Пошук
загрузка...
Книги
Счетчик

Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці.

1. Зміст і завдання статистичного зведення

Статистичне зведення являє собою сукупність прийомів, які дозволяють одержати узагальнюючі статистичні показники як зведені ознаки масових явищ, що характеризують стан, взає­мозв0’язки і закономірності розвитку явищ в цілому.

Зведення являє собою другий ступінь статистичного дослід­ження і від його якості значною мірою залежить результат всієї статистичної роботи.

Статистичне зведення здійснюють за спеціальною заздале­гідь розробленою програмою. Залежно від мети і завдань дослід­ження програма встановлює групувальні ознаки для утворення однорідних у певному відношенні груп, їх число, макети розроб­них таблиць, які містять об’єкти дослідження і показники, що їх характеризують.

З погляду організації розрізняють два види статистичного зведення: централізоване і децентралізоване.

2.Статистичне групування

Статистичне групування являє собою процес утворенні по­дібних в тому чи іншому відношенні груп, який здійснюється за наявними статистичними даними.

Відповідно до вирішуваних завдань розрізняють такі види групувань: типологічні, структурні й аналітичні.

3.Методологія статистичних групувань

Групування статистичної сукупності починають з вибору групувальних ознак. Але процедурі відбору ознак передує до­сить важливий етап дослідницької роботи, пов’язаний із з’ясу­ванням тенденцій розвитку явища, специфіки розвитку дослід­жуваних об’єктів та ін.

Від вибору групувальної ознаки залежить розв’язання пи­тання про утворення груп. Групування за атрибутивною озна­кою обмежується кількістю значень ознаки. Наприклад, пого­лів’я спортивних коней можна поділити лише на таку кількість груп за породним складом, скільки фактично є таких порід.

Після відбору групувальної ознаки постає питання про кількість груп, на які буде розподілена досліджувана сукуп­ність, і про межі груп. Розв’язання даного питання залежить від конкретних умов і завдань.

На цьому етапі встановлюють величину і границі кожного інтервалу. Оскільки характер реально існуючих сукупностей та їх розподіл досить різноманітні, то існують різні методичні під­ходи у вирішенні питання про кількість груп.

На наступному етапі теоретичного обгрунтування з’ясову­ють, які нові якісні зміни відбуватимуться в ході розвитку да­ного процесу, тобто, які нові типи. даного явища знаходять свій прояв і які виявляються їх найбільш істотні риси.

4.Вторинне групування

Вторинне групування – це утво­рення нових груп на основі здійсненого раніше групування ста­тистичних даних.

Розрізняють два способи вторинного групування: 1) укруп­нення інтервалів первинного групування; 2) перегрупування за питомою вагою груп у загальному підсумку, тобто на основі за­кріплення за кожною групою певної частки одиниць сукупності.

До вторинного групування звертаються при вирішенні та­ких завдань: 1) утворення якісно однорідних груп (типів); 2) при­ведення двох (і більше) групувань з різними інтервалами до єдиного виду з метою порівняння; 3) утворення укрупнених груп, в яких яскравіше проявляється характер розподілу.

5.Статистичні ряди розподілу

Статистичний ряд розподілу – це впорядковані статис­тичні сукупності. льному їх числі.

Розподіл одиниць сукупності за ознаками, що не мають кількісного виразу, називається атрибутивним рядом (напри­клад, розподіл виду тварин за породним складом).

Ряди розподілу одиниць сукупності за ознаками, що мають кількісний вираз, називаються варіаційними рядами. У та­ких рядах значення ознаки знаходяться в порядку зростання чи спадання.

У варіаційному ряду розподілу розрізняють два елементи: варіанта і частота. Варіанта – це окреме значення групуваль­ної ознаки, частота – число, яке показує, скільки разів зустрі­чається кожна варіанта. стість визначається в частках оди­ниці, процентах (%), проміле (%о).

Дискретні варіаційні ряди – це такі ряди розподілу, в яких варіанта як величина кількісної ознаки може приймати тільки певне значення. Варіанти різняться між собою на одну чи кілька одиниць.

Інтервальні (безперервні) варіаційні ряди – такі ря­ди розподілу, в яких значення варіанти дано у вигляді інтер­валів, тобто значення ознак можуть відрізнятися одне від одно­го на скільки завгодно малу величину. При побудові варіацій­ного ряду безперервної ознаки неможливо вказати кожне зна­чення варіанти, тому сукупність розподіляється за інтерва­лами. Останні можуть бути рівні і нерівні. Для кожного з них вка­зуються частоти або частості (табл. 14).

6. Графічні зображення рядів розподілу

Варіаційні ряди,залежно від виду і завдань дослідження,можуть бути графічнозображені у вигляді полігону,гістограми,кумуляти,

огіви.

Залежно від виду кривої, яка відображує розподіл, розріз­няють кілька форм (типів) розподілів. Під типом розподілу розу­міють форму граничної кривої, до якої прямує емпіричний роз­поділ, тобто форма його в границі (в математичному розумінні).

Перш за все розподіли за видом їх графічного зображення поділяють на одновершинні і багатовершинні. До одновер­шинних належать ті розподіли, в яких центральна варіанта має найбільшу частоту, тобто значення досліджуваної ознаки зуст­річається найчастіше (максимально). Частоти варіант менших і більших за центральну варіанту спадають у міру віддалення від центральної варіанти. При цьому можливо, що зліва і справа частоти спадають однаково рівно. Такі розподіли називають си­метричними. У симетричних рядах частоти, рівновіддалені від центральної варіанти, рівні між собою.

Симетричні форми розподілів можуть бути гостровершин­ними і похиловершинними.

7.Статистичні таблиці

Таблична форма дозволяє викласти матеріал най­більш зручно, компактно, наочно і раціонально.

До складових статистичної таблиці належать вертикальні графи, горизонтальні рядки, які, перетинаючись, утворюють клі­тини, а також відповідні заголовки. У сукупності зазначені еле­менти форми таблиці утворюють її макет (рис. 10).

Статистична таблиця має загальний і внутрішні заголовки. Перший з них у стислій формі відображує зміст таблиці. Ос­танні – пояснюють змістовне навантаження відповідних рядків і граф.

Основними елементами статистичної таблиці є підмет і при­судок.

Підметом таблиці є одиниці статистичної сукупності, або їх групи, які характеризуються показниками. Присудок таблиці – це система показників, які характеризують підмет.

Залежно від побудови (розробки) підмета статистичні таб­лиці поділяють на три групи: прості, групові, комбінаційні.

загрузка...