

Вартість виробленого молока, яєць, вовни, меду становить 3400 тис. грн., а вартість продукції вирощування худоби і птиці (у живій вазі) — 1200 тис. грн. Крім того, реалізовано молодняка звірів на плем’я, одержаних шкурок, а також м’яса звірів для господарського використання на 5 тис. грн. За рік зі ставків виловлено риби на 10 тис. грн.

Визначіть обсяг валової продукції сільського господарства в кожній галузі та в господарстві в цілому.

2. По сільськогосподарських підприємствах області за звітний рік обсяг валової продукції сільського господарства у фактично діючих цінах становив 1920 млн грн., а в порівнянних цінах — 1600 млн грн.

Матеріальні витрати у фактично діючих цінах становили 930 млн грн.

Визначіть: 1) обсяг чистої продукції у фактично діючих цінах; 2) обсяг чистої продукції у порівнянних цінах: а) за методом прямого перерахунку; б) за методом індексу цін; в) за методом «питомої ваги» чистої продукції.

3. Маємо такі дані по господарству за звітний рік :

1)   валова продукція (за собівартістю) — 2474 тис. грн.;

2)   одержаний прибуток від реалізації продукції і наданих послуг на сторону та інші прибутки — 1018 тис. грн.;

3)   збитки від реалізації продукції, наданих послуг та інші збитки — 158 тис. грн.;

4)   усі витрати звітного року, крім оплати праці, відрахувань на соціальні потреби — 1504 тис. грн.;

5)   визначено до видачі з оплати праці — 744 тис. грн.;

6)   оплата праці найнятих і залучених осіб, включаючи відрахування на соціальні заходи — 4 тис. грн.

7)   відрахування на соціальні заходи — 252 тис. грн.

Визначіть валовий і чистий дохід господарства за звітний рік та їх вихід на 100 га сільськогосподарських угідь, площа яких становила 2330 га.

4. Виробництво і розподіл продукції рослинництва в господарстві за звітний рік характеризується такими даними:

Вид продукції Вироблено продукції, тис. грн. У тому числі
продано заготівель­ним і переробним підприємствам, ко­операції та іншим торговельним організаціям продано на ринку видано робітникам господарства в рахунок оплати праці видано
за виконані роботи
і надані послуги
на сторону
Зернові культури 2350 1150 210 230 40
У тому числі

солома

120 20
Цукрові буряки 1390 1380
Картопля та овочі 40 20
Кормові коренеплоди 80 10

Закладено ягідник на площі 2 га, а площа вирощування молодого ягідника становила 3 га. Вартість закладання 1 га ягідника становить 899,3 грн., а вартість вирощування 1 га — 512,6 грн.

У поточному році посіяно озимих під урожай майбутнього року на площі 560 га, а в минулому році — на площі 480 га. У поточному році зорано на зяб та піднято парів на площі 320 га під урожай наступного року, а під урожай звітного року — 360 га. Вартість незавершеного виробництва 1 га озимих культур становить 122,50 грн., а 1 га ярих — 60,49 грн.

Визначіть: 1) валову продукцію рослинництва; 2) товарну про­дукцію рослинництва; 3) показники товарності за видами продукції та по рослинництву в цілому. Обчислені показники проаналізуйте.

5. Маємо такі дані про сільське господарство області (у фактичних цінах, тис. грн.):

Показник Базисний рік Звітний рік
Валовий випуск 2031946 2212349
Проміжне споживання 1256672 1051908

Визначіть: 1) валову додану вартість за кожний рік; 2) матері­аломісткість валового випуску за кожний рік, %; 3) абсолютну і відносну зміни вихідних і розрахованих показників. Зробіть вис­новки.

6. Виробництво валової продукції в сільськогосподарських підприємствах області характеризується такими даними:

Показник Рік
базисний звітний
Валова продукція сільського господарства в порівнян­них цінах, млн грн. 1890 1928
Матеріальні витрати в порівнянних цінах (крім оплати праці), млн грн 790 858
Відпрацьовано за рік , тис. людино-год 230 200

Визначіть: 1) відносну та абсолютну зміну валової продукції сільського господарства за рахунок продуктивності та затрат праці; 2) відносну та абсолютну зміну чистої продукції за рахунок частки чистої продукції у валовій, а також продуктивності та затрат праці. Зробіть висновки.

7. Маємо по господарству за два роки такі дані про середньорічне поголів’я худоби та свиней, середній вихід продукції на одну голову у вартісному виразі та площу сільськогосподарських угідь:

Група тварин Середньорічне поголів’я, голів Середній вихід продукції на одну голову, грн.
Базисний рік Звітний рік Базисний рік Звітний рік
Корови 1368 1662 1060 1105
Молодняк ВРХ 3790 3880 456 465
Свині 650 780 507 560

Площа сільськогосподарських угідь у базисному році становила 3186 га, а у звітному році — 3061га.

Визначіть рівні виходу валової продукції тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь. За допомогою індексного методу знайдіть відносну і абсолютну зміну виходу валової продукції тваринництва на 100 га сільськогосподарських угідь у цілому по господарству за рахунок факторів, що визначають його зміну.

8. Залежність виходу валової продукції рослинництва на 100 га ріллі Yx від якості ґрунтів у балах за даними 30 господарств характеризується такою кореляційно-регресійною моделлю:

Yx = 41,5 + 0,5 x. Сукупний коефіцієнт детермінації R2= 0,475.

Перевірте вірогідність зв’язку з рівнем імовірності α = 0,05 і дайте економічну інтерпретацію параметрів і характеристик цієї кореляційно-регресійної моделі.

9. За даними статистичного щорічника визначено тенденцію зміни обсягу валової продукції тваринництва, млн грн., в усіх категоріях господарств України за 1990—1999 рр., яка характеризується таким рівнянням тренду: Yt = 27480 – 309,4 t. Коефіцієнт детермінації R2 = 0,793. Перевірте адекватність трендового рівняння за допомогою F-критерію з рівнем імовірності α = 0,05 і поясніть його параметри та характеристики.

Самостійна робота 1

За даними річних звітів за два роки сільськогосподарського підприємства (форма № 6-АПК) проаналізуйте динаміку валової продукції сільського господарства за галузями та в цілому по господарству на основі обчислення аналітичних показників динаміки (абсолютний приріст, темп приросту, середньорічний абсолютний приріст і темп приросту), а також динаміку галузевої структури валової продукції за допомогою абсолютних, відносних і загальних показників структурних зрушень. За базовий рік взяти 1996 р., а за звітний — минулий рік, при цьому проміжок між роками має бути не менш як 3 роки. Зробіть висновки.

Самостійна робота 2

За даними річного звіту сільськогосподарського підприємства (форми № 7-АПК, 9-АПК, 13-АПК, довідка 7 до форми № 9-АПК) визначіть натуральні показники товарності за двома (на вибір) видами продукції рослинництва і тваринництва як за обсягом їх виробництва, так і за посівними площами і поголів’ям худоби та вартісні показники товарності за галузями і по підприємству в цілому. Обчислені показники проаналізуйте.

Задача 1. За даними річного звіту радгоспу протягом звітного року вироблено продукції рослинництва на суму 962,0 тис. грн., у тому числі малотоварної — на 85,0 тис. грн. Вартість незавершеного виробництва на початок року становила 75,0 тис. грн., а на кінець року — 90,0 тис. грн. Вартість валової продукції тваринництва — 1460 тис. грн., у тому числі малотоварної — 2 тис. грн. За рік продано продукції рослинництва: заготівельним і переробним підприємствам — на суму 442 тис. грн., у тому числі малотоварної — на 5 тис. грн.; робітникам радгоспу — на 45 тис. грн.; продукції тваринництва: заготівельним і переробним підприємствам — на суму 1160 тис. грн., на ринку — на 96 тис. грн.

Обчисліть: а) вартість валової продукції; б) вартість товарної продукції; в) рівень товарності продукції рослинництва, тваринництва і господарства в цілому.

Розв’язання

Вартість валової продукції радгоспу: 962 + (90 – 75) + 1460 =
= 2437 тис. грн.;

вартість товарної продукції: 442 + 45 + 1160 + 96 = 1686 тис. грн.;

рівень товарності продукції рослинництва:
;

рівень товарності продукції тваринництва:

рівень товарності господарства в цілому:
.

Задача 2. За наведеними в таблиці даними про обсяг виробництва валової продукції і витрати праці в господарствах району визначіть: 1) абсолютну і відносну зміни валової продукції; 2) виробництво валової продукції в розрахунку на одну годину за два періоди та абсолютну і відносну зміни цього показника; 3) обсяг чистої продукції за два періоди; 4) абсолютні показники зміни загального обсягу виробництва валової продукції за рахунок зміни продуктивності і загальних витрат праці; 5) абсолютні та відносні показники зміни загального обсягу виробництва чистої продукції за рахунок зміни частки чистої продукції, валової продукції, продуктивності праці і загальних витрат праці. Поясніть взаємозв’язок між обчисленими показниками.

Показник
Період
базовий звітний
Вартість валової продукції в порівнянних цінах, тис. грн. 605 620,4
Матеріальні витрати в порівнянних цінах, тис. грн. 315 310
Відпрацьовано годин, тис. 149 147

Розв’язання

Абсолютна зміна обсягу валової продукції у звітному періоді порівняно з базовим становитиме 620,4 – 605 = 15,4 (тис. грн.), а відносна

Обсяг виробництва валової продукції в розрахунку на одну годину в базовому періоді дорівнюватиме, грн.:  а у звітному —

Абсолютна зміна обсягу виробництва валової продукції в розрахунку на одну годину у звітному періоді порівняно з базовим 4,22 – 4,06 = 1,6 грн., а відносна — .

Обсяг чистої продукції в базовому періоді становитиме, тис. грн.: 605 – 315 = 290, а у звітному 620,4 – 310 = 310,4.

Абсолютну зміну загального обсягу виробництва валової продукції за рахунок зміни продуктивності праці обчислюють так:  (тис. грн.), а за рахунок змін загальних витрат праці  тис. грн.

Абсолютну і відносну зміни обсягу чистої продукції за рахунок факторів, що впливають на його динаміку, визначають за допомогою такої системи взаємозв’язаних індексів:

, або ,

де  — індекси частки чистої продукції у загальному обсязі валової продукції, продуктивності праці, розміру витрат праці.

Частка чистої продукції у валовій у базовому періоді становить  а у звітному —

Індекс чистої продукції обчислюють за формулою  або 107,0 %, тобто обсяг чистої продукції у звітному періоді порівняно з базовим збільшився на 20,4 тис. грн.(310,4 – 290), або на 7,0 %.

Індекс частки чистої продукції у валовій продукції розраховують так:

або 104,5 %.

Отже, за рахунок зміни частки чистої продукції у валовий обсяг чистої продукції у звітному періоді порівняно з базовим зріс на 13,3 тис. грн. (310,4 – 297,1), або на 4,5 %.

Індекс продуктивності праці обчислюють за формулою

або 103,9 %,

тобто внаслідок зміни погодинного рівня продуктивності праці обсяг чистої продукції збільшився на 11,2 тис. грн. (297,1 – 285,9), або на 3,9 %.

Індекс розміру витрат праці визначимо за формулою

або 98,6 %,

тобто в результаті зміни розміру витрат праці обсяг чистої продукції у звітному періоді порівняно з базовим зменшився на 4,1 тис. грн. (290 – 285,9), або на 1,4 %.

Взаємозв’язок між індексами чистої продукції, її частки у валовій продукції, продуктивності праці і розміру витрат праці буде таким:

, тобто 1,070 = 1,045 × 1,039 × 0,986, а в абсолютному виразі — , тобто 20,4 = 13,3 +11,2 + ( –4,1).

загрузка...