Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Статистика тваринництва

1.Завдання статистики тваринництва.

2.Статистика поголів’я худоби

3. Показники продукції тваринництва і продуктив­ності тварин.

4.Статистика кормів.

1.Завдання статистики тваринництва

Статистика вивчає стан і розвиток галузі тваринництва за допомогою системи узагальнюючих показників, розміщення ви­робництва по території країни, адміністративних районах, кате­горіях господарств.

Головні завдання статистики тваринництва такі: 1) облік чисельності і складу поголів’я худоби, процесу його відтво­рення; 2) облік і аналіз показників виробництва продукції тваринництва та продуктивності худоби 3) вивчення кормової бази тваринництва;

2. Статистика поголів’я худоби

Статистика вивчає чисельність поголів’я худоби та його відтворення за кількома класифікаціями тварин. Головними з них є класифікації тварин за видами, статтю і віком, породами, виробничо-економічним призначенням.

Кількість тварин визначають станом на певну дату або в середньому за певний період. Найбільш детальну характерис­тику кількості тварин різних видів і груп за категоріями гос­подарств статистика дістає станом на 1 січня кожного року на основі суцільного обліку.

Зазначені вище показники кількості тварин обчислюють за видами та групами і виражають у фізичних головах. Узагальню­ючий показник кількості тварин різних видів вимірюють в умов­них головах. За умовну голову прийнято брати голову дорослої великої рогатої худоби. Різні види і групи тварин перера­ховують в умовне поголів’я за відповідними коефіцієнтами.

У тваринництві відбувається безперервний рух поголів’я. Процес вирощування приплоду і заміни ремонтним молодняком тварин, які вибули з обороту, називають відтворенням пого­лів’я.

За даними таблиці обороту стада визначають такі основні відносні показники відтворення: вихід приплоду; загибель; за­безпеченість ремонтним молодняком.

3. Показники продукції тваринництва і продуктив­ності тварин

Продукція тваринництва складається з продукції, яку одер­жують в результаті господарського використання тварин (моло­ко, вовна, яйця, мед тощо) і продукції вирощування тварин (приплід, приріст).

Статистика визначає обсяг окремих видів продукції тварин­ництва у натуральному виразі за адміністративними районами і категоріями господарств, а також рівень продуктивності тварин, тобто вихід продукції з розрахунку на одну голову.

Обсяг продукції тваринництва у статистиці визначають прямим і розрахунковим способами. Прямий спосіб застосо­вують для сільськогосподарських підприємств і допоміжних гос­подарств державних підприємств і організацій. Всю продукцію обліковують шляхом зважування. Так, на фермах щодня зважу­ють надоєне молоко, в день стриження овець – вовну, на поча­ток кожного місяця – молодняк і дорослу худобу, на відгодівлі тощо.

Розрахунковий спосіб використовують для особистих гос­подарств населення. Обсяг продукції обчислюють як добуток від множення рівня продуктивності тварин на їх кількість від­повідної групи.

Продукцію вирощування тварин визначають як живу ма­су приплоду, приросту молодняка і дорослих тварин на відго­дівлі за звітний період. У продукцію вирощування не включа­ють масу загиблих тварин.

Показник продукції вирощування обчислюють за окремими видами тварин (велика рогата худоба, свині, вівці і кози) і пти­ці.

Завдання аналізу статистики продукції тваринництва і про­дуктивності тварин такі: оцінка виконання планового зав­дання; вивчення динаміки обсягу виробництва продукції і рівня про­дуктивності тварин; вивчення сезонності і ритмічності вироб­ництва протягом року; характеристика факторів, які впли­вають на виробництво продукції.

4. Статистика кормів

Забезпеченість тваринництва кормами та раціональне вико­ристання їх – вирішальна умова успішного розвитку галузі. Статистика визначає розміри виробництва різних видів кормів, наявність і склад кормів протягом року, рівень забезпеченості тварин кормами і ефек­тивність використання їх.

Загальну кількість кормів різних видів виражають у кормо­вих одиницях.

Дані про наявність кормів статистика вивчає протягом року (станом на початок місяця починаючи з жовтня по травень включно) (ф. ¹ 24 і 24-сг). Порівнюючи ці дані з кількістю тва­рин, можна охарактеризувати рівень забезпеченості тваринниц­тва кормами.

Рівень забезпеченості тваринництва кормами визначають порівнянням фактичної кількості кормів з потребою в них. Пот­ребу в кормах обчислюють як добуток від множення зоотехніч­них норм витрат кормів на середнє поголів’я. Розрахунки про­водять за окремими видами і статево-віковими групами тварин.

Статистика визначає витрати кормів по окремих видах кор­мів, видах тварин за календарний і господарський рік (від уро­жаю попереднього року до нового врожаю).

Узагальнюючу характеристику потреби в кормах, надход­ження, витрат і наявності їх дістають за допомогою кормових балансів. Розрізняють планові і звітні кормові баланси.

Основне завдання аналізу статистичних даних про корми – вивчення ефективності використання кормів. Для цього визна­чають індекси витрат кормів з розрахунку на одну голову худо­би і на одиницю продукції.

загрузка...