Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Відтворення поголів’я та вирощування молодняку

Вівці швидко розмножуються. Тривалість кітності – до 150 днів залежно від породи, віку, вгодованості. Це плодючі тварини (від 100 вівцематок одержують 100 – 250 ягнят). Деякі породи дають двійнят, трійнят, а іноді до 7-9 ягнят. Жива маса ягняти при народженні 2-6 кг. Відлучають ягнят від маток у віці 3-4 міс.

▪ Статева зрілість ярок і баранів настає в 4-6 міс., а господарська (вік першого парування) – у віці 1,5 року, тому в 4-х місячному віці ягнят розділяють за статтю.

▪ Середня тривалість життя овець 12-15 років, але в господарствах їх утримують протягом 6-7 років.

Вівці витримують холод і жару.

Статево-вікові групи овець в стаді:

–         Барани – плідники (2-6 р.) використовують 4 роки;

–         Ремонтні барани (4-18міс.) вик. 1 рік;

–         Вівцематки (2/3-8 р. ) використовують 5 років;

–         Переярки (18 – 30 міс);

–         Ярки (4-18 міс);

–         Валухи;

–         Ягнята (від народження до 4 міс.).

Парування овець. Строки парування визначають з урахуван­ням сезону статевої активності овець та конкретних природних і ви­робничих умов господарства. В Україні практикують зимове й вес­няне ягніння вівцематок, тому парувальний сезон припадає на сер­пень-листопад. Оскільки барани-плідники та вівцематки на період парування (штучного осіменіння) повинні мати високу (заводську) вгодованість, їм заздалегідь (за 1,5 — 2 міс) збільшують поживність раціону (на 15 – 20 %).

Вівцематок в охоті відбирають кожного ранку за допомогою баранів-пробників (один баран на 50 – 60 вівцема­ток в отарі). Після осіменіння їх утримують окремо до наступного ранку, коли знову перевіряють баранами-пробниками. Тварин, у яких охота триває, направляють на пункт штучного осіменіння ра­зом з новою партією відібраних вівцематок. Така система роботи зберігається протягом усього парувального періоду (40 — 45 днів). У невеликих господарствах можна використовувати й природне па­рування. При ручному паруванні порядок роботи збігається з попе­реднім (тільки без застосування штучного осіменіння), при вільно­му — баранів-плідників разом з вівцематками утримують постійно або тільки вночі.

Вирощування ягнят від народження до відлучення від вівце­маток (4 міс) включає кілька виробничих етапів:

– перебування вівці з приплодом близько 1-2 год після ягніння в родильному відді­ленні;

– утримання вівцематок із ягнятами протягом 1 – 3 днів у клітках-кучках,

– потім послідовне переведення і перебування їх у не­великих (7-15 голів) сакманах — до 8 днів, –

середніх (20 – 60) — близько 10 днів

–         великих (80 — 200 голів) — до 100 днів.

Після фор­мування великих сакманів вівцематок і ягнят переводять на тимча­сове роздільне утримання та годівлю, тобто застосовують так званий кошарно-базовий (роздільно-контактний) метод вирощування ягнят.

Практично до місячного віку ягнята живляться тільки молоком матері, оскіль­ки інші корми вони не перетравлюють. На другому місяці життя тільки молока вівцематки для потреб організму ягнят уже недостат­ньо, потрібні поживні речовини інших кормів. До 4-місячного віку жива маса ягнят досягає 50 — 55 % живої маси дорослих тварин, а об’єм травного каналу залишається в 2 — 3 рази меншим.

■ При відлученні в 4-місячному віці жи­ва маса ягняти повинна становити 28 — 30 кг і більше.

Вирощування молодняку овець починається після його відлу­чення від вівцематок. Ягнят поділяють за статтю і формують отари ярок, ремонтних баранів, баранів на продаж і валахів (у товарних господарствах).

загрузка...