Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Вплив забруднення середовища на здоров’я людей

Серед великого комплексу завдань, пов’язаних з природоохоронною діяльністю, завдання збереження і укріплення здоров’я населення є най-пріоритетнішим.

Стан здоров’я населення є інтегральним показником добробуту країни. Катастрофічне економічне положення, соціальна напруга, зростаюче забруднення навколишнього середовища призвели до підвищення рівня захворюваності населення і погіршення демографічних показників. Постійно збільшується захворюваність населення хворобами ендокринної системи, крові і кровотворних органів, алергічними захворюваннями та хронічними неспецифічними хворобами органів дихання. В останні роки спостерігалось постійне зниження показників народжуваності і збільшення показників смертності населення, що призвело в кінцевому рахунку до негативних показників приросту та відновлення населення. Однією з основних причин погіршення стану здоров’я населення України є екологічна ситуація в країні. Відповідно до положення Всесвітньої організації охорони здоров’я збереження стану навколишнього середовища, сприятливого для здоров’я, одна з п’яти сфер діяльності з укріплення здоров’я. Оточуюче середовище – це багатокомпонентна система, що об’єднує фізичні, хімічні, соціальні та інші фактори. Численні дослідження показують, що кожен із цих факторів при їх комплексному впливі потребує певних пристосувальних реакцій організму.

У світовій практиці для оцінки впливу факторів оточуючого середовища на здоров’я населення використовується так званий “ризиковий” підхід, відповідно до якого основоположними критеріями при оцінці окремих факторів оточуючого середовища та поєднань повинні бути показники ризику їх впливу на здоров’я населення.

Подальше збільшення ступеня забруднення (у чотири і більше разів) зумовлює також зміну показників захворюваності хронічними видами патології, а при шестиразовому перевищенні гігієнічних нормативів відмічається збільшення частоти множинної і поєднаної патології.

До найбільш екологозалежних видів патології належать захворювання алергічної природи. Установлено, що на формування рівня поширеності та­ких захворювань суттєвий вплив здійснюють атмосферні забруднювачі, яким властива виражена алергічна дія – диоксид азоту, сірковуглець, формальдегід. Достовірні зрушення в рівні захворюваності дітей хворобами цієї групи спо­стерігаються вже при дворазовому перевищені гігієнічних нормативів вмісту зазначених речовин в атмосферному повітрі. Розрахунок відносного ризику розвитку хвороб алергічної природи показав, що проживання в екологічно несприятливих умовах збільшує ризик розвитку даного виду патології в 3,5 разу.

Ризик підвищується на всіх етапах формування патології, починаючи із зміни функціонального стану і до формування виражених форм патології. Так було встановлено, що проживання в умовах підвищених рівнів електромагнітних полів збільшує ризик виникнення функціональних відхилень у системі кровообігу в 2,3 разу, а ризик формування патології даної системи – у 2,8 разу. Такі зміни в дитячому віці є серйозними передумовами розвитку патології системи кровообігу в дорослих.

Аналіз залежності здоров’я населення від ступеня забрудненості оточуючого середовища виявив рівні, за яких відмічаються ті або інші зрушення показників здоров’я.

При півтора-дворазовому перевищенні ГДК хімічних речовин в атмос­ферному повітрі реєструються достовірні зрушення імунологічних, біохіміч­них і фізіологічних параметрів організму. Статистично значимі зрушення показників гострої захворюваності (поширеності і важкості протікання) реєструються при рівні забрудненості, що перевищує допустимий у 2…3 рази.

Підвищення ступеня забруднення оточуючого середовища зумовлює формування певної кількості додаткових випадків захворювань. Так, наприклад, збільшення концентрації сірковуглеводню в атмосферному повітрі на 0, 0005 мг/м3 (тобто на величину, рівну ГДК) може призвести до виникнення 11,1 додаткових випадків гострих респіраторних захворювань на 1000 дітей; хронічного тонзиліту – 3,3; хвороб нервової системи і органів чуття – 8,7; хвороб ендокринної системи – 0,4, а також до підвищення рівня загальної захворюваності дітей на 60,6 відсотка.

Значно зростає небезпека для здоров’я населення при поєднанні дії факторів оточуючого середовища. Так, наприклад, аналіз динаміки частоти патологічних і ускладнених пологів у жінок, які проживають в районах з різним ступенем забруднення атмосферного повітря, показав, що після аварії на ЧАЕС має місце тенденція до зростання частоти даного виду патології, обумовлена дією радіаційного фактора. Проте темпи зростання кількості випадків значно вищі в районах з високими концентраціями в повітрі хімічних речовин. Тобто там, де має місце поєднана дія хімічних факторів та іонізуючої радіації: у відносно чистих, з точки зору забруднення атмосферного повітря, районах частота патологічних пологів збільшилась за 10 років на 37,1 відсотка, а в районах із забрудненим повітрям – на 83,3 відсотка. При оцінці неракового ризику, крім факту наявності або відсутності достовірних зрушень поширеності патології і частоти відхилень у функціональному стані організму, суттєве значення має і важкість протікання патологічного процесу. Наприклад, встановлено, що при загальній динаміці такого показника важкості протікання захворювання, як термін лікування, що відмічається після аварії на Чорнобильській АЕС, найбільш значні зрушення реєструються в районах з інтенсивним хімічним забрудненням атмосферного повітря; в цих районах середня тривалість одного випадку гострих респіраторних інфекцій збільшилась за досліджуваний період на 3,2 дня, тоді як у відносно чистих районах – на 2,2 дня. Як погіршення протікання патологічного процесу можна розцінювати і перехід гострих форм патології в хронічні. Результати робіт показали, що антропогенні фактори оточуючого середовища підвищують ризик хронізації патології, тобто підвищують ризик переходу гострих форм захворювань у хронічні. Якщо ж хронічна патологія уже сформувалась, то в осіб, які проживають в несприятливих умовах оточуючого середовища, зростає ризик її протікання, скорочення строків ремісії, підвищення частоти загострень. Так, наприклад, проживання в районах, атмосферне повітря яких містить підвищені концентрації формальдегіду, зростає ймовірність виникнення загострень хронічного тонзиліту в дітей у 2 рази і подовжує строки лікування кожного випадку на 5,45 дня. Вкрай несприятливі обставини, що склалися в Україні, потребують розв’язання багатьох питань охорони і оздоровлення оточуючого середовища. Разом з тим, одночасний їх розв’язок особливо в умовах економічної ситуації, що склалася, не можливий. У зв’язку з цим особливо актуальним є визначення ступеня ризику впливу антропогенних факторів оточуючого середовища на здоров’я населення і ранжування забруднювачів за ступенем їх важливості в процесі формування здоров’я населення. Це, в свою чергу, дозволить дати наукове обгрунтування проведених природоохоронних- заходів і зіставити ступінь ризику для здоров’я з рівнем необхідних заходів щодо соціального захисту населення, оцінити ефективність заходів, що плануються, і рентабельність необхідних витрат. У багатьох випадках екологічні витрати в результаті погіршення здоров’я населення при несприятливому впливові оточуючого середовища, що включають додаткові витрати на медичне обслуговування населення, яке захворіло внаслідок забруднення оточуючого середовища; недовиробництво продукції в результаті тимчасової непрацездатності працівників; виплати допомоги по соціальному страхуванню тощо можуть значно перевищувати витрати на природоохоронні заходи.

Контрольні запитання

/. Як    можна    використати    знання    про    тенденції   природо­користування в практиці планування і управління?

2. Які негативні соціальні наслідки нераціонального природокори­стування?

3. Які негативні економічні наслідки нераціонального природокори­стування?

4. Чим   визначаються   показники   ГДК   шкідливих   речовин   у навколишньому середовищі?

5. Як впливає забруднення середовища на здоров ‘я людей?

6. Економічні    збитки    від    негативного    впливу    забрудненого середовища на здоров ‘я людей.

загрузка...