Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Вступ

Можна, мабуть, сказати, що призначення людини ніби зводиться до того, щоб знищити свій рід, заздалегідь  зробивши земну кулю непридатною для проживання.

Ж. Б. ЛАМАРК

Екологічні проблеми – найактуальніші проблеми сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства.

Екологічні проблеми викликані недалекоглядним, нерозумним, необгрунтованим ставленням людини до природи, вони виникли давно. Першу глобальну екологічну кризу людство пережило в неоліті.

Із розвитком цивілізації, НТП, бурхливим зростанням кількості населення Землі, зростанням обсягів виробництва, та його відходів, проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються.

Страшною дійсністю стали голод, отруєні річки та моря, задушливе шкідливе повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія, виснаження грунтів. Такі екологічні катастрофи, як вибух на ЧАЕС, аварія танкера Ексон-Вальдіс, пожежа нафтових свердловин, свідчать, що забруднення довкілля нині не має меж.

Теперішній стан природного середовища України оцінюється як критичний, коли вже неможливе його самовідновлення і самоочищення:

–                                 загинули сотні малих річок;

–                                 деградують Чорне та Азовське моря;

–                                 забруднений Дніпро, інші річки;

–                                 винищена значна частина лісів Карпат;

–                                 еродована більша частина хлібної ниви;

–                                 задихаються від промислових і автомобільних викидів великі міста;

–                                 значна частина території забруднена радіонуклідами.

Найстрашніше те, що людській свідомості притаманне хижацьке ставлення до природи.

Ліквідація глобальної екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням людства.

Для того, щоб не допустити переростання екологічної кризи в глобальну екологічну катастрофу, людству треба  вирішити низку проблем:

– роззброєння;

– створення “екологічно” чистої енергетики та транспорту;

– повна утилізація відходів промисловості;

– дехімізація с/г;

– ресурсозбереження й рекультивація літосфери;

– вирішення проблем парникового ефекту, кислотних дощів, озонових дір.

Але, щоб вирішити будь-яку проблему, треба усвідомити її існування.

Організація Об’єднаних Націй (ООН) звернулась до керівників всіх держав з пропозицією ввести у вищих навчальних закладах курс “Основи екології” як обов’язковий для вивчення, з метою формування у населення всіх країн екологічного мислення.

Екологічне мислення – таке відношення до довкілля, коли  при прийнятті економічного чи політичного рішення довкіллю буде завдано найменшої шкоди. Вміння вибирати оптимальні варіанти взаємодії з природою, прогнозувати і запобігати можливим негативним наслідкам своєї діяльності. Тоді можливе досягнення планетарного взаєморозуміння взаємовідносин людства з природою.

Всесвітня хартія природи, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН, пропонує поширювати знання про природу всіма можливими засобами. Цей документ ООН, який називають Всесвітньою конституцією природи, рекомендує навчальним закладам ввести спеціальний курс з охорони природи, що повинен стати складовою частиною загальної системи освіти; звертає увагу на об’єктивну необхідність постійного поглиблення знань про природу на основі глибоких наукових досліджень у всіх галузях науки; пропонує поширювати нові знання про природу без обмежень.

Курс “Економіка природокористування” поглиблює знання студентів про природу та навчає за допомогою економічних важелів і стимулів захищати навколишнє природне середовище. Вони повинні знати, що здорове навколишнє природне середовище є складовою частиною факторів, які характеризують життєвий рівень нації. Збереження його в чистоті сприятиме успішному розв’язанню багатьох соціальних і економічних проблем.

Водночас необхідно пам’ятати, що декларативні заклики до захисту і збереження природи залишаться не поміченими, якщо не вдосконалювати правові й економічні методи управління в системі природокористування.

Верховна Рада України після проголошення України суверенною незалежною державою серед перших законодавчих актів прийняла Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. У сьомій статті цього Закону стверджується, що екологічні знання є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням природних ресурсів і призводить до впливу на стан навколишнього природного середовища.

Оскільки праця бухгалтерів та економістів, які працюватимуть у галузях сільського господарства, тісно пов’язана з процесами відтворення і раціонального використання природних ресурсів, вони повинні володіти екологічними знаннями

загрузка...