Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Вибір форми бухгалтерського обліку

Із первинних документів інформацію переносять в облікові регістри. Форма бухгалтерського обліку – це система облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємо­зв’язку для ведення обліку. Тобто форма обліку включає:

–  зовнішній вигляд, кількість і будову облікових регістрів;

–  взаємозв’язок між регістрами;

–  послідовність і техніку облікової реєстрації.

Ці ознаки відрізняють одну форму від іншої при ручному ве­денні бухгалтерського обліку. На сучасному етапі стрімко розши­рюється використання в обліку комп’ютерів, створюються різно­манітні комп’ютерні програми для ведення обліку.

Форми бухгалтерського обліку змінювались відповідно до змін економічних умов господарювання. Спочатку облік здійснювався самим власником господарства для спостереження і контролю збе­реження його майна та вирахування розміру доходу. Згодом бух­ бух­галтерія перетворилася на окремий вид діяльності.

Первинною була стара італійська форма, яку описав Лука Па-чолі. В 1494 р. він видав «Трактат про рахунки і записи», де навів три книги: меморіал (пам’ятна книга), журнал і головна книга. Операції з пам’ятної книги або зі слів власника записувалися У хронологічній послідовності в журнал, в якому зазначалися кореспондуючі рахунки, і в головну книгу, в якій відкривалися рахунки на кожний об’єкт обліку. Поділу на синтетичні й аналі­тичні рахунки не було.

У зв’язку зі зростанням обсягу діяльності, збільшенням кіль­кості господарських операцій виникла потреба розмежувати син­тетичний і аналітичний облік. З’явилась нова італійська форма бухгалтерського обліку.

_ У XVIII столітті почали застосовувати меморіально-касову або німецьку форму обліку. При ній суворо розмежовувалися касові і некасові операції. Ця форма використовувалася Росії.

На початку XX століття на зміну книжковим формам прийшли карткові і копіювальні, в яких для обліку використовували картка і листи.

Отже, форми бухгалтерського обліку удосконалювалися і при­стосовувалися до умов господарювання. Нині на підприємствах і в організація України застосовуються такі основні форми бух­галтерського обліку: меморіально-ордерна, журнал-головна, жур­нально-ордерна, автоматизована і спрощена.

Форма бухгалтерського обліку повинна відповідати таким ви­могам:

–  забезпечити повноту і своєчасність відображення в регістрах
господарських операцій, контроль наявності та руху активів і па­
сивів підприємства;

–  давати можливість раціонально розподілити облікові роботи
між працівниками бухгалтерії;

–  містити інформацію, необхідну для прийняття ефективних
управлінських рішень;

–  забезпечувати складання фінансової і податкової звітності
відповідно до чинних нормативних документів;

–  бути   економічною,   тобто   обмежуватися   оптимальним
розміром витрат на ведення бухгалтерського обліку.

Підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку, враховуючи конкретні особливості діяльності та техно­логії облікового процесу. На вибір форми обліку впливають: обсяг облікових робіт, забезпеченість обліковими кадрами і їх квалі­фікація, можливості використання комп’ютерів.

12. Організація документообігу

Рух документів у процесі їх оперативного використання і бух­галтерського опрацювання з моменту складання або одержання документа від інших підприємств до передання на зберігання в архів називається документообігом.

З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівника підприємства, установи встановлюється графік доку­ментообігу, в якому вказуються дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх Д° обліку, передача в обробку та до архіву.

Графік документообігу на підприємстві, в установі повинен забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожен первинний документ,  визначений мінімальний термін його знаходження в підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його автоматизації.

Графік документообігу оформляється у вигляді схеми або переліку робіт зі створення, перевірки та обробки документів, виконуються кожним підрозділом підприємства, установи, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв’язку і термінів виконання робіт.

Працівники підприємства, установи створюють і подають пер­винні документи, які належать до сфери їх діяльності за графіком документообігу. Для цього кожному виконавцю видається витяг із графіка. У ньому наводиться перелік документів, опрацювання яких належить до функціональних обов’язків виконавця, терміни їх подання та підрозділи підприємства, установи, до яких передаються ці документи.

Контроль за дотриманням виконавцями графіка документо­обігу на підприємстві, в установі здійснюється головним бухгалте­ром. Вимоги головного бухгалтера щодо порядку подання до бух­галтерії або на обчислювальну установку необхідних документів та відомостей є обов’язковими для всіх підрозділів і служб підприємства.

загрузка...