Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ В УКРАЇНІ. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Розділ 1 Конституції України має назву «Загальні засади» і складається з 20 статей. У ньому закріплені основні засади конституційного ладу держави.

Юридичне закріплення самостійності України було здійснено „Актом проголошення незалежності України”, прийнятим Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. Цим Актом:

1)проголошувалася незалежність України і створення самостійної української держави з офіційною назвою “Україна”;

2)територія України визнавалася недоторканною і неподільною;

3)встановлювалося, що з моменту прийняття Акта на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. 24 серпня оголошено національним святом — Днем незалежності України.

Закон України “Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 р. проголосив Україну правонаступницею УРСР і частково правонаступницею СРСР. Закони та інші нормативні акти УРСР визнавалися чинними, якщо вони не суперечили законам України, прийнятим після проголошення незалежності.

Державним кордоном України було визнано її колишній кордон у складі УРСР. Громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на її території, визнавалися громадянами України

Конституційне (державне) право — це система правових норм, насамперед принципів і норм конституції, які закріплюють заходи економічної і політичної організації суспільства, форми правління і державного устрою, порядок і принципи формування та компетенцію органів влади і управління, судову систему, правовий статус громадян.

Джерелами конституційного права в Україні вважаються чинні нормативно-правові акти, що містять конституційно-правові принципи і норми. До таких належать:

1)Конституція України — основне джерело права;

2)конституційні закони — закони, що вносять зміни й доповнення до Конституції або скасовують її окремі норми;

3)органічні закони — закони, якими деталізуються норми Конституції й ухвалення яких передбачено в Конституції;

4)звичайні закони, що містять конституційно-правові принципи й норми;

5)інші акти Верховної Ради України та акти Всеукраїнського референдуму;

6)певні нормативні акти Президента України;

7)деякі нормативні постанови Кабінету Міністрів України;

8)рішення та висновки Конституційного Суду України. До законів, які входять до складу конституційного законодавства, належать Закони України: “Про Конституційний Суд України”, “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, “Про Рахункову палату Верховної Ради України”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та інші.

У ст. 1 Конституції України проголошено: “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава”. Ця стаття є однією з провідних у Конституції України.

Суверенність і незалежність держави означають, що її влада є верховною, повною, самостійною і неподільною у відносинах, які мають місце в межах кордонів цієї держави, а також її незалежність і рівноправність у взаємовідносинах з іншими державами. Такі підвалини забезпечують у державі повноту законодавчої, виконавчої і судової влади, а також непідпорядкування та непідзвітність цієї держави іноземним державам у міжнародних відносинах. Демократизм в Україні передбачає створення сприятливих умов для широкої та реальної участі громадян в управлінні справами держави і суспільства, забезпечення багатоманітності політичного та культурного життя тощо.

Вважаючи  Україну  соціальною державою, треба виходити з того, що вона не знімає з себе турботи про соціальний захист своїх громадян, що її політика спрямовується на створення умов для забезпечення гідного життя і вільного розвитку людини, створення доступних систем освіти, охорони здоров’я і соціального захисту, належної підтримки малозабезпечених верств населення.

Правова держава — це держава, в якій панує право; де діяльність держави, її органів і посадових осіб здійснюється на основі й у межах, визначених правом; де не тільки особа відповідає за свої дії перед державою, а й держава несе реальну відповідальність перед особою за свою діяльність та її наслідки.

Носієм суверенітету та єдиним джерелом влади визнається народ України.

Відповідно до ст. 6 Конституції, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.                 Стаття 2. Конституції проголошує Україну унітарною державою, тобто державою, в межах якої немає інших утворень, що мають ознаки суверенітету і право самостійно вступати у відносини з іншими державами, а також право виходу зі складу України.

Україна як централізована унітарна держава поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що складають її територіальний устрій.

Територіальний устрій — це територіальна або національно-територіальна організація державної влади (питання внутрішнього поділу території держави на складові та їх правове становище, взаємовідносини між державою в цілому та її складовими).

Державна територія України включає в себе сушу, надра, води (внутрішні води і територіальне море), повітряний простір над ними.

Політична, економічна та ідеологічна багатоманітність є основною ознакою політичного режиму України.

Конституція України (ст. 15) гарантує побудову суспільного життя на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Стаття 20. Основного Закону України визначає державними символами України Державний Прапор України, Державний Герб України та Державний Гімн України.

Державний герб є емблемою держави, він зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, офіційних документах, державних установах тощо. Конституцією України передбачено наявність великого Державного Герба і малого Державного Герба України. Малий Державний Герб України — золотий тризуб (Знак Княжої Держави Володимира Великого) на синьому щиті — затверджено постановою Верховної Ради України від 19 лютого 1992 р.  Великий Державний Герб України має містити як головний елемент — малий Державний Герб України, так і зображення герба Війська Запорізького — козака з мушкетом.

Державний прапор — це закріплений законом офіційний стяг держави, на якому шляхом добору певних кольорів виражені певні ідеї політичного або історичного характеру. За Конституцією, Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Державний гімн — це поетично-музичний твір, який через систему музично-поетичних образів виражає певне коло ідей політичного характеру. Згідно з Конституцією України, слова Державного Гімну України на музику українського композитора XIX ст. Миколи Вербицького передбачено затвердити окремим законом.

Столицею України, тобто адміністративно-політичним центром і місцеперебуванням загальнодержавних законодавчих, виконавчих і судових органів, є місто Київ.

Державною мовою є українська.

ВРУ прийняла Закон України “Про національні меншини в Україні”. До національних меншин в Україні належать групи громадян України, які  не є українцями за національністю, виявляють почуття національного усвідомлення та спільності між собою.

Декларація прав національностей України визначає, що народи, національності, етноси, які мешкають в Україні, мають право на збереження їх традиційного розселення і забезпечення існування національно-адміністративних одиниць, право вільно користуватися своїми мовами, використовувати національну символіку, відзначати національні свята, брати участь у традиційних обрядах своїх народів, підтримувати контакти із своєю історичною батьківщиною.

Згідно зі статтями 10 і 11 Конституції в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України, сприяння розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Стаття 18 Конституції України закріплює спрямування зовнішньополітичної діяльності України на забезпечення національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з іншими країнами за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ — ОСНОВНИЙ ЗАКОН ДЕРЖАВИ.

Термін “конституція” походить від латинського слова constitutio, що означає “устрій”, “встановлення”. Конституція є основою конституційного права.

За юридичною формою конституції можуть бути поділені на писані та неписані. Писані конституції являють собою єдиний нормативний акт, прийнятий у суворо встановленому порядку, який має чітку внутрішню структуру (розділи, глави, параграфи тощо). За порядком прийняття, зміни та відміни конституції поділяються на гнучкі та жорсткі. У гнучких конституціях цей порядок мало чим відрізняється від порядку, передбаченого для всіх інших законів. Порядок прийняття, зміни та відміни жорстких конституцій суттєво ускладнений порівняно з усіма іншими законами. Тут потрібні не тільки більшість голосів депутатів, а й виконання низки додаткових процедур. Конституцію України слід віднести до жорстких.

Відповідно до державного устрою конституції поділяються на федеративні (США, ФРН, Індія та ін.) та унітарні (Україна, Франція, Білорусь, Болгарія, Словенія, Чехія та ін.).

Конституція України є Основним Законом держави тому, що вона наділена особливою, найвищою юридичною силою, що знаходить свій вияв у низці положень.

Конституція виступає базисом для поточного законодавства.
Всі закони та інші нормативні акти мають випливати з Конституції
і не суперечити їй. “Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй” — ст. 8 Конституції України.

Існує, як вже зазначалося вище, особливий, порівняно з усіма іншими законами, порядок прийняття, змін та відміни Конституції.

Контроль за додержанням Конституції здійснює особливий орган — Конституційний Суд України. Тільки до його компетенції належить вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів. Аналогічні органи є в багатьох сучасних державах, хоч називаються вони по-різному.

Міжнародні договори, які укладає держава, не можуть суперечити Конституції. Якщо міжнародний договір суперечить або не І відповідає Конституції, його неможливо ратифікувати (а якщо він! був ратифікований, то підлягає невідкладній денонсації, тобто відмові ] від його виконання або припиненню його дії).

Конституція регулює найважливіші суспільні відносини в країні.

загрузка...