Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Строки та способи внесення добрив.

Строки і способи внесення добрив залежать від біологічних особливостей культури, властивостей добрив і грунту, мети застосування добрив.

Розрізняють такі способи внесення доб­рив:

допосівне (основне);

припосівне (рядкове);

післяпосівне (підживлення).

Допосівне внесення добрив називають основним удобренням. Частіше його виконують так. Добрива розсівають по поверхні грунту і негайно заробляють у грунт під час основного обро­бітку. Добрива треба заробляти під глибокий обробіток грунту у вологий шар, бо його призначення — задовольняти рослини елементами живлення протягом вегетаційного періоду. При поверхневому обробітку грунту добрива необхідно заробляти глибше, у вологий шар грунту (на глибину 15—18 см).

Органічні добрива в усіх зонах під всі культури вносять в основне удобрення і заробляють під час основного обробітку грунту.

Припосівне удобрення це внесення добрив під час сівби недалеко від рядків або гнізд. Основним завданням його є поліпшення живлення рослин на початку вегетації, коли в них ще слабко розвинена коренева система. У цей період рослини дуже чутливі до нестачі легкодоступних елементів живлення, особливо фосфору. Тому в рядки частіше вносять гранульований суперфосфат або гранульовані комплексні добрива, наприклад нітрофоску. Добрива в рядки вносять одночасно із сівбою на відстані 3—4 см збоку від рядка і на 5—6 см глибше загортання насіння.

Підживленняце внесення добрив під час вегетації рослин для посилення живлення в певні періоди розвитку. Роз­різняють підживлення кореневі і позакореневі (некореневі).

Некореневе підживлення — це нанесення добрив на листки та інші наземні органи рослини. Його застосовують зде­більшого для посилення живлення азотом та мікроелементами. Таке підживлення дуже ефективне у районах достатнього зволоження і на грунтах з легким механічним складом.

загрузка...