Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

СТАТИСТИКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

У системі національних рахунків один з розділів присвячено зовнішньоекономічній діяльності. На рахунках поточних операцій з «іншим світом» відбивається рух товарів, послуг та доходів через митний кордон країни. Найвагомішою складовою цього розділу є зовнішня торгівля товарами і послугами.

Об’єктом обліку зовнішньої торгівлі є всі товари та матеріальні цінності, вивезення і ввезення яких збільшує або зменшує матеріальні ресурси країни. Експортно-імпортні операції здійснюються як на комерційній, так і некомерційній (трансферти) основі. Статистика зовнішньої торгівлі визначає обсяги експорту та імпорту товарів (послуг), стан торговельного балансу, розподіл зовнішньоторговельного обороту за принципом «товар (послуги) — країна», вивчає динаміку обсягів експорту (імпорту), цін, умов торгівлі тощо.

У практиці світової торгівлі існують дві системи обліку товарів: загальна і спеціальна. Митна статистика України визначає обсяги зовнішньої торгівлі за методологією загальної системи обліку, згідно з якою фіксуються всі категорії товарів, що ввозяться (вивозяться): для реалізації, переробки і на митні склади (реекспорт).

Основним джерелом інформації про товарообмін є митний облік; основним документом — вантажна митна декларація, де зазначаються назва і код товару, його кількість і вартість, країни-контрагенти, умови поставки і форми розрахунку.

Запис даних у митній вантажній декларації здійснюється за єдиними принципами і методами обліку, кодування товарів і країн — на основі міжнародних класифікацій. В Україні використовують
10-цифровий товарний код, перші шість цифр якого є кодом Гармонізованої системи опису та кодування товарів (HS), наступні дві — код товару за Комбінованою номенклатурою Європейського співтовариства (CN), останній зарезервовано для можливої деталізації товару.

Запис щодо країн-контрагентів передбачає облік країн походже­ння імпортних товарів (де було видобуто, вироблено чи перероблено товар) і країн призначення експортних товарів (де товар буде спожи­то або перероблено). Кодування країн здійснюється на основі класи­фікатора країн світу (стандартні коди для держав і територій, що ви­користовуються у статистичному термінологічному бюлетені ООН).

За даними вантажних митних декларацій складаються звіти мит­них служб. Інформація про товари та послуги, що не проходять митного декларування, подається у формі звітів підприємств, тран­спортних і страхових компаній, агентств.

Обсяги експорту/імпорту товарів визначаються в натуральних одиницях вимірювання і у вартісному виразі — в національній валюті і в доларах США. Перерахунок здійснюється за курсом валют на момент угоди (середній курс купівлі і продажу валют).

У практиці міжнародної торгівлі залежно від умов угоди, які регламентовані Правилами з тлумачення торговельних термінів (Інотермс), для оцінки вартості експорту/імпорту одного і того самого товару існують різні ціни. З метою забезпечення порівнянності даних ціни приводяться до єдиного базису. Згідно з міжнародними стандартами вартість експортних товарів визначається за цінами ФОБ, імпортних — за цінами СІФ. Ціна ФОБ формується на кордоні країни-експортера, ціна СІФ — на кордоні країни-імпортера.

Ціна ФОБ = вартість товару за контрактом +
+ витрати, пов’язані з доставкою товару до кордону +
+ вартість вантаження + експортне мито.

Ціна СІФ = ціна ФОБ +
+ витрати на транспортування до кордону країни-імпортера +
+ витрати на страхування товару від кордону країни-експортера
до кордону країни-імпортера.

Облік міжнародних послуг здійснюється лише у вартісному виразі. Основні види послуг: транспортні, будівельні, страхові, турис­тичні, фінансові, комп’ютерно-інформаційні, лізингові винагороди, послуги в сфері культури, відпочинку, освіти, медицини, державні послуги, інші. Особливістю торгівлі послугами є одночасна участь обох сторін — резидента і нерезидента (послуги не зберігаються).

Вартість експортно-імпортних операцій, не опосередкованих грошима (бартер, надання економічної допомоги) визначається за цінами продажу аналогічних товарів чи активів або надання аналогічних послуг.

До загального обсягу експорту/імпорту товарів і послуг додають вартість нафти й природного газу.

Для характеристики обсягів зовнішньої торгівлі за певний період (місяць, квартал, рік), окрім вартості експорту Е та імпорту І, використовують:

  • зовнішньоторговельний оборот, що визначають як суму експорту та імпорту (Е + І);
  • сальдо торговельного балансу (Е – І). При додатньому саль­до торговельний баланс називають активним, при від’ємному — пасивним.

За допомогою показників у формі відносних величин оцінюється рівень розвитку і збалансованість зовнішньої торгівлі. З-поміж них:

  • коефіцієнт відкритості економіки, який показує ступінь участі країни в міжнародному поділі праці: Кв = (Е + І) : Q;
  • експортна квота: КЕ= Е : Q;
  • коефіцієнт імпортної залежності: Кі = І : Q, де Q — валовий внутрішній продукт. Значення Кі ≤ 15 % вважається безпечним для економіки країни;
  • коефіцієнт покриття оцінює ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі: К = Е : І. У разі активного сальдо торговельного балансу К > 1, у разі пасивного — К < 1. Скажімо, при К = 0,78 22 % товарного імпорту не забезпечується експортом. Для покриття дефіциту балансу необхідно залучити інші ресурси.

У практиці міжнародної торгівлі зовнішньоекономічні операції між країнами-контрагентами групують:

  • за видами операцій — купівля/продаж товарів і торгівля пос­лугами;
  • за групами товарів (машини, устаткування, мінеральні продукти тощо) і видами послуг (транспортні, туристичні і т. д.);
  • за ступенем технологічної обробки товару — готові вироби, напівфабрикати, сировина;
  • за видом товарообмінних операцій — зустрічні закупки, бартер, операції на давальницькій сировині.

Групування слугують основою аналізу структури експорту/ім­порту і структурних зрушень. На основі розподілу експорту за видами операцій, групами товарів і видами послуг визначаються найвагоміші експортні товари (послуги), для імпорту — товари критичного імпорту. Для характеристики виробничо-технологіч­ного потенціалу країни важливе значення має структура за ступенем технологічної обробки товару, зокрема:

  • частка сировини у загальному обсязі експорту;
  • частка готових виробів у загальному обсязі імпорту;
  • співвідношення експорту (імпорту) промислових виробів і продукції АПК.

На основі групувань за видами товарообмінних операцій визначають частку бартеру, який через відтік капіталу спричиняє диспропорції зовнішньої торгівлі.

В аналізі динаміки зовнішньої торгівлі широко використовують індекси: вартості pq, фізичного обсягу q, цін та середніх цін p окремо щодо експорту та імпорту. За окремими видами товарів визначаються індивідуальні індекси ipq, iq та ip, для товарних груп чи груп країн і по торгівлі в цілому — зведені індекси:

індекс вартості ,

індекс фізичного обсягу ,

індекс цін — через нестачу інформації щодо цін визначається на основі взаємозв’язку індексів .

В офіційних статистичних публікаціях більшості країн і міжнародних організацій найчастіше наводять індекси середніх цін, які розраховуються для товарів-представників. Ступінь представництва за окремими країнами і товарними групами різниться, досягаючи 80 % щодо експорту і 70 % щодо імпорту. Зведений індекс середніх цін розраховують за формулою середньозваженого індексу з вагами базисного періоду:

.

Співвідношення індексів середніх цін експорту і імпорту характеризує динаміку умов торгівлі:

Іумов торгівлі = Іексп.цін : Іімп..цін.

Значення Іумов торгівлі > 1 свідчить про зростання купівельної спроможності одиниці експорту і навпаки. Умови торгівлі залежать від попиту і коливань світових цін на окремі види товарів. Скажімо, зростання цін на нафту створить сприятливі умови торгівлі для країн-експортерів нафти і призведе до погіршення умов торгівлі в країнах-імпортерах нафти.

Загальну характеристику зовнішньоекономічної діяльності дає платіжний баланс. За його даними можна простежити, як протягом певного періоду (місяць, квартал, рік) розвивалася зовнішня торгівля, у якій формі були залучені іноземні інвестиції, чи здійснювалися інвестиції за кордоном, чи своєчасно погашалися зовнішні борги, як змінювалися резерви Національного банку.

Компонентами платіжного балансу є два рахунки: рахунок поточних операцій і рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій. Поточними називаються операції з товарами, послугами, доходами від інвестицій, а також операції, проведені на безоплатних засадах (поточні трансферти). Операції, пов’язані з кредитно-інвес­тиційною діяльністю, розглядаються як капітальні. Активи і зобов’язання класифікуються за функціональним призначенням: прямі інвестиції, портфельні інвестиці (акції, цінні папери,облігації тощо), інші інвестиції (кредити, готівка, депозити) та резерви.

Стан платіжного балансу залежить від сальдо рахунку поточних операцій. Додатне сальдо свідчить про зростання інвестиційного потенціалу країни, від’ємне — про зростання заборгованості країни «іншому світові».

Дефіцит платіжного балансу за поточними операціями фінансується, в основному, чистим припливом капіталу, і, навпаки, актив рахунку поточних операцій супроводжується відпливом капіталу. Як агрегована статистична система платіжний баланс пов’я­заний з такими макроекономічними показниками, як валовий внутрішній продукт, валові заощадження та інвестиції, бюджетний дефіцит, державний борг. Стан платіжного балансу впливає на валютні курси. Основне призначення балансу руху капіталів — виявити можливості покриття дефіциту балансу поточних операцій. Додатне сальдо балансу руху капіталів спостерігається у країн-інвесторів, від’ємне — у країн-боржників.

Для усунення платіжних дисбалансів у зовнішньоекономічному секторі використовують резервні активи. Складовими резервів є ліквідні іноземні активи та монетарне золото, які належать або контролюються органами грошово-кредитного регулювання. Скорочення резервів у платіжному балансі позначається знаком «+», зростання резервів — знаком «–».

[35]

Додаткова література

  1. Григорук Н. Е. Статистика внешнеэкономических связей. — М.: Финансы и статистика, 1993.
  2. Елисеева И. И., Костеева Т. В., Хоменко Л. Н. Международная статистика. — Минск: Вышэйш. шк., 1995. — С. 86—135.
  3. Сиденко А. В., Башкатов Б. И., Матвеева В. М. Международная статистика. — М.: Дело и сервис, 1999. — С. 107—121.

Зовнішньоекономічна діяльність — це експорт/імпорт товарів та послуг плюс міжнародні фінансові операції плюс доходи від надання резидентами факторів виробництва нерезидентам.

Країни-контрагенти — країни, між якими здійснюється зовнішньоторговельний оборот.

Реекспорт — вивіз іноземних товарів, які пройшли митну очистку, товарів з приписних митних складів і вільних зон.

Платіжний баланс — статистичний звіт, у якому за певний період часу відображуються зовнішньоекономічні відносини країни з «іншим світом».

1. Що є об’єктом статистики зовнішньої торгівлі?

2. Назвіть основні джерела інформації про зовнішньоторговельні операції.

3. Як визначаються обсяги експортно-імпортних операцій?

4. За якими цінами здійснюється облік вартості експортних і імпортних товарів?

5. Як оцінити збалансованість зовнішньоторговельного обороту?

6. Які показники використовуються для характеристики відкритості економіки та імпортної залежності окремої країни?

7. За якими ознаками здійснюються групування зовнішньоекономічних операцій між країнами-контрагентами?

8. Як можна оцінити виробничо-технологічний потенціал країни?

9. Які індекси використовують для характеристики динаміки зовнішньоторговельних операцій?

  1. 10. Що характеризує індекс умов торгівлі?
  2. 11. Поясніть взаємозв’язок балансу поточних операцій і балансу руху капіталів.
  3. 12. Поясніть економічний зміст дефіциту платіжного балансу. Якими засобами можна подолати його незбалансованість?

План практичного заняття

1.  Визначити експортну квоту і критичний імпорт країни.

2.  Оцінити збалансованість зовнішньоторговельного балансу.

3.  Здійснити аналіз товарної і географічної структури експорту/імпорту, оцінити структурні зрушення.

4.  Визначити індекси вартості, фізичного обсягу і цін експорту/імпорту.

5.  Оцінити динаміку умов торгівлі.

6.  Проаналізувати стан платіжного балансу.

Навчальні завдання

1. За наведеними даними, млрд дол. США, за кожен рік визначіть сальдо торговельного балансу країни, оцініть динаміку збалансованості експортно-імпортних операцій.

Показник Роки
1995 2000
Зовнішньоторговельний оборот 124 237
Експорт 64 117
Імпорт 60 120

2. За наведеними даними, млрд дол. США, визначіть для кожної країни: ступінь відкритості економіки, імпортну залежність, оцініть збалансованість експортно-імпортних операцій.

Країна Валовий внутрішній продукт Експорт товарів
і послуг
Імпорт товарів
і послуг
А 575 92 96,6
Б 800 160 162,4
В 320 48 50

3. Структура експорту та імпорту товарів за минулий рік характеризується даними, млн дол. США:

Група товарів Експорт Імпорт
Неблагородні метали та вироби з них 5335 623
Машини, устаткування, механізми, прилади, засоби наземного, повітряного та водного транспорту 1785 3415
Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості 1593 1670
Мінеральні продукти 1160 6320
Продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості 1380 1052
Продукція легкої промисловості 665 630
Інші товари 722 970
Разом товари 12640 14620
Послуги 3820 1430

Проаналізуйте структуру експорту та імпорту за видами операцій (товари, послуги) та за групами товарів, зробіть висновки.

4. За наведеними даними, млрд дол. США, визначіть індекси середніх цін та умов торгівлі, зробіть висновок.

Рік Фактична вартість Фізичний обсяг за середніми цінами
Експорт Імпорт Експорт Імпорт
1999 17,5 17,0 12,4 11,6
2000 18,2 17,6 11,8 12,2

Відповідь. 1,095; 0,985; 1,111.

  1. Платіжний баланс країни характеризується даними, млрд дол. США:

Товарний експорт ….  51;         Товарний імпорт .  64;

Експорт послуг ……  14;         Імпорт послуг …  12;

Приплив капіталу ….  23;         Відплив капіталу  19.

Визначіть: а) сальдо торговельного балансу; б) сальдо балансу руху капіталів; в) резерви. Зробіть висновок щодо стану зовнішньоторговельних відносин країни. Як він може вплинути на курс національної валюти?

Задача 1. За наведеними даними, млрд дол. США, для кожної країни визначимо характеристики рівня розвитку і збалансованості зовнішньої торгівлі.

Країна Валовий внутрішній
продукт
Експорт товарів
і послуг
Імпорт товарів
і послуг
А 22,5 3,61 3,8
Б 42,6 6,39 6,14

Методику розрахунку розглянемо на прикладі країни А.

  • Зовнішньоторговельний оборот становить 3,61 + 3,8 =
    = 7,41 млрд дол. США.
  • Торговельне сальдо 3,61 – 3,8 = – 0,19 млрд дол. США.
  • Коефіцієнт покриття 3,61 : 3,8 = 0,95.
  • Коефіцієнт відкритості економіки 7,41 : 22,5 = 0,329.
  • Експортна квота 3,61 : 22,5 = 0,16.
  • Коефіцієнт імпортної залежності 3,8 : 22,5 = 0,17.

Отже, країна А має пасивний торговельний баланс; 5 % імпорту не покривається доходами від експорту. Ступінь включеності економіки країни у світовий ринок 32,9 % експорт відносно до ВВП становить 16 %, імпортна залежність — 17 %. Останній показник перевищує безпечну для економіки країни межу.

Країна Б має активний торговельний баланс (+ 0,25 млрд дол. США), доходи від експорту покривають витрати на імпорт (коефіцієнт покриття становить 1,04); ступінь відкритості економіки 29,4 %, проте імпортна залежність не перевищує безпечну для економіки країни межу (14,4 %).

Задача 2. Платіжні баланси двох країн, млрд дол. США, характеризуються даними:

Країна Сальдо рахунку
поточних операцій
Сальдо рахунку руху
капіталів та фінансів
А – 28,4 + 25,8
Б + 54,6 – 56,2

Проаналізуємо стан платіжного балансу кожної країни. Країна А дефіцит торговельного балансу покриває за рахунок резервів, які зменшилися на (28,4 – 25,6) = + 2,6 млрд дол. США. Країна Б, маючи активний торговельний баланс, збільшила резерви на (54,6 – 56,2) = – 1,6 млрд дол. США.

загрузка...