Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Вплив різних факторів на кількість і якість молока

Молочна продуктивність тварин тісно пов’язана з фізіологічним станом тварин. Після народження потомства (отелу, окоту, вижеребки) починається період, протягом якого молочна залоза самки виробляє спочатку молозиво, а потім молоко.

Тривалість лактації у с/г тварин різна:

  • у корів –від 240 до 300- 305 днів, кобил – 240-300, овець – 120, свиноматок – до 60 днів.

Лактація у самок закінчується запуском, тобто припиненням доїння тварин.

Молочна продуктивність – спадкова ознака, вона передається потомству від обох батьків.

Рівень молочної продуктивності залежить від багатьох факторів. Воно збільшується з віком тварини до досягнення певної межі, а в міру старіння організму – знижується.

Оцінювати молочну продуктивність корів можна і за добовими надоями, за кількістю молочного жиру за лактацію.

* Фактори, що впливають на молочну продуктивність, можна умовно поділити на: генетичні, фізіологічні та зов­нішнього середовища, до яких можна включити рівень і тип годівлі, умови догляду, утримання, клімат, техно­логічні умови.

Рівень молочної продуктивності зумовлюється породою, лінійною та родинною належністю тварини, а також материнським та батьківським походженням.

Породи великої рогатої худоби у процесі формування, вдосконалення набули біологічних та господарсько цінних якостей, у тому числі високої молочної продуктивності і хорошого складу молока.

Вплив віку і віку першого парування. Від молодих ко­рів І та II отелення одержують надої, нижчі, ніж від ко­рів старших, що мають більше трьох отелів. Корови III лактації і старші вважаються повновіковими. З віком надої поступово підвищуються і досягають свого макси­муму. Скороспілі породи досягають максимальних показ­ників раніше, ніж пізньоспілі.

Для більшості молочних та молочно-м’ясних порід з нормальним рівнем годівлі максимальні надої характерні для V—VI лактацій.

Істотний вплив на надої корів має інтенсивність вирощування і вік корів при першому отеленні. Висока молочна продуктивність за І лактацію може бути одер­жана від корів, вирощених при високому рівні годівлі, і за умови, що телички не хворіли при вирощуванні. Ра­но запліднені, недорозвинені телиці після отелення дають менше молока, ніж запліднені в більш зрілому віці. При визначенні строків першого осіменіння важливо врахо­вувати не тільки вік, а й живу масу телиць. Бажано, щоб їхня маса досягала на період осіменіння 2/3 маси повно­вікової тварини даної породи. Оптимальним для пару­вання телиць вважається вік 17—18 місяців. Дуже пізнє осіменіння у віці старше 24—30 місяців не підвищує про­дуктивності корів.

* Вплив тільності на надої. Зменшення надоїв у корів спостерігається здебільшого на 5—6-му місяці тільності,

коли починають діяти гормони жовтого тіла, які пригні­чують дію лактогенних гормонів. Менші надої у корів спостерігаються в період охоти, але цей спад надою швидко відновлю­ється. Корови з добрим фізіологічним станом та хоро­шою вгодованістю під час сухостійного періоду мають кращі надої в наступну лактацію, ніж корови з недостат­ньою вгодованістю.

Відомий зоотехнік С. І. Штейман вва­жав, що надій в наступну лактацію безпосередньо зале­жить від того, наскільки добре годували корову в період сухостою і якою була тривалість сухостійного періоду.

* Вплив сервіс-періоду. Для щорічного одержання те­лят від корови слід стежити за часом осіменіння їх піс­ля отелення. Період між датами отелення і запліднення на наступну лактацію називають сервіс-періодом. Нор­мальна тривалість його — 60—85 днів. Така тривалість періоду дає змогу щороку одержувати телят від кож­ної корови, підтримувати лактацію протягом 300— 305 днів.

Запліднення корів у першу охоту через 23—28 днів після отелення призводить до зменшення надоїв, бо в яєчнику утворюється жовте тіло і виділяється гормон прогестерон. Раннє запліднення скорочує тривалість лак­тації до 240—270 днів, лактація швидше згасає.

Регулюючи тривалість сервіс-періоду, можна вплива­ти на величину надою і тривалість лактації. Сервіс-пері-од, довший за 90 днів, подовжує лактацію до 320—350 днів. За все життя корови з подовженим сервіс-періодом дають менше телят і менше молока. У товарних госпо­дарствах максимально скорочують сервіс-період, у пле­мінних — для кожної корови визначають індивідуально.

* Вплив стану здоров’я. Тільки здорова корова здатна проявити свій генетичний потенціал молочної продуктивності. Захворювання на туберкульоз зменшує надої у хворих корів порівняно із здоровими на 20—35, при бру­цельозі— на 40—60%. Ящур та інші гострі інфекційні захворювання також зменшують надій.

Здебільшого корови страждають від маститів. Залеж­но від того, наскільки сильно запалені частки вим’я, як протікає мастит, спостерігається і зменшення надоїв. У більшості господарств мастити бувають у 3—5 % за­гального поголів’я корів. Атрофія часток вим’я, що є на­слідком захворювання на мастит,— основна причина ви­браковування корів. Мастити спричинюють біль у корів, який посилюється в процесі доїння, що призводить не ті­льки до зменшення надоїв, а й до порушення кровообі­гу у вим’ї та статевих органах.

* Вплив годівлі. Більшість вчених вважають, що рівень молочної продуктивності на 60 % залежить від опти­мального рівня і типу годівлі корів. Усі інші фактори разом забезпечують 40 % рівня надоїв.

Систематичне недогодовування або надлишок одного чи кількох елементів годівлі призводить до порушення обміну речовин в організмі корів, що спричинює захво­рювання, і, як наслідок, зменшується надій. Високий рі­вень годівлі при обов’язковій його повноцінності — основ­на умова підвищення надоїв. Завдяки оптимальній, пов­ноцінній годівлі вдається підтримувати високий рівень лактації, яка повільно спадає протягом тривалого часу. Недостатня, нерівномірна годівля може понизити надої на 25—ЗО % Особливо різкий спад надоїв при погіршенні годівлі відбувається у високопродуктивних корів.

* Вплив мікроклімату приміщень на надій. На рівень молочної продуктивності значно впливають параметри мікроклімату, що забезпечують нормальний обмін речо­вин в організмі і збереження рівня надоїв: температура повітря 5—15 °С, відносна вологість 70—75 %, годинний повітряний обмін на 100 кг живої маси 17 м3/год, швид­кість руху  повітря  0,5 м/с,  концентрація  вуглекислоти 0,25%, аміаку — 20 мг/м3. Приміщення потрібно добре вентилювати, бо при відсутності вентиляції надої корів .зменшуються на 17—18 .%.

* Вплив кратності і способів доїння. Від технології до­їння залежить кінцевий результат впливу всіх факторів, разом узятих.

Переважна більшість корів дає вищі надої при 3-разовому доїнні. Скорочення кратності доїння до 2 разів призводить до зменшення надоїв. Дослідженнями вста­новлено позитивний вплив 3-разового доїння порівняно з 2-разовим. Перехід з 2- на 3-разове доїння збільшував надій в середньому на 11—12 % з коливанням від 5 до 20 %, а в корів-первісток ■—на 14 %• Зменшення надоїв при переході з 3-разового на 2-разове доїння залежить від рівня продуктивності корів і періоду лактації.

На рівень надоїв впливає також тривалість світлово­го дня. В умовах 16-годинного дня і 8-годинної темряви збільшується концентрація пролактину в сироватці кро­ві корів. Такі корови дають на 10 % більше молока, ніж ті, що перебували в умовах природного освітлення.

  • Вплив кліматичних умов. Кліматичні умови також впливають на молочну продуктивність корів. При висо­ких температурах (понад 35—40 °С) повітря в організмі молочних корів порушується нормальна терморегуляція, вони втрачають апетит. При низьких температурах (мі­нус 25 °С і нижче) обмін підвищується, зростає потреба в кормах. В дуже холодних приміщеннях надої корів зменшуються. Переміщення тварин з однієї кліматич­ної зони в іншу призводить до зміни рівня продуктив­ності.
загрузка...