Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Зміст аналізу ринку продукції, завдання та джерела даних аналізу

Агропромисловий комплекс не може функціонувати без аграрного ринку, через який здійснюється купівля-продаж сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки.

Відповідно до маркетингових властивостей окремих товарних груп та характеру обмінних процесів аграрний ринок складається з ринку сільськогосподарської сировини та ринку продовольства, а також різних продуктових ринків (зерна, овочів, молока, м’яса тощо). Функціональна структура аграрного ринку.

• Сфера виробництва сільськогосподарської сировини та заготівля природних продовольчих ресурсів.

  • Сфера виробничої інфраструктури, яка включає мережу переробних підприємств.
  • Сфера товарно-грошового обігу, яка охоплює мережу підприємств гуртово-роздрібної торгівлі та громадського харчування.
    • Сфера споживання кінцевого продукту.

Починаючи з 2000 року, в Україні маємо виключно сприятливу ситуацію в сільському господарстві. Наразі в країні 93,4 % продуктів харчування національного виробництва, а п’ять років тому було тільки 50 %. Якщо питома вага імпорту становить понад 30 % – це вже загроза продовольчій безпеці держави. З наведених даних слідує, що в нас є гарантія того, що населення незалежно від будь-яких політичних чи економічних катаклізмів забезпечене продовольством національного виробництва.

У 2000 році всі укази, законодавчі акти, постанови уряду, що стосуються АПК, приймалися задля посилення аграрної реформи. І це є гарантом продовольчої безпеки держави й надалі.

Світовий досвід переконливо довів, що формування ефективного продовольчого ринку є доволі складною справою, оскільки вимагає вирішення багатьох внутрішньо суперечливих завдань. На ньому необхідно зберегти дієву досконалу конкуренцію, одночасно створивши можливості позаринкового узгодження дій суб’єктів ринкових відносин. Необхідно задіяти стимули нарощування чи стабілізації обсягів виробництва, не допускаючи при цьому створення надмірних запасів, які не знаходять збуту.

Економічна реформа, що проводиться в нашій країні передбачає перехід народного господарства на ринкові відносини. Останні ґрунтуються на приватній власності, свободі товаровиробника, підприємництві тощо, що покликане забезпечити насичення ринку необхідними товарами. З погляду товаровиробника, його товар повинен знайти покупця, тобто ринок збуту.

Завдання аналізу.

  • Виявлення потенційних ринків реалізації продукції (послуг).
  • Перевірка відповідності умовам ринку, завдань з обсягу виробництва та реалізації, оптимізації номенклатури й асортименту для укладення договорів на її поставку і реалізацію.
    • Оцінка партнерських відносин.
    • Оцінка виконання показників плану виробництва та реалізації продукції.

Основними джерелами даних для маркетингового аналізу є внутрішньогосподарська     інформація,     яка     характеризує     обсяг, асортимент, ринки збуту продукції, ціну продажу та інформація маркетингових служб. Для оцінки зовнішнього ринку вивчають зарубіжні статистичні джерела, загальноекономічні журнали і бюлетені, різні комерційні довідники тощо. Оскільки зовнішній ринок досить динамічний, то виправданим є створення власних банків даних з усіх питань, що підлягають аналізу при оцінці можливих ринків збуту продукції підприємства. З цього погляду дуже важливим джерелом даних є власна інформація різних виробників, товариств споживачів, асоціацій, а також торгових, посередницьких та інших спеціалізованих організацій, спеціалістів-експертів. Незамінною інформацією для маркетингового аналізу є прямий контакт підприємця з потенційними споживачами в поєднанні з методами соціологічних, експериментально-збутових досліджень ринку: анкетами, телефонними опитуваннями, конференціями споживачів тощо.

загрузка...