Статистика рослиництва
1.Завдання статистики рослинництва.
2.Статистика землекористування і земельних угідь.
3.Статистика посівних площ і багаторічних насаджень.
4.Статистика агротехнічних заходів.
5.Статистика валового збору і врожайності.
1.Завдання статистики рослинництва
Статистика вивчає стан і розвиток галузі рослинництва з допомогою системи узагальнюючих показників. Головні завдання статистики рослинництва такі: 1) вивчення розмірів, складу і структури земельних угідь за категоріями землевласників, землекористувачів та видами угідь; 2) облік посівних площ сільськогосподарських культур; 3) облік та аналіз урожаю і урожайності ; 4) вивчення системи агротехнічних заходів та ефективності їх застосування.
2.Статистика землекористування
Земельний фонд розподіляється по категоріях землекористувачів. Відповідно до цільового призначення розрізняють землі: сільськогосподарського призначення, державного запасу, державного лісового фонду, державного водного фонду, населених пунктів, промисловості,)у та іншого несільськогосподарського призначення.
Розрізняють сільськогосподарські і несільськогосподарські угіддя.
Під час аналізу даних про використання землі у сільському господарстві обчислюють такі відносні показники: 1) коефіцієнт використання земельного фонду – відношення площі сільськогосподарських угідь до площі земельного фонду; 2) коефіцієнт використання орних земель – відношення площі ріллі до площі орних земель; 3) коефіцієнт використання ріллі – відношення посівної площі до площі ріллі.
При порівняльній оцінці ефективності використання землі важливо враховувати її якість. З цією метою в країні введено Державний земельний кадастр. Складовими частинами земельного кадастру є бонітування грунту і економічна оцінка земель.
3 Статистика посівних площ і багаторічних насаджень.
Посівною називаюгь площу, зайняту посівами сільськогосподарських культур. Статистика вивчає дані про хід сівби, про розміри посівних площ по окремих сільськогосподарських культурах та їх групах, категоріях господарств, адміністративних районах. На підставі цих даних визначають структуру і динаміку посівних площ, розміщення посівів на території країни.
Статистичний облік посівних площ ведуть за класифікацією сільськогосподарських культур.
У статистичному обліку розрізняють такі категорії посівних площ: засіяну, весняну продуктивну, збиральну, фактично зібрану.
Статистика вивчає розміри, склад і відтворення площ багаторічних насаджень. Багаторічними називають такі насадження, які вирощуються для одержання продукції протягом тривалого періоду.
Важливою є класифікація багаторічних насаджень за віком.
Поряд з показниками площі багаторічних насаджень визначають коефіцієнти густоти, приживання, зрідженості насаджень.
Статистичні органи одержують інформацію про посівні площі і багаторічні насадження як у формі звітності, так і спеціальних спостережень.
4. Статистика агротехнічних заходів
Під агротехнічними заходами розуміють встановлені агрономічною наукою та передовою практикою прийоми вирощування сільськогосподарських культур, що сприяють підвищенню
Завдання статистики агротехнічних заходів такі: визначення розмірів застосовуваних агротехнічних заходів при вирощуванні різних сільськогосподарських культур; контроль за виконанням планів; вивчення впливу агротехнічних заходів на врожайність і визначення економічної ефективності їх застосування.
Статистика застосовує систему показників агротехніки. Обчислення показників по кожному агротехнічному заходу має деякі особливості.
Вплив окремих агротехнічних і метеорологічних факторів на врожайність визначають за допомогою статистичного групування і кореляційного аналізу, а вплив сукупності агротехнічних або сукупності метеорологічних факторів – за допомогою аналітичного вирівнювання рядів динаміки.
5.Статистика валового збору і врожайності
Валовий збір і врожайність сільськогосподарських культур – важливі результативні показники розвитку рослинництва. Валовий збір (урожай) – це загальний розмір виробленої продукції конкретного виду (зерна, цукрових буряків тощо) з усієї площі посіву. Врожайність – це середній розмір валового збору з розрахунку на 1 га площі посіву. Валовий збір і врожайність обчислюють за окремими видами або однорідними групами сільськогосподарських культур і вимірюють у центнерах.
Завдання статистики валового збору і врожайності такі: своєчасний і точний облік розмірів валового збору і врожайності у розрізі категорій господарств; контроль за виконанням планів виробництва сільськогосподарської продукції; вивчення динаміки показників валового збору і врожайності; аналіз факторів і резервів збільшення валового збору і підвищення врожайності; визначення втрат при збиранні врожаю.
У статистиці визначають очікуваний і остаточний фактичний урожай. Крім того, обчислюють видовий урожай і урожай на пні.
У процесі збирання врожаю або після закінчення збиральних робіт визначають втрати врожаю. Для цього застосовують вибірковий спосіб та експертні оцінки.
Аналізуючи валовий збір і врожайність індексним методом, застосовують індивідуальні і загальні (агрегатні та середні) індекси.