Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Статистика рослиництва

1.Завдання статистики рослинництва.

2.Статистика землекористування і земельних угідь.

3.Статистика посівних площ і багаторічних насад­жень.

4.Статистика агротехнічних заходів.

5.Статистика валового збору і врожайності.

1.Завдання статистики рослинництва

Статистика вивчає стан і розвиток галузі рослинництва з допомогою системи узагальнюючих показників. Головні завдан­ня статистики рослинництва такі: 1) вивчення розмірів, складу і структури земельних угідь за категоріями землевласників, зе­млекористувачів та видами угідь; 2) облік посівних площ сільсь­когосподарських культур; 3) облік та аналіз урожаю і урожайності ; 4)   вивчення системи агротехнічних заходів та ефективності їх застосування.

2.Статистика землекористування

Земельний фонд розподіляється по категоріях землекорис­тувачів. Відповідно до цільового призначення розрізняють землі: сільськогосподарського призначення, державного запасу, дер­жавного лісового фонду, державного водного фонду, насе­лених пунктів, промисловості,)у та іншого несільськогоспо­дарського призначення.

Розрізняють сільськогосподарські і несільськогосподарські угіддя.

Під час аналізу даних про використання землі у сільському господарстві обчислюють такі відносні показники: 1) коефіці­єнт використання земельного фонду – відношення площі сільськогосподарських угідь до площі земельного фонду; 2) кое­фіцієнт використання орних земель – відношення площі ріллі до площі орних земель; 3) коефіцієнт використання ріллі –  відношення посівної площі до площі ріллі.

При порівняльній оцінці ефективності використання землі важливо враховувати її якість. З цією метою в країні введено Державний земельний кадастр. Складовими частинами земель­ного кадастру є бонітування грунту і економічна оцінка земель.

3 Статистика посівних площ і багаторічних насад­жень.

Посівною називаюгь площу, зайняту посівами сільськогос­подарських культур. Статистика вивчає дані про хід сівби, про розміри посівних площ по окремих сільськогосподарських куль­турах та їх групах, категоріях господарств, адміністративних районах. На підставі цих даних визначають структуру і дина­міку посівних площ, розміщення посівів на території країни.

Статистичний облік посівних площ ведуть за класифіка­цією сільськогосподарських культур.

У статистичному обліку розрізняють такі категорії посівних площ: засіяну, весняну продуктивну, збиральну, фактично зі­брану.

Статистика вивчає розміри, склад і відтворення площ бага­торічних насаджень. Багаторічними називають такі насаджен­ня, які вирощуються для одержання продукції протягом трива­лого періоду.

Важливою є класифікація багаторічних насаджень за віком.

Поряд з показниками площі багаторічних насаджень визна­чають коефіцієнти густоти, приживання, зрідженості насад­жень.

Статистичні органи одержують інформацію про посівні пло­щі і багаторічні насадження як у формі звітності, так і спеціаль­них спостережень.

4. Статистика агротехнічних заходів

Під агротехнічними заходами розуміють встановлені агро­номічною наукою та передовою практикою прийоми вирощуван­ня сільськогосподарських культур, що сприяють підвищенню

Завдання статистики агротехнічних заходів такі: виз­начення розмірів застосовуваних агротехнічних заходів при виро­щуванні різних сільськогосподарських культур; контроль за вико­нанням планів; вивчення впливу агротехнічних заходів на вро­жайність і визначення економічної ефективності їх застосування.

Статистика застосовує систему показників агротехніки. Об­числення показників по кожному агротехнічному заходу має де­які особливості.

Вплив окремих агротехнічних і метеорологічних факторів на врожайність визначають за допомогою статистичного групу­вання і кореляційного аналізу, а вплив сукупності агротехніч­них або сукупності метеорологічних факторів – за допомогою аналітичного вирівнювання рядів динаміки.

5.Статистика валового збору і врожайності

Валовий збір і врожайність сільськогосподарських культур – важливі результативні показники розвитку рослинництва. Ва­ловий збір (урожай) – це загальний розмір виробленої продук­ції конкретного виду (зерна, цукрових буряків тощо) з усієї площі посіву. Врожайність – це середній розмір валового збо­ру з розрахунку на 1 га площі посіву. Валовий збір і врожай­ність обчислюють за окремими видами або однорідними група­ми сільськогосподарських культур і вимірюють у центнерах.

Завдання статистики валового збору і врожайності такі: своєчасний і точний облік розмірів валового збору і врожайнос­ті у розрізі категорій господарств; контроль за виконанням пла­нів виробництва сільськогосподарської продукції; вивчення ди­наміки показників валового збору і врожайності; аналіз факто­рів і резервів збільшення валового збору і підвищення врожай­ності; визначення втрат при збиранні врожаю.

У статистиці визначають очікуваний і остаточний фактич­ний урожай. Крім того, обчислюють видовий урожай і урожай на пні.

У процесі збирання врожаю або після закінчення збираль­них робіт визначають втрати врожаю. Для цього застосовують вибірковий спосіб та експертні оцінки.

Аналізуючи валовий збір і врожайність індексним методом, застосовують індивідуальні і загальні (агрегатні та середні) ін­декси.

загрузка...