Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Внутрішньогосподарський контроль

  1. Зміст і завдання внутрішньогосподарського контролю.
  2. Права, обов’язки і відповідальність осіб, що здійснюють контрольно-ревізійну роботу.
  3. Права і обов’язки та порядок виборів ревізійних комісій підприємств.

Контроль власника може бути відомчим або внутрішньо системним та внутрішньогосподарським.

Внутрішньогосподарський контроль – важлива складова частина системи економічного контролю.  Його здійснюють керівництво підприємства або власники, керівники структурних підрозділів, функціональні служби (відділи), спеціальні підрозділи контролю (ревізійні комісії), громадські організації у відповідності з діючим законодавством.

Цей контроль є найбільш оперативним і ефективним. Він активно впливає на хід виробничого процесу та його результати, ведеться систематично, безперервно, на всіх ділянках виробничо-фінансової діяльності, охоплює всі сторони роботи підприємства. Цим внутрішньогосподарський контроль відрізняється від зовнішнього.

Завданням внутрішньогосподарського контролю є перевірка господарських операцій у виробничих об’єктах з метою недопущення перевитрат матеріальних і фінансових ресурсів, виконання виробничих і фінансових планів, раціонального використання робочої сили, впровадження прогресивних методів праці і технологій в бригадах, дільницях, цехах та інших виробничих підрозділах, забезпечення збереженості засобів і товарно-матеріальних цінностей, раціонального використання сировини і паливно-енергетичних ресурсів, випуску продукції, що має попит на ринку.

Об’єктами внутрішньогосподарського контролю на підприємстві є:

–                       природні (землі, вода, ліси тощо) та відтворювані (трудові, матеріальні, фінансові) виробничі ресурси;

–                       процеси відтворення за стадіями.

Завдання внутрішньогосподарського контролю наступні:

–                       надання інформації про процеси, що відбуваються,

–                       надання допомоги в прийнятті найбільш доцільних управлінських рішень,

–                       отримання інформації для оцінки правильності прийнятих рішень, своєчасності і результативності їх виконання,

–                       своєчасне виявлення і усунення умов і факторів, які заважають ефективному веденню виробництва,

–                       коригування діяльності суб’єкта господарювання та його структурних підрозділів.

Внутрішньогосподарський контроль на підприємствах здійснюють штатні контролери-ревізори, керівники і співробітники відділів управління підприємств, а також відповідні посадові особи інших підрозділів у відповідності з покладеними на них службовими обов’язками.

На сільськогосподарських підприємствах відповідні контрольні функції виконують такі відділи і служби: агрономічна, зооветеринарна, інженерна служба, відділ постачання і збуту, планово-економічний відділ, бухгалтерія, відділ кадрів та ін..

Основні функції і відповідальність за організацію контролю покладені на керівника підприємства. Він є організатором і координатором контролю як функції управління, так і елемента економічної роботи. Керівник підприємства встановлює кожній посадовій особі перелік контрольованих питань і зобов’язаний стежити за виконанням підлеглими працівниками контрольних функцій.

Спеціалісти-технологи та очолювані ними служби здійснюють контроль за дотриманням агротехніки (своєчасність і якість обробітку ґрунту, догляд за посівами, збирання врожаю та ін.), правил утримання і догляду за тваринами, технології виробництва продукції тваринництва, годівлі тварин, організації племінної роботи тощо.

Планово-економічна служба виконує важливу функцію попереднього контролю на стадії планування, організації нормативного господарства, а також здійснює систематичний контроль за виконанням виробничої програми, перспективних планів, дотриманням і правильним застосуванням норм затрат праці, сировини і матеріалів, виявляє резерви збільшення виробництва продукції та зниження її собівартості, дає оцінку економічності прийнятих управлінських рішень з різних напрямів виробничої діяльності, організовує і контролює впровадження внутрішньогосподарської оренди та ін.

Особливо важливі контрольні функції виконує бухгалтерська служба. Головний бухгалтер контролює дотримання фінансової і касової дисципліни, своєчасність і правильність розрахунків з фінансовою системою, підприємствами і організаціями, забезпечує організацію інвентаризації матеріальних цінностей, витрачання сировини і матеріалів згідно з нормами і лімітами, своєчасність і повноту оприбуткування продукції та інших матеріальних цінностей.

Бухгалтерська служба здійснює контроль за станом взаєморозрахунків з госпрозрахунковими підрозділами, своєчасністю і правильністю складання первинних документів та звітності в бригадах, на фермах, у цехах, законністю господарських і фінансових операцій по відповідним напрямах (оплата праці, матеріальні цінності, основне виробництво, інвестиції та ін.).

На основі оцінки інформації та її аналізу планово-економічна і бухгалтерська служби розробляють рекомендації і вносять пропозиції про шляхи підвищення ефективності виробництва.

Важливу роль у здійсненні внутрішньогосподарського контролю відіграють керівники виробничих підрозділів: начальники цехів, бригадири, завідуючі фермами, гаражами, ремонтними майстернями тощо. Вони систематично стежать за трудовою дисципліною, виконанням робіт та технологічних операцій, витрачання насіння, кормів, палива за призначенням, дотриманням правил експлуатації техніки.

Матеріально відповідальні особи зобов’язані контролювати стан зберігання і збереження матеріальних цінностей, дотримуватися правил їх оприбуткування та встановленого порядку видачі продукції та майна зі складів і сховищ.

У ринкових умовах господарювання, у період широкого використання автоматизованих систем управління та комп’ютеризації й за наявності різних форм власності значно підвищується роль контролю, посилюються функції і завдання державної контрольно-ревізійної служби.

Статус державної контрольно-ревізійної служби, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 р. №2939-ХІІ.

Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. За результатами ревізії складається акт, а перевірки – довідка або доповідна записка. Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, вищевказаним Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому.

Вона координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Органи контрольно-ревізійної служби також розглядають листи, заяви, скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань.

Надзвичайно важливу і відповідальну контрольно-ревізійну роботу в країні виконують спеціально підібрані для цього особи, які мають відповідну підготовку і досвід роботи. Від того, наскільки вдалий такий добір кадрів, багато в чому залежить успіх справи.

Права ревізорів:

–                       ревізувати й перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження й витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей;

–                       мати безперешкодний доступ на склади, у сховища, виробничі й інші приміщення для їх обстеження;

–                       залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних та ремонтних робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;

–                       вимагати від керівників об’єктів, що ревізуються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошей і розрахунків, опечатувати каси, склади, архіви, а у разі виявлення підробок – вилучати необхідні документи, залишаючи в справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

–                       одержувати від банків необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів;

–                       одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення;

–                       пред’являти керівникам, іншим посадовим особам вимоги щодо усунення виявлених порушень;

–                       стягувати в дохід держави кошти підприємств, отримані за незаконними угодами та з порушеннями чинного законодавства;

–                       накладати на керівників та інших службових осіб адміністративні стягнення;

–                       застосовувати до підприємств фінансові санкції, передбачені у п.7 ст.11 Закону «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Обов’язки:

–                       суворо додержуватися Конституції України, законів України;

–                       у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій і повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам.

При вилученні документів у зв’язку з їх підробкою ревізор зобов’язаний повідомити про це правоохоронним органам. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії або перевірки. Ревізори повинні забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниць.

Крім того, ревізор зобов’язаний:

–                       володіти комплексом способів і прийомів контрольно-ревізійної роботи;

–                       об’єктивно викладати виявлені факти порушень і зловживань;

–                       надавати допомогу працівникам підприємства, яке ревізується, в усуненні виявлених недоліків;

–                       брати участь у розробці заходів щодо усунення виявлених недоліків;

–                       доповідати керівництву підконтрольного підприємства про результати ревізії;

–                       перевіряти повноту і своєчасність виконання рекомендацій за результатами попередньої ревізії.

Ревізор несе відповідальність за:

–                       своєчасність, належну якість ревізії;

–                       об’єктивність викладання її результатів;

–                       повне або часткове приховування виявлених порушень і зловживань або їх заниження;

–                       правильність і обґрунтованість висновків за результатами ревізії;

–                       використання службового становища в корисних цілях;

–                       передчасне розголошення матеріалів ревізій.

Ревізійна комісія обирається відкритим або таємним голосуванням (на розсуд загальних зборів колективного підприємства, АТ тощо) строком на три  роки в той же час, коли обирають правління колективного підприємства.

На першому організаційному засіданні ревізійна комісія із свого складу обирає голову.

Кількість членів ревізійної комісії визначають загальні збори колективу (збори уповноважених), вона залежить від розміру підприємства.

До складу ревізійної комісії можуть бути обрані тільки члени даного товариства, крім членів правління, їхніх близьких і родичів, касирів, комірників та інших осіб, діяльність яких піддається перевірці з боку ревізійної комісії.

Ревізійна комісія у своїй діяльності керується Статутом колективного господарства і чинним законодавством України.

Ревізійна комісія – контрольний орган підприємства, незалежний від правління і окремих службових осіб підприємства.

Ревізійна комісія здійснює контроль за додержанням Статуту підприємства, правил внутрішнього розпорядку, Положення про оплату праці, за господарською і фінансовою діяльністю правління і службових осіб підприємства, збереженість майна, законністю договорів і господарських операцій, витрачанням коштів і матеріальних цінностей, в тому числі і використанням їх за цільовим призначенням, за правильністю обліку, звітності і розрахунків з працівниками, заготівельними, будівельними, автотранспортними, постачальницькими та іншими підприємствами і організаціями, а також за своєчасним розглядом правлінням підприємства і службовими особами скарг і заяв працівників підприємства.

Ревізійна комісія повинна проводити не менш як дві ревізії на рік, а в структурних підрозділах підприємства робити перевірки систематично.

Ревізійна комісія контролює своєчасність і повноту стягнення дебіторської заборгованості, перевіряє касу, проводить раптові ревізії наявних грошей, документів і матеріальних цінностей, бере участь в інвентаризаціях товарно-матеріальних цінностей і поголів’я худоби.

Особливу увагу ревізійна комісія зобов’язана звертати на повноту оприбуткування продукції при її виробництві, перевезенні, зберіганні, витрачанні, на обґрунтованість списання грубих і соковитих кормів, зерна, іншої продукції сільського господарства, добрив, палива і мастильних матеріалів, запасних частин, будівельних матеріалів, інвентаря.

На ревізійну комісія покладається також перевірка додержання порядку зберігання і експлуатації сільськогосподарської техніки; контроль за якістю робіт і вироблюваної продукції сільського господарства; виявлення фактів крадіжок, зловживань і винних в цьому осіб; розцінок, законності договорів і трудових угод з робітниками по найму; систематичний контроль за виконанням рішень загальних зборів; перевірка діловодства у правлінні та інших підрозділах підприємства, правильності оформлення листків непрацездатності і пенсійних справ.

Ревізійна комісія не рідше одного разу на квартал повинна проводити свої засідання, на яких обговорюються підсумки роботи за минулий час, розглядаються і затверджуються плани роботи на наступний період, обговорюються акти ревізій і перевірок. Засідання ревізійної комісії оформляються протоколами.

Ревізійна комісія не повинна втручатись в оперативну діяльність правління і брати участь в оформленні документів на списання матеріальних цінностей і коштів підприємства.

На ревізійну комісію покладаються великі обов’язки, але вона наділена і високими правами для успішного виконання поставлених перед нею завдань. Вона може оглядати все, що належить підприємству; вимагати від службових осіб та інших членів колективного господарства необхідні для перевірки документи, книги, регістри з обліку коштів і матеріальних цінностей, усні й письмові пояснення; залучати потрібних для участі в ревізії та перевірках спеціалістів підприємства або інших організацій; за результатами перевірок вносити пропозиції на розгляд загальних зборів і правління підприємства; в особливих випадках, коли потрібно негайно усунути виявлені порушення і недоліки, вимагати від правління позачергових загальних зборів.

загрузка...