Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Земельні ресурси і агропромисловий комплекс

Загальний земельний фонд України становить 60,4 млн.га. Переважна кількість родючих земель, висока щільність населення і особливості, що склалися історично в розвитку промисловості та сільського господарства України, обумовили високий рівень освоювання земельного фонду. Розораність території становить 56 відсотків, чого немає в жодній країні світу. Для порівняння – цей показник у США – 27, у Франції – 42, Німеччині – 33 відсотків. В інших країнах – менше.

На Україні всі придатні для інтенсивного землекористування терито­рії вже виведені в різні сфери господарської діяльності. Забезпеченість економічного розвитку України найважливішим природним ресурсом у п’ять.. .шість разів перевищує цей показник для інших країн Європи.

Природна якість земельних угідь України має один з високих ре­йтингів: за родючістю грунтів – близько 42 відсотків її території вкрито найбільш родючими чорноземами і лужно-чорноземними грунтами, що займають найбільшу площу Степу і Лісостепу. Ґрунти дещо меншої родю­чості (дерново-підзолисті, сірі і світло-сірі лісові, південні чорноземи, темно-каштанові та інші) займають близько ЗО відсотків території. Значно нижчі за родючістю грунти (оглеєні, солонці та ін.) займають 20, найменш родючі грунти (кам’янисті) – 8 відсотків території.

Внаслідок екстенсивного розвитку сільського та лісового господарства, водних і хімічних меліорацій, неефективного ведення заповідної й інших природоохоронних робіт порушилось оптимальне співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових та водних ресурсів, і як наслідок цього – інтенсивний розвиток ерозійних процесів, ущільнення орного шару ґрунту, зниження його родючості, ослаблення стійкості природних ландшафтів України.

За останні 25 років у сільському господарстві України енергетичні потужності збільшились більше ніж у 5 разів, споживання електроенергії -у 10 разів, основні виробничі фонди – більше ніж у 7 разів, постачання мінеральних добрив – у 10,5 разу.

Особливо великі капітальні вкладення в будівництво осушувальних і зрошувальних систем. Але приріст врожаїв сільськогосподарських культур не відповідає вкладеним у землеробство коштам, а валові збори продукції рослинництва зросли лише в 1,6 разу.

Ситуація, що склалася, обумовлена головним чином тим, що протягом багатьох десятиріч екстенсивне використання земельних угідь, і особливо ріллі, не компенсувалося рівнозначними заходами щодо відтворення

родючості грунтів. У цьому основна причина низької ефективності засобів, що застосовуються з метою інтенсифікації землеробства, а комплекс деградаційних процесів виснажує грунтові виробничі ресурси, знижує врожаї сільськогосподарських культур. На значній частині площі сільськогосподарських угідь досягнуто межі екологічної збалансованості ґрунтових екосистем і агрофітоценозів. Найбільших збитків ґрунтам завдають водна та вітрова ерозії, безповоротні втрати гумусу і поживних речовин, засолення і закислення ґрунтів, висушення й перезволоження, у тому числі і заболочування, забруднення промисловими відходами та викидами, опідзолювання, забруднення агрохімікатами.

Висока розораність сільськогосподарських угідь, значна питома вага просапних культур, використання важкої сільськогосподарської техніки та інші техногенні й природні фактори призвели до інтенсивних, наростаючих ерозійних процесів. За 25 років площа змитих орних земель збільшилась на 26 відсотків і перевищили 10 млн. га; це більше третини площі всієї ріллі. Щорічно площа еродованих земель зростає на 70… 80 тис.га.

Процес ерозії ґрунтів та інтенсивна експлуатація земель призводить до зниження їх родючості, зменшення вмісту гумусу. За 100 років (1881-1981 pp.) відбулося зменшення вмісту гумусу в ґрунтах України майже на третину (було 4,2%, стало – 3,2%). Його втрати становлять близько 24,0 млн. т щороку, з кожного гектара втрачається 500…700 кг поживних речовин, що в 2…З рази більше, ніж вноситься з добривами.

Близько 3,0 млн. га займають яружно-балкові землі. Довжина яружних розмивів зростає в середньому за рік на 725 км. Внаслідок цього щорічно втрачається 500… 700 га земель. Вітрова ерозія проявляється на 5,9 млн. га.

Середньорічні втрати продукції рослинництва від ерозії перевищують 8…9 млн.т зернових одиниць. Ерозія завдає щорічно еколого-економічних збитків, що перевищують 3 млн. крб.(у цінах 1990 p.).

Відродження деградованих ґрунтів потребує значних матеріальних витрат. Значно дешевше коштують попереджувальні заходи. Вимогам по­передження ерозії ґрунтів та підвищення продуктивності агроекосистеми відповідає ґрунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства (розроблена науковими установами Української академії аграрних наук).

Однією з причин погіршення якості земель є нераціональне застосування засобів сільського господарства, що призводить до нако­пичення в ґрунтах залишків мінеральних добрив та пестицидів.

Щороку в сільському господарстві використовується понад 4 млн.т мінеральних добрив, що в перерахунку на душу населення становить майже 85 кг. Якщо за період 1960-1970 pp. в середньому по Україні на один гектар посівної площі вносилось 40 кг діючої речовини мінеральних добрив, то в 1985-1990 pp. – 146,8 кг.

Хімізація землеробства пов’язана з широким застосуванням пестицидів, які стали одним з найважливіших антропогенних факторів, що впливають на природне середовище. Пестициди є мутагенним фактором. Із 170 пестицидів, що застосовуються на території України, 49 – особливо небезпечні, як високотоксичні, надкумулятивні і стійкі.

Значну частку в забруднення земель вносить зрошення, що призводить до вторинного засолення та осолонцювання, підтоплення, оглеєння та інших деградаційних процесів. За роки інтенсивного розвитку зрошення земель і будівництва гідротехнічних об’єктів вилучено з обороту 2,5 млн. га родючих ґрунтів.

Як приклад деструктивного впливу меліораторів на природу -наслідки осушувальних гідромеліоративних робіт в Українському Поліссі, де з великої кількості боліт, що були місцем існування численної різноманітної живності і джерелом продуктів харчування для населення, брали початок багато рік. У перші 10 років після осушення боліт оголені торф’яники з 1 га від вітрової ерозії втрачали за рік 10… 15 т торфу. Пересихає раніше багата рибою і звіром р. Горинь, а в криницях навколишніх сіл зникає вода. Впрямлені меліораторами річки перетворюються в заілені і зарослі канави, пересихають озера. З оголених супіщаних і піщаних грунтів розносяться вітром мільйони тонн землі, знижуючи і без того невисокі врожаї. Осушення долини та випрямлення русла Ірпеня, Тетерева, Здвижа та деяких інших рік, колись судноплавних, призвело до того, що в цих місцях ледве вирощують овочі, а молоко і м’ясо сюди необхідно завозити з інших районів, оскільки для тваринництва не вистачає кормів (до меліорації повністю вистачало). Весь цей регіон України тепер не може себе прогодувати, а його земля поступово деградує з помітною тенденцією до опустелювання.

Внаслідок порушення природної рівноваги і осушення боліт зникає дичина, гинуть мисливські угіддя. Зараз вишукуються способи відновлення попереднього стану, але для цього необхідно набагато більше коштів, ніж було витрачено на знищення землі.

Загалом площа порушених земель в Україні станом на 01.01.91 року -190,4 тис. га або 0,003 відсотка від загальної площі.

Аналіз стану земельних ресурсів вказує на те, що в результаті інтенсифікації землеробства, надмірного техногенного навантаження на них і безконтрольного застосування засобів хімізації якість ґрунтів постійно погіршується, а родючість їх знижується.

З метою збереження і раціонального використання земельних ресурсів необхідно: реально забезпечити існування різних форм власності на землю; привести розораність України до екологічно обгрунтованих регіональних норм; здійснити перехід на контурно-меліоративне землеробство; значно розширити застосування науково обгрунтованих біологічних методів захист}’ рослин; забезпечити розробку сільськогосподарських машин і інвентарю, у тому числі і для фермерських господарств, які б не переущільнювали ґрунти, а також протиерозійної техніки для роботи на схилах; забезпечити розробку і впровадження нових нормативів відведення земель для несільськогосподарських потреб.

загрузка...